Розповідь про гірську провінцію – «Психи», депресії і влада-безтолоч

Posted on


Сьогодні розповім вам про ті місця (чи радше деякі їх особливості), де я прожила шість років – гори Альпи, а якщо конкретніше Доломіті в Італії, неподалік від кордону з Австрією.

Отож, на півночі Італії, в мальовничих Альпах – Доломіті розкинулась велика за територією, але маленька за населенням провінція – Беллунезе. Провінція розташована не у підніжжі гір, а безпосередньо в горах, де люди облаштували цивілізацію попри не надто благі природні і кліматичні умови (ґрунт надзвичайно низької родючості і велика щорічна кількість опадів).

Живе провінція здебільшого туризмом – влітку і взимку (коли найсприятливіший клімат) з’їжджаються туристи з усього світу аби поглянути на живописні Доломіті. Але поступово корінне населення провінції тікає до міст в пошуках роботи, тому в окремих селах весною чи восени пройшовши можна й не зустріти абсолютно нікого – суцільна пустка з усіма закритими домами.
Однак, серед жителів, які залишились трапляються різноманітні проблеми виживання – одні з таких це психічні особливості людей, що проявляються у сезонних депресіях. Розповім детальніше.
Річ у тім, що люди живучі у тутешній гірській території дуже “закриті” характером – це одне із явищ їхньої культури, вони не приймають, щоб спілкування з іншими виходило за чітко встановлені рамки. А восени і весною відбувається зміна погоди, починаються дощі і … гори чорніють! Погода погіршується і навколо буквально стає “сіро” – чим вище в гори ти їдеш, тим звісно гірший клімат.
При таких умовах: майже абсолютній відсутності спілкування і сірості буднів починається різке погіршення настрою, яке поступово переходить у сезонну депресію (саме сезонну, бо зі зміною погоди ситуація міняється), наступні ефекти це зріст споживання психотропних препаратів і, що гірше – суїцидів.
Додається факт того, що в Італії не існує психлікарень – їх закрили після впровадження одного закону 80-х років, бо до того у цих лікарнях ставили експерименти на хворих людях. Існують лише окремі відділи у лікарнях, де можуть покапати людям капельниці з препаратами певної дії, але все робиться абсолютно не примусово, а з власної ініціативи. Тому актуально існує проблема в тому, що задля того, аби тобі продали препарати сильної наркотичної дії, варто лише звернутись до сімейного лікаря. Остаточних доз прийому цих серйозних медикаментів ніхто не контролює, а люди, які почали їх вживати “задля хорошого настрою” надто часто не здатні опанувати себе і стають залежними від цих ліків.
Ponte degli AlpiniНаступна не менш цікава проблема – перебудова високого мосту «Понте дельї альпіні» (“Ponte degli alpini“), що знаходиться в районному центрі – містечку Беллуно. Зараз на цьому мості є загородження, які наміряно встановлені з ціллю, щоб їх було дуже важко перелізти. Такі перебудови стались з причини, що з цього мосту було дуже багато випадків самогубств, траплялось, що їх кількість сягала близько 20-ти суїцидів в рік (оскільки ця провінція не є дуже населена, число чимале). Люди з іншого кінця провінції приїжджали туди, щоб звідти стрибнути, бо згідно висоти і конструкції мосту смерть було забезпечено. Після чергового такого випадку влада прийняла рішення, що міст перебудують. АЛЕ!ПОМЕРТИ НЕ ЗАБОРОНИШ! Кількість самогубців на цій території не зменшилась, просто знайшли інші способи.
На жаль, було прийняте найлицемірніше, найбанальніше і водночас найцинічніше рішення – пере-загородити  щоб ніхто не стрибнув. Дані проблеми не вирішуються таким чином, а потребують куди делікатнішого втручання!
Це одна із причин, чому наркотичні-психотропні ліки продаються без особливих обмежень: “нехай купляють, лиш би були спокійні і не бушували” – до поки діятиме такий принцип люди на цій території будуть продовжувати страждати від такої патології.
Вони не психи! Це просто люди з тонким душевним сприйняттям світу, які потребують уваги, спілкування більш близького і дружнього, аніж то дозволяє їхня культура, а не зневаги від світу по відношенню до їхніх проблем.
Я регулярно займалась плаванням і в басейні часто стикалась з цими людьми (їм буває радять ходити до води, яка заспокоює), дивлячись на них одразу розумієш про їхній депресивний стан. Однозначно виникає співчуття до цих людей, котрих часто викидають на узбіччя суспільства, через те що вони буцімто “психи” – а в них просто інше сприйняття цього світу, інше бачення речей.
Триває це все вже навіть не одне десятиліття. З року в рік ситуація не покращується – якщо раніше траплялись самогубства серед старших, то тепер чим раз тим більше це коять зовсім юні особи.
Влада щодо вирішення соціальної проблеми обмежилась лишень рішенням про внесення змін до інфраструктури. Прикро.
Але не говорячи про керуючих, рішення чи причини самогубства, звернімо увагу на тих, кого ми з вами звинувачуємо в неадекватній психіці. Давайте не судити когось і чиюсь манеру сприйняття навколишнього світу, бо не всі однаково сильні і є люди, які попросту ламаються. Ламаються і страждають. Кожен з нас певною мірою є божевільним, а відтак – дивіться собі під носа, не смійте кого-будь осуджувати, якщо їх світогляд відрізняється від вашого і протягуйте руку допомоги, якщо можете когось розрадити.

18.02.2013

Психічно схвильована з приводу таких речей,
Ольга Врублевська.

Advertisements

14 responses »

  1. як на мене то проблема дещо надто перебільшена, те що люди в Альпах як ти кажеш “закриті” це не через психічні проблеми, а через їхній менталітет, і я б не сказав, що це якась дуже погана їхня риса, мені особисто більше імпонують люди, які не лізуть не у свої справи коли їх ніхто не просить, ну і відповідно не хочуть щоб лізли у їхні. Сезонність – це звичайно поширена проблема усіх курортних містечок, що з цим робити? є багато варіантів, але повністю це не вирішиш, люди повинні шукати собі інші заняття в “не сезон”. Кажеш влада пробує вирішити їхні проблеми перебудовуючи міст і радячи ходити до води? А знаєш що влада в таких випадках робить в Україні? – нічого. Тому як на мене, то не з руки нам українцям звинувачувати італійську владу, звичайно кожен може висловити свою думку, але факт в тому що в Україні більша половина провінцій в набагато гіршій ситуації, і як владі, так і самим людям на все це наплювати.

    Відповідь
    • Я погоджусь з тобою, що влада в Україні на схожі речі тим паче не звертає уваги, але на мою думку важливішим є ставлення до людей, які мають проблеми. Значно легше продавати наркотичні ліки аби втихомирювати людей і тим самим нищити суспільство зі середини. Ми звикли відштовхувати людей, які на нашу думку мають якісь вади.
      В Україні таких попросту запихають в психлікарню, чиновникам вони байдужі, бо з госпіталізацією їх позбавляють дієздатності і права голосу, тому навіть у формальних виборах вони не нашкодять нічим.
      В Італії ж госпіталізації не передбачено, а відтак приймається низка інших рішень, які все одно не є кращими для душевнохворих осіб.
      Я не хотіла висказати критику про італійську владу, я радше хочу висказати критику про механізм нашого суспільства у якому для ранимих душею людей нема місця – будь то Італія, будь то Україна. От що справді прикро.

      Відповідь
  2. talahasi78

    Стосовно дій влади згодна з попереднім оратором, але стосовно неконтрольованого вживання різних препаратів – із вами. Наскільки я розумію, ця проблема існує у багатьох європейських країнах та у Америці, коли снодійні чи заспокійливі перетворюються на буденний засіб, на зразок активованого вугілля.

    Відповідь
    • Стосовно дій я вже описала зверху що саме мала на увазі і кому саме адресована моя критика.
      Щодо психотропних препаратів – я можу судити лише про ту територію де я знаходилась. Але враження що найменше кажучи шокуючі, наведу приклад з котрим особисто зіткнулась – в моїй групі в коледжі вчилось 21 особа. Семеро з них вже в НЕПОВНОЛІТНЬОМУ віці приймали серйозні психо фармацевти чи антидепресанти.
      Таку ситуацію важко тримати під контролем, але необхідно, оскільки все ж таки йдеться про речовини які викликають серйозну залежність.
      В Україні такого поки що ще не спостерігається, бо наш народ звик власні проблеми заливати алкоголем, а не дорогими медикаментами.
      Однак гадаю проблема однозначно існує і має вирішуватись докорінно, а не прикриватись сторонніми пагубними засобами будь то ліки, будь то алкоголь.

      Відповідь
      • talahasi78

        На жаль, люди опосередковано самі винні у тому, що бажають втікати від реальності різними засобами. Наприклад, усім відомий факт, що у Швеції, яка характеризується надзвичайно високим рівнем життя, відповідно, один з найбільших процентів самогубств. Тобто тут справа не лише у владі чи атмосфері у країні, але і у самих людях, які скрізь однакові. Слабкі завжди знайдуть привід, щоб скористатися нагодою пожаліти себе чи перекласти відповідальність на когось ще.

      • Не можу з Вами не погодитись – суть проблеми у самій людині, Ви дуже влучно підмітили “бажають втікати від реальності” – з цього все і починається. І те, що люди всі однакові незалежно від національності – теж згідна, неодноразово в цьому переконувалась. Як не крути, в корені у всіх схожі проблеми – люди всієї планети стикаються з описаними проблемами незалежно від країни перебування. А щодо сильних і слабких – мабуть в тому і мала б проявлятись сила, що у допомозі слабшим, але якщо людина не бажає отримати допомоги тут й годі щось вдіяти. Інколи їм самим на руку бути слабкими і щоб їх усі жаліли.
        Словом, складна ситуація. Про це дискутувати можна довго, але варто було б хоч якось б покращити ситуацію. Питання “ЯК?”. Думаю тут просто варто покращити самого себе, своє ставлення до життя, те, як ми останнє сприймаємо і покращити своє ставлення до інших.

        Питання до Вас, попри обговорювану тему: як тільки Ви залишили перший коментар у мене на блозі я перейшла за посиланням від Вашого нікнейму на Ваш блог. Хотілось поглянути на кілька Ваших публікацій, думала зроблю це пізніше, але перейти знову не можу – на блозі на який переходжу тепер жодної публікації і виглядає він тепер наче щойно створений. В чому річ?

      • talahasi78

        Постійна праця над собою та намагання стати краще – єдине, що нам залишається у цьому недосконалому світі) (при чому, багато недосконалості приносимо чи принесли і ми самі в тому числі).

        А стосовно блогу – там взагалі дивна ситуація, бо до одного імені користувача прив”язано кілька блогів, і якось це так криво я зробила свого часу, що тепер не можу видалити той блог, на який ви потрапили, щоб не видалився мій дефолтний. Тож це посилання http://talahasi78.wordpress.com/ має спрацювати.

      • Насамперед, дуже приємно спілкуватись з однодумцями, я цілком і повністю розділяю Вашу думку стосовно праці над собою і намагань стати краще, погоджуюсь з кожним словом!
        Також щиро дякую за посилання на Ваш блог. 🙂

  3. Я шукав щось про тамтешню географію і економіку щоб уявити повну картину, але знайшов лише провінцію Беллуно. Може підкажеш як дізнатись більше, чи виправити вікіпедійну помилку?

    Відповідь
    • Тарас, поглянула на додане тобою посилання і спробувала погуглити, раніше всю необхідну мені інформацію дізнавалась безпосередньо італійською, тому і гадки немала що в україномовному інтернеті про цю провінцію можна дізнатись. Прикро, але і справді на цю територію українською вказано мало, радше лише у кілька речень у Вікіпедії, тому на жаль не можу підказати нічого українською, можливо хіба російською, або, що більш вірогідніше, англійською. Візьму цей факт собі до уваги і як матиму трішки часу спробую поділитись власними знаннями про Беллунезе для українців.

      Відповідь
      • Та нічого прикрого. В італійців про “Oblast’ di Ivano-Frankivs’k” теж порівняно небагато, тому це природній стан речей.

        А ще цікаво, втечею в World of Warcraft вони не люблять займатись?

      • Відверто кажучи я людина дуже далека від комп’ютерних ігор, тому в що саме вони “тікають” я не в курсі, однак думаю серед молоді хтось її практикує.

  4. для боротьби з депресіями жителям провінції Беллуно варто організовувати тури в шахтарські містечка Донбасу), після повернення все як рукою зніме 🙂

    Відповідь

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: