Усім, хто коли-небудь мене образив чи зробив боляче присвячую

Posted on

Ніколи не думала, що коли не-будь буду писати/висловлювати те, що хочу сьогодні сказати… Ніколи не думала, що сягну до стану в якому можна буде сказати те, що я зараз впевнено наміряна сказати…
Як і зазначено дана публікація присвячується усім тим, хто колись мене образив чи завдав болю. Отож,

я дякую вам.

Я вдячна кожному, хто дивлячись мені в очі обіймав мене задля того аби підло встромити ножа в спину; Я вдячна кожному, хто використав мене, мої почуття чи душевний стан і після досягнення власних потреб викинув на узбіччя життя; Я вдячна кожному, кому я довіряла, а натомість мою душу і най сокровенне вимішали з багнюкою; Я вдячна кожному, хто зрівняв зі сміттям моє існування в намаганні протоптатись по моїй гідності; Я вдячна кожному, хто проявив до мене дискримінацію і зневагу; Я вдячна кожному, хто зловтішався з моїх бід і тих важких випробувань які свого часу припали на мій підлітковий вік; Я вдячна кожному, хто словесно стріляв мені в спину, не маючи власної гідності аби сказати це прямо; Я вдячна кожному, хто дав мені поцілунок Юди – невдовзі підставивши; Я вдячна кожному, хто не знаючи нічого про моє життя брався судити мене і мої вчинки; Я вдячна кожному, хто приніс у моє життя страждання, ридання чи сльози; Я вдячна кожному, хто зраджував мене саме в ті миті коли я потребувала найбільшої підтримки; Я вдячна кожному, хто знехтував мною і моїми добросердечними намірами; Я вдячна кожному, хто свого часу завдав мені болю … Я вдячна кожному з вас, чуєте?!
Чому така безглуздість, скажете ви?
Все просто – я пробачила.
Я пробачила усіх і кожного, хто мене зрадив, використав, познущався, розчарував, зневажав, зловтішався, обговорював, дискримінував, втоптував, врешті решт, усім, хто морально старався мене вбити, але таки не зумів.

Я дякую вам, бо після всіх вас і тих випробувань, які ви принесли на мою долю я стала тією, якою є зараз. Сильною духом, впевненою, незламною, рішучою, непідвладною, нездоланною і до певних речей цілком черствою. Ви принесли таке загартовування у моє життя, що тепер я крокую по ньому без остраху.
Я пробачила вас.

Моя душа пуста, в ній нема ні крихти злоби до будь-кого з вас, хоча свого часу ви принесли мені стільки болю…
Ви мене принижували, і не принизили, ви мене втоптували, а не втоптали, ви мене вбивали, а я таки не вбили – я живучою видалась.

І тепер нікому з вас мене не дістати – я крокую впевнено, з духом сповненим наснаги і волелюбності, зі сяйвом в очах і посмішкою на вустах. І в душі зовсім нема місця для негативу, бо їй прекрасно і легко.

Будьмо чіткими: я вас пробачила зовсім не з великодушності, абсолютно ні. Я вас всіх пробачила, бо моя душа – пуста. Вона пуста від злоби, болю чи образ, не відчуває нічого поганого. І ви – теж пусті. Я вас не помічаю, бо вас не існує. Ви – порожнє місце, проте цілком пробачені.
Не помічаю вас більше і не знаю, що там у вас, але ось вона моя помста – збайдужіла душа, своєрідні подяка з прощенням, і моє щастя, яке б’є всіх і кожного, хто цього мені не бажав…
Хоча, яка різниця чого ви бажали, а чого ні? Тут про вас і так забагато написано, про людей, яких більше не існує.

16.02.2013

Спустошена і вільна від злоби,
Ольга Врублевська.

почуваюсь якось так

почуваюсь якось так

9 responses »

  1. Ти так багато про це пишеш, що здається ніби хтось тобі таки серйозно накапостив.

    Відповідь
    • Під словами “ти так багато про це пишеш” ти маєш на увазі лише цю публікацію чи і якісь інші?
      Щодо пакостей – було діло. Певною мірою доводилось 6 років бути жертвою поганого ставлення, бо обставини були такі, що не залишалось нічого більше як виробити у собі байдужість. Ще були інші люди які щонайменше кажучи поступили не гідно. Але це – в минулому, як і написано мене то більше не турбує. 🙂

      Відповідь
      • Та в тебе цілий тег “байдужість”, хоча здається часом різні статті про різних людей.

      • Спостережливий 🙂
        Цілий тег відображає насправді просто стан душі. Такий от тривалий період. А щодо публікацій, то вони воістину всі про різних людей.

  2. Був сьогодні в Дзизі,там зараз досить цікава виставка – був якраз малюнок,хлопець цілує дівчину,а за спиною ніж. А так воістину, що нас не вбиваэ,робить нас сильнішими.

    Відповідь
    • От власне, так воно і є. Ще до “що нас не вбиває,робить нас сильнішими” моду додати, що на нашу долю випадає рівно стільки скільки ми в силах пережити. Тому треба йти вперед, хоч інколи спині встромлені і спину і сповільняють крок.

      Відповідь
      • Я не згоден, що на нашу долю випадає рівно стільки, скільки ми в силах пережити, тому-що бувають такі ситуації, в результаті яких цілком здорові люди закінчують життя самогубством, або у них починаются серйозні розлади психіки.

        Та й у фразі, яка зараз в моді: “Те, що нас не вбиває,робить нас сильнішими” я не можу зрозуміти, що мається на увазі під словом “не вбиває”, наприклад сильні нервові стреси, не вбивають людину, але порушують нервову систему і людина від цього сильнішою не стає. Якщо вона стане байдужою до цих стресових ситуацій, то це ще не означає, що це добре і вона стала сильнішою, може ця людина потроху з`їзджає з глузду, але вона всеодно ще
        жива, тобто її “не вбило”.

        На мою думку сильна людина це та людина, яка може терпіти дискомфорт заради Вищої цілі. Якщо у людини не має цілі в житті, то я не думаю, що те що її не вбиває зробить її сильнішою.

      • Поясню Вам мою думку.
        Випадає рівно стільки скільки ми в силах пережити, але не кожен це пам’ятає і здається – опускаючи руки і роблячи самогубство. І це я Вам говорю не як філософську думку про суїцид, а як людина в котрої теж були дуже серйозні причини і конкретні наміри те саме самогубство свого часу у дуже юному віці вчинити. Але пережила. А на психіку кожна життєва ситуація впливає, тому і ця вплинула, та і не знаю чи існують “абсолютно” здорові люди – рано чи пізно на життя кожного приходять випробування, які пошкоджують як і його внутрішній світ, так і нервово-психічну систему.
        Щодо того “що вбиває” – молодь зараз використовує цю цитатку як чергову перлу контакту, часто зіставляючи її зі своїми юними трагі-закоханостями. А от Ніцше (автор) закладав у неї значно суттєвіший зміст. Від себе можу сказати, що вбивають хвороби, нещасні випадки, трагічні збіги обставин тощо. От вони вбивають, а всі інші життєві ситуацій – лиш досвід, який приходить і який треба пережити. Щодо “з’їжджати з глузду” від власного посилення (до речі, Ніцше свого часу був признаний психічно хворим, тому про його цитати можна по-різному судити) – тут вже сугубо власна думка, але думаю всі трохи несповна розуму. І тому навпаки, якщо реагувати на кожнісіньку стресову ситуацію – тим паче збожеволієш, на дещо треба не зважати.
        Щодо останнього написаного Вами абзацу – тут погоджусь. Якщо нема цілі в житті нема й сенсу терпіти аби сильнішати.

  3. Сповіщення: Фундамент для щастя – чуже нещастя чи власна щирість? « опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: