Проводжаючи до мрії

Posted on
одного разу коли вчились танцювати рок-н-ролл

одного разу коли ми вчились танцювати рок-н-ролл

Коли рік тому я здійснювала мою мрію здійснивши посадку у львівському аеропорту, повернувшись назавжди жити на Батьківщину, щойно ввімкнувши телефон мені прийшла sms-ка: «буду в аеропорту». Відписую: «я вже тут», наступна sms: «я в тролейбусі, лечу на крилах ночі» 🙂
Ця людина незважаючи на те, що то був його день народження, примчав зустріти мене і розділити зі мною ту щасливу мить мого життя.
Вчора я не могла не податись на вокзал, звідки він вирушав у свою тривалу подорож на далекий схід.
Про кого йдеться? Я зву його «Дмутриськом», прізвисько придумане ще у далекі шкільні роки коли ми разом сідали за парту, разом тікали з уроків, разом вигадували приколи, які досі з реготом згадуємо і разом придумували системи списувань на атестаціях.
За довгі роки дружби нас постійно «не так» сприймали, і в парочку старались склеїти, і ревнували, і пліткували. Ми обоє завжди це чули і щиро з цього сміялись, бо якщо люди не здатні прийняти факту існування дружби – значить вони вузьколобі, нас це мало цікавило.
Я завжди знаю, що то людина до котрої я подамся за допомогою у любу мить життя і я сподіваюсь йому також відомо, що у любу мить життя коли допомога буде потрібна йому – я прийду.
Він вирушив вслід своєї мрії і подався у Японію, між нами тепер сила-силенна кілометрів та 6 годин різниці. Але я вчора почувалась радісно. Він хвилювався перед дорогою, а я була рада. Бо то – його мрія. І він заслуговує на її здійснення. Він зустрів мене коли я здійснила мою мрію, а провела його – аби він здійснював свою… В моєму житті не було й миті коли б я сумнівалась у ньому, бо я завжди вірила в нього і знала, що він все зможе. От він і вирушив.
Дружище!.. Не знаю коли ти прочитаєш цю публікацію, не знаю як воно там зараз у тебе, але я продовжую вірити у тебе. Бережи себе і щасти тобі!
Коли б ти не повернувся і в якому б кінці світу ти не знаходився це не матиме жодного значення. Завдяки нашій дружбі ти завжди зі мною.
Тепер звістки про тебе буду читати у твоєму блозі.
Але яка різниця? Направду близьких людей кілометри не розділять.
Я точно знаю, що у тебе все буде добре. Ти цього заслуговуєш.
До зустрічі!…
03.07.2013

Провівши до мрії,
Ольга Врублевська

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: