Побутові недоліки самотності

Posted on

a938965146Коли живеш сам, то однозначно маєш свободу дій і рішень та не треба ні перед ким звітувати. Гадаю переваги самотнього життя всім відомі, тому що кожен принаймні б раз про нього задумувався. Однак, все у світі має щось хороше і щось погане. Зазвичай, думаючи про щось погане зі самотності усі уявляють собі скуку, що ніхто не прийде на поміч абощо в цьому роді. Натомість є куди інші сторони одинокого життя, які проявляються у повсякденності. Вирішила описати з власного досвіду нехороші аспекти з якими стрічаєшся у побуті.
Приготування їжі. Є страви, які просто неможливо зробити однією маленькою єдиною порцією. Їх робиш трішки більше, а потім лишається два варіанти: гірший – викинути остатки їжі, але ж шкода! Тому і доводиться доїдати, може навіть і харчуючись кілька днів одним і тим же.
Купівля хлібу. Якщо ви їсте небагато хлібу в день з цим можуть виникнути труднощі. Батон, або половинка хліба – забагато, їх кількості може хватити і на тиждень. Отож хліб черствіє. Щоб не їсти черствий хліб і не купляти новий викидаючи старий можна знайти варіанти вирішення проблеми як от купівля булочок. Вони може й не такі смачні, як хліб, але є в асортименті – можна брати і звичайні, несолодкі, на щастя зараз випікають різні.
Прання. Живучи одному важко назбирати одразу цілу пральну машинку. Одяг може стояти в корзині, поки не назбирається інший – не вмикати ж пральну машинку задля однієї одежини. Але якщо вам знадобиться та сама річ, яка в корзині – доведеться її прати вручну.
Прибирання. Самому доводиться прибирати усю квартиру. Можна прибирати лиш там, де ви конкретно проживаєте, не зачіпаючи інших кімнат, але все одно там поступово назбирується пилюка – тому згодом проводячи «велике» прибирання все доведеться робити самотужки.
Вечори. Інколи може бути «не по собі» і вслухаєшся у кожен підозрілий звук у квартирі, так наче хтось крадеться. Потім кажеш собі, що сам себе накручуєш, але неприємне відчуття лишається. Його теж треба переборювати.

Якщо хтось може добавити проблематики зі свого досвіду, або ж запропонувати практичне усунення вищезазначених недоліків – оповіді в коментарях вітаються.

07.07.2013

Трішки зі самотністю,
Ольга Врублевська.

Advertisements

23 responses »

  1. Стосовно моторошності вечовами – плюсую, буває. Але це ще й залежить від квартири. Була в мене квартира, у якій я боялася всього, хоча жила й там інколи не сама. Була ще одна, вкрай стара та занедбана, так у ній у шафці в коридорі стояли якісь банки з “маринованими уродцями”, тобто там було щось геть неяне, якесь столітнє варення чи консервація, чи шматки вилинялого апельсину у спирті, і дірка у стіні там була, яка виходила на стояк. Але там мені було не страшно і дуже спокійно.

    Їжа ета да, але для мене основною проблемою були лінощі: мені тупо лінь готувати лише для себе, от для когось і для себе – нормально. Тож готувала щось виключно одноразове або максимум на 2 дні, я пам”ятаю, що якось за 3 місяці жодного разу не зварила собі супу чи борщу.

    Із пранням проблем не було, бо починаючи від гуртожитку і закінчуючи наступними трьома квартирами у жодній не було машинки))

    Прибирання у мене особисто справа циклічна незалежно від того, з ким я живу і яка площа квартири. Єдине, коли жила сама, могла собі дозволити розкидати речі як попало, але раз на тиждень стабільно робила генеральне прибирання. А ось коли жила не сама – проблем було більше, бо речі розкидаєш не ти, а хтось інший.

    Загалом, життя на самоті – крута штука, але тимчасово. Це при тому, що я люблю самотність, я інтроверт та зануда. Але інколи буває вкрай печально, що залишається завантажувати себе роботою, щоб не відчувати ту печаль так гостро. А буває навпаки, спокійно, виважено і приємно, валятися на підлозі, пити каву з декількох чашок і дивитись серіали о 5 ранку)

    Відповіcти
    • Так, буває, що це дуже спокійний тип життя, коли ніхто не докучає.
      Цікаво було прочитати Вашу оповідь про моторошність 🙂

      Відповіcти
  2. arhivarius

    Відносно хліба раджу почитати пост на блозі Воробуса про приготування хліба. До речі, він не черствіє на протязі5-6 днів. Пhавда відносно 6 днів гарантії не даю, бо в мене довше як на 4 дні хліб не затримувався на столі, але завжди був свіжим.

    Відповіcти
  3. Ми живемо з мамою удвох, тому проблема хлібу нас теж стосується, я взагалі їм без хлібу майже все, окрім супчиків і борщиків, ну і бутерброди люблю. Тому нам часом і півбуханки на день – то забагато. Мама у мене, як істинний інженер харчової промисловості за освітою, все пхає у морозилку, і хліб не виняток. Тільки пхати його треба свіжим, потім, коли надумаєш їсти – дістаєш, нехай розмерзнеться. На смак він уже не такий, але черствості не відчувається. Аналогічно ми ще морозили молоко, фрукти постійно морозимо з літа (просто назбираємо ягід і в кульочок, а потім посеред зими так приємно смородинки пожувати свіжої). Так що морозилка тобі у поміч)

    Відповіcти
    • Морозилка зло 🙂 Смородина – мало не єдина ягода, яка її нормально «переживає». Агрус, полуниця, малина, і т.д. (ще щось пхали, зараз всього не згадаю) – все після розмороження стає якесь кумедне на смак (однозначно гірше ніж свіже). Серед зими, звичайно, і таке – екзотика, але краще вже якесь варення зробити.
      А хліб десь тиждень не черствіє і не пліснявіє просто в кульочку, в холодильнику. Підозрюю, що в вакуумному контейнері він ще довше протягне (і без холодильника).

      Відповіcти
      • Ну звісно що морозилка не збереже смаку, але нам із мамою подобається.

      • Не скажи. Щодо хліба – не знаю який ти купляєш. Я неодноразово купляла хліб і бувало, що він за два дні зберігання в кульочку весь покрився пліснявою, от і думай потім з чого той хліб зроблено…

      • Я аби він не псувався роблю сухарі в мікрохвильовці. Хоча через це з неї витікає багато води.

    • Моя мама теж практикує замороження хлібу, може варто й мені спробувати, дякую за пораду 🙂

      Відповіcти
  4. я коли сам то думаю помру від скуки, не люблю цього стану. А щодо їжі, то спробуй запросити когось в гості 🙂

    Відповіcти
    • З гостями трішки проблема – бо як побачать, що запросив раз-другий, то потім “внадяться” і не спекаєшся їх 🙂

      Відповіcти
  5. І ще коли самотньо, то спробуй комусь зателефонувати, з кимось порозмовляти, я от Марсело маячу ))))

    Відповіcти
  6. Щодо хліба – думаю самотні люди – це ті хто годують голубів в парках. 🙂

    Ну і найбільший недолік самотнього життя – в магазин доводиться ходити самому.

    Радикальне усуннення всіх цих проблем – переселитись в гуртожиток. 🙂

    Відповіcти
    • О, нагадав! Ще один недолік самотнього життя сміття – викидаєш кульок зі сміттям коли він ще не повний, бо більше людей його б швидше заповнили, а сам його не так швидко заповниш, але викидаєш раніше аби не було неприємного запаху.

      Щодо голубів у парках – цікава думка. Мабуть так воно і є – в них лишається хліб, от і годують пташок.

      Відповіcти
  7. Пінгбек: Людська психологія, брак уваги та границі божевілля. | опосередкована щирість

  8. Пінгбек: На межі між прощанням і зустріччю… | опосередкована щирість

  9. Пінгбек: Давно відомі переваги самотності… | опосередкована щирість

  10. Еех, дай ка освіжу цей пост магією тексту 🙂

    Їжа не проблема.

    Хліб проблема, але голубів ним я не годував. Я вже мав випадок, коли мама приїхала,
    нагодувала голубів, так вони потім внадились мені постійно в гості. Я їх 2 дня відганяв, заледве вони збились з такої доброти. Не люблю їхнє життя по підвіконниках. Краще б на роботу в пошту полетіли.

    Прання не проблема.

    Прибирання не проблема. Прибираю 1 раз в місяць 🙂

    Вечори взагалі не проблема. Купа задач по життю є. Так що й спати не хочу йти. Хочу все встигнути.

    Сміття не проблема. і раз в тиждень. Стан нормальний.

    Еех, як же добре коли є однодумці 🙂 (Нині подібний потік думок опублікував)
    “А я й не знал, что подібний пост може бути” … згадав Киркорова. 🙂

    PS.

    я коли сам то думаю помру від скуки

    Але ви люди песимісти. Така дурня вам в голову лізе 🙂 В мене такого ніколи не було.

    Відповіcти
    • Бо голубів не на балконі треба годувати, а в парку. 🙂 Заодно можна посидіти в парку на лавці з компанією цих веселих птахів.

      Відповіcти
      • Веселих птахів?
        Вони підлі! 🙂
        І я не можу збагнути де вони ховають своїх пташенят – всюди помітні лише дорослі!
        Хоча коли я була влітку в Тернополі я пам’ятаю цікавого голуба, якого я годувала печеням, а він його смішно їв, ховаючи від інших…

    • Добре, що це не становить проблеми, мені перелічені пункти таки суттєво даються в знаки…
      Щодо вечорів: мені тепер це теж не проблема. Пост опубліковано коли я лиш починала “оговтуватись” від самотнього життя, зараз цілком адаптувалась і життя з кимось вже більш складне 🙂
      І звісно “вмирати” від скуки коли сама аж ніяк не хочеться, завжди є щось до роботи…

      Відповіcти
  11. Пінгбек: Шкідливі звички як наслідок самотності | опосередкована щирість

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: