За шаблоном – привітання, організація життя і заборона свідомості.

Posted on

Оригінальною не буду. Зважаючи на те, який день сьогодні. А який день? Черговий із циклу комерційних свят, чи не найкомерційніший 🙂 я  дуже часто слухаю радіо і останнім часом це вже ставало нестерпним – як можна менше пісень і як можна більше реклами непотребу який можна подарувати «найніжнішим, найкоханішим, наймилішим».
Виникає тільки запитання – якщо вони такі для вас особливі – чого ж «балувати» їх раз в рік?(ну ще може в день народження) Це просто шикарно усвідомлювати, що твоя супутниця сама прекрасна раз в рік задля того, щоб вже завтра повернутись до буденності і може й навіть ставитись до неї так само зневажливо як і попереднім часом (всяке бачила). Але схоже на те, що жінок така роль влаштовує, подарунок раз в рік і тішся як дурень цвяшком, що ти «сама-сама».
Привітання, які я отримала сьогодні дещо здивували. Та ні, я вдячна усім, хто виділив трішки часу для того, щоб мене привітати. От тільки слова «…залишайся завжди такою милою, ніжною і т.д. і т.п. …» дещо дивують. Коли ж то ви в мені ніжність бачили? Для того, щоб бажати мені залишатись такою як я є, варто було б спочатку знати яка я є впродовж року. Але протягом року мене не знають, обмежуючись вітаннями раз в рік під шаблон ctrl+c ; ctrl+v. І в мене виникає питання – а навіщо ці вітання, якщо в них нема щирості? Для галочки, що стількох дівок можна привітати одним махом? Прикро…
Вчора хлопці в групі дарували тюльпан. Красива квіточка, тут нічого не скажеш. Але те яким чином вона була подарована – той же ритуал «для галочки», бажання зробити приємне відсутнє, просто жіночий колектив дарував до дня захисника Вітчизни (я до цих дарувань теж добровільно-примусово була залучена), а отже треба віддарувати.
Натомість мені вчора зробили ще один подарунок – жіночка, яка в мене навчається подарувала цукерки. От це було приємно, тому що зовсім несподівано, цілком щиро і справді з бажанням зробити мені приємне. Я відмовлялась, але цукерки мені таки вона дала, та радість принесли не цукерки, а те з якою ціллю вони були даровані.
І тепер про гендерну рівність. Опа, тут зараз мене впишуть в лави феміністок, жінок які зневажають мужчин та все тому подібне. Розслабтесь, мене таке не приваблює.
Насамперед зазначу до прочитання дві статті – Цю, котра влучно зазначає проблематики і на блозі який я часто читаю певні уривки з попередньої.
Тому і я про права і свободи жінки заговорю. Банально тому, що сама з цим стикаюсь.
Я не маю нічого проти берегинь сімейного щастя і еталонів жіночності. Я сама вмію прати, прасувати, шити, варити, пекти, мити, прибирати і що там ще. Але мене дратує, коли я стикаюсь з представниками чоловічої статі, які кажуть, що тільки це мене і має стосуватись в житті (а мені вже неодноразово доводилось з таким стикатись), що мов моя роль має обмежитись борщами і нема чого потикатись в щось вагоміше.
Шановні мужчини, ні в якому разі не хочу вас образити, бо серед вас є здорово думаючі, котрі нормально сприймають роль жінки у суспільстві, не стараючись її принизити, але на жаль є і ті упереджені середньовіччям, котрі так не вважають.
Але зрозумійте і ви – це гнітить якщо ти здобуваєш освіту, а тобі потикають тим, що тебе такі тематики мали б не стосуватись, якщо ти маєш свою, цілком свідому думку щодо актуальних проблем, а тобі кажуть, що ці речі не для твого розуму. Перелічувати можна багато чого.
Не приховаю, що і жінки лукавлять – багатьом з них хочеться здобувати якихось прав з рівності, не відмовляючись від якихось привілеїв. Вони мов хочуть щоб їм уступали місце в громадському транспорті, особливо аргументуючи це словами: «та я на високих підборах!»
От це мене злить. Я не вважаю, що якийсь чоловік має мені уступати місце, якщо я взуваю щось на високих підборах, значить я маю бути готова, що це мені може задати певного дискомфорту. Він відпрацював цілий робочий день, вертається втомлений додому, повезло сісти в громадському транспорті, то з якої радості він повинен тобі це місце уступити? Отож бо, з ніякої, бо ти заплатила так само як він, їдеш на тих самих права пасажира і стикаєшся з тими самими незручностями .
Я знаю, що більшість жінок хоче сім’ї, домашнього затишку і що там ще, але просто-напросто це немає ставати обов’язком і шаблоном для усіх і кожної, бо якщо якась меншість хоче іншого в житті – нехай організовує своє життя так як хочеться особисто кожній окремій людині.
Я не хочу якихось мега феміністичних гасел, якихось доказів, хто і я як має жити на яких «рівнях рівності», мені не потрібні ні уступання сидячих місць в транспорті, ні тюльпанчики раз в рік, мені взагалі нічого не треба. Я просто хочу, щоб мені не вказували, як я маю жити, що справа мого розуму, а що ні. Я просто хочу само-розвиватись і організовувати моє власне життя так як мені самій заманеться, невже принаймні на це я не маю права?

08.03.2013

Усвідомлюючи себе жінкою,
Ольга Врублевська.

Advertisements

8 responses »

  1. Єдине, що дошкулило в цьому пості: феміністки – не жінки, які зневажають чоловіків, а жінки, які виборюють свої права бути на рівні з чоловіками.
    А авторка тієї статті з Укрправди, яку і я, і ви згадували, радила поздоровляти цього дня з солідарністю, сестринством, успіхом і, врешті, з тим, що ми, жінки, маємо право здобувати вищу освіту.
    Тож з останнім вас і вітаю)

    Відповіcти
    • Я знаю, що феміністки – не жінки, які зневажають чоловіків, однак на жаль окремі з жінок проповідують таку зневагу, представляючись саме як феміністки не знаючи справжніх намірів жінок, що мають феміністичні переконання, на цих несвідомих жіночок я і посилалась.
      З останнім Вас теж вітаю – лише завдяки освіті (не як диплому, а як розумовому розвитку) ми зможемо позиціонуватись у світі.)

      Відповіcти
  2. Я просто хочу, щоб мені не вказували, як я маю жити, що справа мого розуму, а що ні.

    А люди такі, вони люблять це робити. Але це не тому що ти дівчина. Просто тому що вони люди. І в тебе є право їх не слухати. 🙂

    Відповіcти
    • Я і не слухаюсь. І я знаю, що люди це роблять тому що вони – люди. Але в даному конкретному випадку я описувала самі ті вказівки, які стосуються того, що я – дівчина.

      Відповіcти
  3. Особисто я ніколи не розумів тих чоловіків, які вважають, що жінка тільки для того, щоб їсти варити та дітей виховувати. Можливо їм зручно, щоб не треба було самому готувати їсти, прати собі шкарпетки дітей в садочок або школу водити. Ще дуже часто чув, як хлопці до своїх дівчат або жінок називають “мала”, а самі ведуть себе як безпорадне дитя, коли нема поруч жінки. А коли я бачу, що хтось намагається свою дівчину, або жінку контролювати, тобто тримати в “ежових рукавицях” то стає огидно, чесне слово. Охарактеризував би все це одним словом, та я не хочу тут виражатися. Не краще мати жінку, яка на рівні з тобою, яка дасть пораду і в бізнесі або підкаже вихід зі ситуації, яка склалась на роботі і в тих же побутових справах, з якою можно просто поговорити, а не жінку, яка окрім домашньої плити, розкиданих шкарпеток та телесеріалів нічого в свому житті не бачить. Так, що вітаю усіх жінок, в тому числі і Вас, Ольго зі святом і бажаю Вам того, що Ви виділили в останьому речені своєї публікації червоними буквами.

    Відповіcти
    • Дякую Вам! Як і за влучне привітання, так і зокрема за розуміння, приємно спілкуватись з чоловіком, який не сповнений якихось упереджень, а натомість свідомо поважає себе та інших.
      З усіма перерахованими Вами речами цілком погоджуюсь.

      Відповіcти
  4. Звіробій

    Від гендерної ролі нав’язаної суспільством, часом і традиціями відчувають дискомфорт як чоловіки так і жінки. На жаль, люди підвладні суспільним нормам та різноманітним стереотипам, в тому числі і гендерним. І такі люди переважають у суспільстві. Якби би банально це не звучало, більшість диктує закони меншості, так побудований наш світ. І не лише диктує, а й засуджує їхні вчинки. Що робити меншості? Я бачу лише два варіанти: прийти до влади і шляхом диктатури диктувати свої правила або стати більшістю.

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: