Доросле хлоп’я як основа зневаги до людей

Posted on

Алергічна. Страшно, невиліковно. На людей. На людей певної категорії.
Ти – хлопченя, яке є «всезнайком», бо його папік відвалює купу грошенят аби його чадо періодично появлялось в університеті, в намаганнях дати хоч якусь освіту такому розумово пропащому створінню як ти. Бо його папік відвалив гору грошенят аби чадо «влаштувалось а роботу» у серйозну установу, а воно все на що здатне – це запам’ятати назву посади. І на питання: «що в ходить у твої робочі обов’язки?» дає відповідь: «вам усім нема чого це казати, ви всі нічого не знаєте». Ти – хлопченя, яке обвішується золотими цяцьками і тим самим виглядає гірше за новорічну ялинку.
Ти мене бісиш. Лютиш в ту мить, коли дивишся на оточуючих тебе людей як на товар, який ти звик споживати, бо купляєш всіх і все. Ти мене бісиш коли лише появляєшся на горизонті мого погляду. Мене бісить факт того, що ти смієш звертатись до мене промовляючи моє ім’я(жаль, що воно взагалі тобі відоме!). Мене розлючує твій єхидний погляд всевладдя яким ти дивишся навколо себе. Мене дратує, коли ти смієш писати мені в соціальних мережах, а тобі не те, що за комп’ютером сидіти, а банально в молодшу школу треба походити аби оволодіти найпростішою орфографією, пунктуацією, граматикою і правописом (ой, слова не для тебе, словом – вчись писати!).
А ще мені з тебе смішно. Смішно, що достатньо двох речень навіть не середньої складності аби загнати повністю від моїх слів твої не розумово здатні мізки (якщо вони і справді є, бо я сильно сумніваюсь). Мені смішно, коли я бачу вираз роздратування на твоєму обличчі, бо я являю собою «відхилення від норми» у твоєму житті – ти ж бо помічаєш, як в універі дівчатка мліють бачачи тебе, а я одна презирлива і байдужа. Мені було смішно коли я побачила шок на твоєму обличчі в той час як ти чув мою розмову з іншою особою – про те, що я сама себе забезпечую і що батьки на моє утримання грошенят не видають. Звісно, що тебе це шокує – ти звик бути обсипаним розкішшю і пальчика до пальчика не спроможний скласти докупи аби щось зробити, не здатен скласти, бо тобі мішають твої золоті перстеники.
Я не заздрю тобі, ніскілечки. Але ти мене дратуєш.
Цей блог посвячено щирості і я буду відвертою – я зневажаю людей. Таких от як ти. Зневажаю цілком і повністю, мати спільного нічого не хочу. Не осуджую, не подумай, просто презирство до тих, що нічого не вміють.
Але я рада, що все ж зіткнулась з тобою в житті. В одному тобі поєднано стільки всього, що я мала вкотре змогу замислитись над тим, що для мене є цінностями і що я поважаю.
Достаток – річ хороша. Якщо заслужена, досягнена власними зусиллями і підтримується не менш активними зусиллями.
А ти… ти – просто хлоп’я. Ні на що путнє не здатен. І щойно щось сколихне звичну тобі систему і стабільність твоїх батьків як настане крах – бо будучи дорослим не станеш життєвою опорою навіть для самого себе.
Ти такий собі декоративний елемент цього суспільства. Ти начебто і не мішаєш, але і користі від тебе немає. Пробач, що тебе зневажаю, але нехай хоч хтось по відношенню до тебе таким буде, може колись людей побачиш, а не суцільний товар. Беру на себе цю благу функцію – байдужості.

Не продавайтесь таким людям. Вони у дійсності слабохарактерні і неспроможні ні на що толкове. Будьте свідомими хоч ви.

27.12.2012

Ольга Врублевська

Advertisements

12 responses »

  1. Ольго, вибач якщо ти сприймеш це як критику, але ти приділяєш забагато уваги, думок, витрачаєш енергію на аналіз і обговорення різного роду біомаси, на яку ця твоя активність ніяк не повпливає. Не маю на увазі, що ти займаєшся чимось непотрібним, а те, що розумні люди, себто люди з якимось внутрішнім наповненням, завжди будуть поділяти твою точку зору у ставленні до різних примітивних особистостей, а переконати в чомусь, чи вплинути якось на останніх практично неможливо. Звичайно прикро, коли в суспільній ієрархії вони часто стоять вище ніж думаючі люди, але це вже інша історія зумовлена певними історично-суспільними факторами нашої країни

    Відповідь
    • Перш за все зовсім не сприймаю це як критику, а навіть вдячна за цікавий відгук. 🙂
      Однак мушу зазначити, що я не те що не приділяю надто багато енергії, я взагалі не витрачаю енергії з думок про поведінку подібних людей, це просто висловлення того, що в мене на гадці і не більше.
      Я знаю, що такі розмови ні до нічого не приведуть і що на таких людей вони ніяк не вплинуть, але і цього в мене нема на меті.
      Це просто думки, не більше. Може безглузді роздуми, але просто захотілось розповісти, ось і все 🙂

      Відповідь
  2. Сповіщення: Чесність, марнотратство і невід’ємне. « опосередкована щирість

  3. Сповіщення: Досягнення, приголомшення і міркування щодо віку. | опосередкована щирість

  4. Сповіщення: Ненависне функціонування державного апарату! | опосередкована щирість

  5. Сповіщення: Пишаюсь тим, чого не маю. | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: