Маски, дволикість та роздягаючись догола.

Posted on

Виходячи з дому треба підготуватись до обстановки в яку потрапиш. Треба одягнутись в одяг відповідного стилю, який придаватиме образу певних атрибутів. Якісь там блузки, якісь спідниці-штани, взуття на підборах і аксесуари, щоб чітко відповідати рисам, що необхідні для цієї ситуації.
Повертаючись додому після цього дня варто роздягнутись. Повністю догола. А тоді просто глибоко вдихнути повітря і розслабитись. А тепер ще раз перечитайте три попередні речення і зітріть з голови те зображення, яке ймовірно встигли намалювати.
Йдеться не про буквальне роздягання. Про зняття не одягу, а образів. Масок, яких ви собі придаєте тим, як одягаєтесь.
Роз’яснимо.
Видатний італійський письменник (один з моїх улюблених, до речі) Луїджі Піранделло писав, що людина життя проживає з маскою. Це неминуче, хоч би хто про яку справжністю не кричав. Він стверджував, що особа не може зрозуміти ні інших, ні себе, тому що кожен живе носячи на собі, свідомо, або частіше підсвідомо – маску, за якою знаходяться особистості різні та невідомі.
Але ми всі рвемось когось осуджувати за дволикість. Мовляв, з тими поводиться по-одному, з тими по-інакшому. А ви самі перед тим, як когось судити за поведінку над своєю задумались? Ваше обличчя завжди незмінне у всіх ситуаціях? Серйозно? А не лукавите?
Ану скажімо чи ви одинакові перед директором і перед компанією друзів на пікніку? Приклад примітивний, але суттєвий.
Змінюється не лише одяг (від офіційного строгого костюму і галстука до шортів з футболкою), обстановка (офіс до галявини), оточення (в одному випадку людина перед якою треба зберігати навіть вдавану, але ввічливість, а в іншому хтось вам по духу ближчий) і що найвагоміше: змінюєтесь ви.
Так, ніщо інше, як ви прийняли іншу маску. І це нормально. Таке трапляється з усіма скрізь і всюди.
І не треба братись гадати котра з цих масок правильна, котра варта існування, а котра ні. Всі вони гідні існування, бо всі вони – ви самі. Бо не буває однакової людини в різних ситуаціях. Там ви будете поважні, а тут сміятиметесь. Бо так чинить оточення, що вдягає маску, підбирає одяг та обирає поведінку.
Але є те, що не змінюється. Скажімо, якщо в офісі ви акуратні, то цілком ймовірно, що на галявині теж притримуватиметесь акуратності. А отже ця риса – це те, що пробиває з-під маски.
І це вагомо. Тому що це – ваша суттєвість. Обирайте час, щоб побути сам на сам зі собою. Виділіть час аби прийти додому і роздягайтесь догола. Насолоджуйтесь своєю наготою. Бо це – ви самі. І знову ж таки, я говорю не про фізичне, а про духовне. Побудьте собою перед собою. Це не тавтологія, це заклик не носити маску на самоті. Навіщо вам маска, якщо поруч нема нікого? Ви її носите самі від себе? Тоді ви боїтесь себе і в собі ховаєтесь.
Не ховайтесь.
Нема нікого. Роздягніться. Зазирніть собі в душу. Це – ви. Без масок, без одягу, без поведінки перед іншими. Вдихніть глибоко і розслабтесь. Це просто ви. І ви– прекрасні.
Живіть собою.
05.06.2013

Опосередковано оголена душею,
Ольга Врублевська

Advertisements

8 responses »

  1. “то начебто почнеться маскарад
    а насправді то він закінчиться
    і тепер можна хоча б на часинку
    побути собою
    бо незабаром знову почнеться маскарад
    чи то пак закінчиться
    і знову треба буде одягати
    дуже поважні
    дуже розумні
    дуже заклопотані
    маски людських облич”
    Грицько Чубай, “Новорічне”

    Відповідь
  2. Дякую тобі за цей пост, Олю, неймовірно надихнуло…

    Відповідь
  3. Дуже круто! Так просто про складне! Молодець!:)

    Відповідь
  4. чудова стаття 🙂

    Відповідь

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: