Старі образи, лайно у ВНЗ і зарікаючись послати викладачів

Posted on

Часто коли вчишся у ВНЗ зарікаєшся, що при закінченні якомусь викладачу падлюці обов’язково вискажеш все, що думаєш про нього і тим паче пошлеш його на… далеку відстань. Але варто дочекатись закінчення, адже тоді він вже не зможе вплинути на тебе і твою подальшу долю.
Не знаю чи мої здогади вірні, тільки от здається мені, що врешті-решт цього не роблять, а якщо і висказують щось, то лише численні на пальцях одиниці.
Чому так?
Та мабуть тому, що коли ти вже здав всі ті іспити, відбалакав своє про твою дипломну роботу перед комісією ти відчуваєш значне полегшення, що це все закінчилось. А отже, якщо закінчилось – навіщо поринати знову у все те лайно, навіщо шукати когось у довгих коридорах, пригадувати старі образи мов пам’ятаєте тоді і тоді ви мені поставили такий бал тим самим врізали стипендію, чи що там ще. Відчуваєш, що в порівнянні з тим відчуттям полегшення, яке зараз наступило ти не хочеш у це все знову падати.
У мене такий випадок теж був.
Я тоді була іноземкою вчилась на другому курсі коледжу, коли ми здали правознавство і я отримала «задовільно» за роботу, я не зовсім розуміючи чому такий результат за вірні відповіді підійшла до викладача. Запитала, а він, що вирізнявся тонкими гнобленням студентів-іноземців, мені відповів: «Теоретично твоя робота правильна. Але граматично ні. Скажімо мені не сподобалась пунктуація чи щось таке».
Тоді мені ще брало наглості аби піти і заявити про таку нечувану поведінку у відповідні «вищі» місця. А дарма, таке ставлення може було розцінювати як расистську дискримінацію, яка несе за собою серйозні клопоти.
Але я тоді змирилась, затаїла образу і думку, що прийде час коли все вискажу.
Коли «час прийшов» і мені пригадався цей випадок, я лишень засміялась. Не пішла нікуди, нікому нічого не казала. Бо зрозуміла, що якщо чогось і варто було навчитись за ті роки коли кажеш собі «та я тобі ще все вискажу», то це розуміння власної висоти. Так, треба навчитись розуміти, що ти – вищий за це все. Якщо хтось колись до тебе підло повівся, зловживаючи своїм професійним становищем, то ця особа морально занепала і ница. Таких доля обділила, якщо вони іншим навмисне пакостять. Треба бути вищим за ці примітиві речі, за бажання помсти, за старі образи. Це все варто залишити в минулому. Нічого занурюватись заново у все це лайно.
Якщо хтось з випускників читає цю публікацію і сповнений таких же намірів комусь щось висказати, то скажу вам – облиште. Перед вами відкривається новий світ. Залиште негідників у минулому. Просто переступіть все погане і живіть.
10.06.2013

Поглядаючи з висоти,
Ольга Врублевська

P.S. Вчора хтось потрапив на блог за запитом: «Як побажати успіху перед екзаменом», я не знаю як, але мені від сьогодні цей успіх таки знадобиться! СЕСІЯ!

Advertisements

7 responses »

  1. Звіробій

    Тримати образи і негативні емоції в собі шкідливо для здоров’я. Якщо подумав то скажи, а сказав – зроби відповідну дію.

    Відповідь
    • Більше шкоди собі можна завдати коли кажеш лишнє певним людям….

      Відповідь
      • Звіробій

        Моя порада не на всі випадки життя. Одні часто кажуть зайве, інші навпаки стараються промовчати. Люди різні і рецепти для них також різні. В даному випадку мовчання – це бажання уникнути конфлікту. Саме уникнути, а не розв’язати. Це простіший, але не завжди дієвіший шлях. Варто чи не варто це робити в тому чи іншому випадку кожен вирішує сам.

  2. Успіхів, Олю 🙂

    Відповідь
  3. Успіхів! І у мене сесія. У мене такі думки були у класі 5:) Але насправді не варті вони цього всього. Просто не варті.

    Відповідь

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: