Подарунки собі, трамваї і нестримні посмішки

Posted on

Площа Ринок з трамваюСьогодні почну зі слів, які на днях в соціальній мережі моя подруга поставила у статус:

Минуле є — хоча й без вороття…
Зате майбутнє — як високе небо!
Люблю життя за те, що це — життя,
І іншого мені ніяк не треба!

З такими чудовими словами важко не погодитись. І добре, коли люди це усвідомлюють. Після тижня, що був ну ду-у-у-уже насиченим роботою (яка ще й не закінчилась, а триватиме і на вихідних) такі слова любо підносять настрій.


А ще, я завжди вважала і вважаю, що найкращі подарунки – то подарунки самим собі. Адже лише ви знаєте, що саме і коли саме вам потрібно і не виникає потреби комусь за щось віддячувати.  Натомість сповна можна насолодитись зробленою собі маленькою радістю! І зовсім не йдеться про коштовні речі, на які треба витрачати усі кошти в наявності. Подарунок собі – то раптом зробити паузу в щоденній метушні і скуштувати морозива. Подарунок собі – то знайти час аби купити якусь маленьку річ, якої давно хочеться, але все ніяк не знаходиться часу для придбання. Радість від подарунків собі приносить не сама річ, а процес, що її супроводжує.Трамвай 10-й
Сьогодні я теж зробила подарунок сама собі – коли стояла на зупинці і чекала на маршрутку, що їде аж додому мимо проїжджав улюблений вид транспорту – трамвай. Та ще й новий маршрут – 10-ка, а я ним досі не їздила. Так закортіло сісти в трамвай, хоча і знаю, що він би мене довіз лиш до своєї кінцевої зупинки, від якої додому йти ще 3 км… Здоровий глузд казав: «Ольга, вгамуйся і чекай на маршрутку», але таки не втрималась – в останню мить заскочила в трамвай. То був справді подарунок самій собі. Сповнена радості заглядала у віконце, а з обличчя не щезала усмішка.
Рідна Пасічна - дорога додому
Потім вийшовши на кінцевій зупинці весело крокувала додому усміхаючись прохожим. І хтозна, що вони думали, мені – байдуже. Бо якщо зі самісінької душі рветься посмішка – чому я маю її стримувати, хвилюючись про те, що може подумати котрийсь незнайомець?

Навпаки, в цей світ потрібно нести посмішки. В цей світ необхідно нести щастя. Варто вірити, що життя прекрасне, бо лише коли особисто в це повіриш твоє життя таким стане, лише тоді і ні хвильки раніше.
Отож, на завершення: Пам’ятайте, що дуже важливо – робити хай дріб’язкові, та все ж подарунки самим собі! Тому любіть себе і даруйте собі. Їздіть трамваями (з квитками!) аби покращити дещо кепський стан Львівелектротрансу. 🙂 І ніколи не стримуйте душевних посмішок! Перехожі дивуються? А нехай! Зате щастя в світі стане більше! 🙂

09.02.2013
Душа дзвенить в унісон з трамваями,
Ольга Врублевська.

Advertisements

5 responses »

  1. Ти їхала без квитка?)))))))))))))))

    Відповідь
  2. I would like to thank you for the efforts you have put in writing this website. I’m hoping the same high-grade blog post from you in the upcoming as well. Actually your creative writing skills has encouraged me to get my own web site now. Actually the blogging is spreading its wings rapidly. Your write up is a great example of it.

    Відповідь
    • First of all, thank you too for reading my blog, it’s really nice to know that someone appreciate my posts and also that my writing encouraged to write too. Good luck for your blog! 🙂
      Can you tell me where are you from?
      And also sorry for my english 🙂

      Відповідь
    • Ольго, ти оце тут намагалась спілкуватись з спам-ботом. Він тобі не відповість, тому що знає лише такі стандартні коментарі. 🙂

      Відповідь

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: