Крихка незламність принципів, взятки та перетворення з улюбленої у звичайну.

Posted on

То була викладачка на чиї пари я ходила із задоволенням. Я вечорами перечитувала конспект аби брати активну участь на її заняттях.
То була єдина людина, яка знала що робить, бо не робила банальних начиток, які я собі і з інтернету можу завантажити, а пояснювала матеріал. Вона навіть працює у цій галузі, тож ділилась практичним досвідом.
То була людина, яка викликала у мене спрагу до знань і бажання продовжувати вивчати ще і ще.
Вона постійно критикувала «систему». Розповідала про випадки взяток, як про ганебне явище. Розповідала власний студентський досвід. Вона заохочувала вчитись. Була такою-собі принциповою викладачкою, на яку навіть ніхто «з вищих» не зможе вплинути.
Вчора прийшла аби здавати в неї екзамен.
Зайшовши в університет, почувши, що відбувається, глянувши на щасливі лиця одногрупників – вийшла на двір наче мені дали ковтнути ртуті.
За дверима – вона. Під дверима черга студентів, які по-одному заходять вже з наготовленими гаманцями. Виходять щасливі. Всього лиш сто гривень і вона поставить. Як все просто.
Мені огидно. В мене на очах жалюгідне видовище – моральна смерть людини, яка казала одне, а поступає зовсім по-іншому.
Я не хвилювалась через екзамен, вона була до мене доброю впродовж семестру та і предмет я знаю.
Чомусь конкретно її я не хочу засуджувати за раптово розквітле хабарництво. Мені одне лиш цікаво – яким чином це стається? Що змушує стійку людину (а вона була такою) відмовлятись від власних незламних принципів на користь легкого заробітку? Що цьому сприяє? Жадоба до грошей? Якась нестача, потреба? Бідність? Заздрість, що інші мають, а ти ні? Я не знаю…
Просто то не лише я її такою бачила, а й дійсно вона була поважною, високомірною, непідкореною, а впала на дно до усіх інших…
Коли ставила мені «відмінно» у залікову усміхалась і висловила вітання з успішною здачею сесії. Я подякувала і попрощалась.
То було єдине «відмінно», яке я могла б цінувати… але задоволення не відчула нітрішки. З улюбленого предмету… Від викладачки, яка була улюбленою, а стала така, як і всі інші.
26.06.2013

Сесія закінчилась. Гіркий осад залишився…
Ольга Врублевська

Advertisements

14 responses »

  1. Ти не права. Людина зробила все, що від неї було потрібно (пояснила матеріал) і навіть більше (поділилася досвідом). На момент екзамену вона може отримати сатисфакцію двома способами: моральну – від таких студентів як ти, матеріальну – від лушпінів, які не вчилися.
    Найсмішніше, що друга категорія практикуючим спеціалістам більш вигідна – чим більше ідіотів, тим вони цінніші як спеціалісти (конкуренція менша).
    От якби вона взагалі по-мінімуму вичитала і назвала тарифи на екзамен – то була б зовсім інша картина…
    А в цій ситуації всі задоволені: ти отримала знання, ідіоти – оцінки, викладачка – що від кого.

    Відповіcти
    • В принципі, ти мабуть правий.
      Дякую за детальне пояснення ситуації.
      Тепер по-іншому на це глянула.

      Відповіcти
      • Може і неправий (принаймні в цій ситуації зовсім не хочеться бути правим), але все навколо не тільки добре і погане, є ще щось «середина на половину» (може його навіть більшість) і на будь-яку ситуацію можна подивитися з іншого боку.

      • Оце точно. В кожного своє бачення подій. Правда (якщо така є) десь посередині.

  2. Погоджусь із попереднім коментатором.
    Я чудово розумію, що Ви відчували в той момент душевного розчарування, мені навіть стало дещо шкода разом із Вами, але, насправді, не все так пагано, як Вам здається.
    Ваша викладачка чудово розуміє, що як би вона не билась, довбням нічого не треба, їм потрібна лише оцінка в заліковці і поменьше зулиль витратити на її отримання.
    Вона чудово розуміє, що вона зробила все, аби посіяти зерно, але зійде воно лише в кількох студентах, решта – то пуста вигорівша земля.
    Нажаль сьогодні такі реалії, вчитись хотять одиниці, а Вашій викладачці треба теж за шось нормально жити, аби вона мала сили і далі так само гарно викладати свій предмет.
    Я Вам бажаю гарного настрою і великої віри в краще. 🙂

    Відповіcти
    • Вам, як і попередньому коментатору також дякую – ви надали мені іншого погляду на цю ситуацію.
      Та і правду сказали, особливо порівнявши до посіяного зерна…
      І звісно – подяка за побажання.
      Вам теж успіхів і не втрачати віри, дякую, що читаєте.
      (І ще, щодо віри – раджу поглянути на ось цю доволі цікаву публікацію

      Відповіcти
  3. В принципі, я глибоко в душі погоджуюсь із коментаторами, але все-таки більш схильна погоджуватись з Олею. Дійсно, то є реалії нашого життя, викладач вишу не може собі дозволити нормального існування на ту зарплату, що йому пропонує держава (працівники університетів – це ті ж працівники держустанов, що перебувають на бюджетному обслуговуванні, єдине, що трошки скрашує ситуацію – це значні надходження від плати за навчання студентів). Більше того, успішність студентів окрім самих студентів нікому й не потрібна, тому якщо студентам простіше дати на лапу – це їхні проблеми, а також те, що вони не цінували викладача, якого дійсно треба цінувати як людину, яка намагалась поділитись практичним досвідом – це теж їхні проблеми. Але от мені цікаво, чи нічого не каже їй її совість, свідомість… Може, я занадто правильно вихована своїми батьками, дідусями-бабусями… Може, я не вмію підлаштовуватись під цей матеріальній світ, не вмію крутитись, але краще заробити чесно і не плодити хабарництво. Однозначно засудити викладачку не можу, проте не схвалюю такого вибору.

    Відповіcти
    • В тому той річ, тебе бентежить те що й мене.
      Я не рвусь її засуджувати, вибору теж не схвалюю, але мучить думка про те, що вона лиш недавно розповідала як це ганебно брати взятки, а тут і сама почала таке робити…

      Відповіcти
      • Коли я був студентом, то мені теж такі викладачі попадалися. Один косив під викладача старої радянської закалки, інший кожну пару розпочинав з того, що він не бере хабарі, і ті хто не ходять до нього на пари дуже сильно про те пошкодують, а в кінці виявилось, що все прекрасно “вирішується”. Може той їхній спектакль був для того, щоб була хоч якась відвідуваність пар. Чи може у них вимагають брати ті хабарі у студентів, точніше здавати якусь певну суму вищестоящим інстанціям.
        Доречі, я б так категорично не висловлювався про тих студентів. Не всім потрібні знання, хтось може прийшов просто за дипломом. Один мій друг з таких “ідіотів”. Він також, багато предметів проплачував, але потім, вже після закінчення розкрутив свій бізнес без чиєїсь допомоги(я знаю всю схему його розкрутки) і одного дня в його фірму прийшла влаштовуватись на роботу його, ну і моя колишня одногрупниця, яка з червоним дипломом закінчила політех і так само важала одногрупників, які не вчаться ідіотами. А воно по різному виходить. Звісно ідіоти теж є і їх повно, але також є ідіотизмом вчитися, незнаючи для чого ти взагалі вчишся. Тобі будуть вішати всякий непотріб, а ти то все будеш як ідіот вчити. Це я веду до того, що все відносно, і що якщо хтось думає, що якщо він буде добре вчитися, і йому буде гарантоване світле майбутне, той глибоко помиляється. Тобто краще сказати, що те, що ти добре вчишся, ще не гарантує тобі світлого майбутнього. На одному заводі, де мені довелось трохи попрацювати було декілька людей приблизно мого віку, з вищою освітою: один з економічною, ще один з “поліграфічною” і судячи з того, як вони відносились до роботи, то можу сказати, що і вчились вони не погано. Але доля розпорядилась по іншому, вони тепер працюють на тяжкій, шкідливій роботі і навряд чи їм щось світить. Я б теж міг там лишитись, якщо один з тих “ідіотів”, що зі мною вчився не запропонував мені колись “одну тему”. Ну але це все так, це я відхилився від теми, для того, щоб всіх “ідіотів” не ставили під одну лінійку і не зазнавались, бо доля може злий жарт зіграти. Ну а по темі можу додати тільки що корупція породжує корупцію, і якщо б не було в країні корупції, то їй платили б пристойну зарплату, що вона не думала брати хабарі і не було б таких студентів, які прийшли тільки за дипломом. Ну а так вона знає, що тим студентам її предмет не потрібен, що їй і так прийдеться їм оцінку ставити і нікуди вона від цього не дінеться, і ніхто з них вчити її предмет не буде, навіть якщо заставить вивчити, то щось там зазубрять, а на наступний день забудуть, то чого ускладнювати життя і собі і іншим. А так поставила оцінку, отримала якусь компенсацію і всім добре.

      • В житті не повірю, що для розкрутки _власного_ бізнесу йому був потрібен якийсь диплом. І час згаяв і не вивчив нічого.

      • Загалом деякі люди так і роблять, той самий Біл Гейтс коли створив Майкрософт, здаеться навіть і не мав диплому про вищу освіту (та він йому і не був потрібен). А загалом, так, вища освіта насправді потрібна далеко не всім, просто багато людей здобувають її лишень задля статусу.

      • так я і не казав, що йому був потрібен диплом для розкрутки бізнесу, його друг по тій же схемі взагалі без дипломів розкрутився. Те, що згаяв час я згоден, хоча хто його зна, може той диплом про В.О. йому якимось чином знадобиться, але коли він поступав, то він ще уявлення не мав про той бізнес. Просто поки інші були зайняті тим навчанням він став цікавитись однією “темою” і потихеньку з нуля розкручувати свій бізнес, і на всі предмети часу звісно не лишалось і приходилось проплачувати сессію. І він не єдиний приклад. Було ще багато студентів, які не ходили на пари, але потім більш-менш нормально влаштували своє життя. А були такі, які отримали червоний диплом(без хабарів) і зараз пряцюють на низькооплачуваних роботах взагалі не по спеціальності, або дуже віддалених від тої спеціальності і перспективи кар”єрного росту у них дуже низькі. Але я ні в якому разі кажу, що не треба вчитися і що треба забити болт. Я кажу що якщо людина не ходить на пари, то це не значить, що ця людина ідіот, може ця людина просто хоче отримати диплом про ВО, і чого б їй не скористатися такою можливістью. Може той диплом якимось чином відіграє значну роль в її житті, наприклад при отриманні якоїсь візи, чи ще щось. А знання, ті що тій людині необхідні, вона здобуває самостійно і головне знає для чого вона їх здобуває, на відміну від “червонодипломщиків”, які вчаться заради диплому і думають, що якщо у них червоний диплом, то їх чекає світле майбутне.

  4. У-у-у!!! Прочитав допис за посиланням з іншого сайту – все прекрасно. Прочитав коментарі – “тихий жах”. Розумію, що все це писалося ще 1,5 роки тому, коли все було мирно і спокійно. Але невже ви не розумієте, що отакий вид хабарництва (“беру, бо і так нічого не вчать, а жити за щось треба” – то і є фундамент того, що маємо зараз.
    Авторці я можу пояснити, чого відбулося так з її викладачкою – вона просто була ЗМУШЕНА ставити оцінки цим людям.А оскільки ти мусиш ставити десятьом, то чому б не поставити і сороки-п’ятдесятьом? Все-одно в очах тих студентів, думкою яких ти дорожиш, ти вже є НІКИМ.
    А не “прогнешся” – і на наступний рік з тобою не продовжать контракт. Бо система прогнила наскрізь. Сподіваюсь, зараз ситуація трохи змінилась.

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: