Так, сьогодні про пияцтво. Сьогоднішню публікацію читайте з інтонацією крику! Оскільки мені вже осточортіло, що жодне застілля не може обійтись без дурнуватих, невідомо ким придуманих забубонів, які мус виконувати!
Бо вже не можна просто посидіти у приятельській компанії, обов’язково найти людину, яка має «легку руку» та буде «стояти на розливі», вмовляючи усіх інших впродовж застілля напитись. Потім весь час неодмінно хтось буде повторювати, що руку міняти не можна, і мов пиймо далі!
Всі так і хотітимуть почути якісь заледве сплетені докупи слова аби під них стукнути чарками і пореготати.
Звідкись в українців не просто традиція напиватись, а ще й напиватись «підвищуючи» градус, це щоб на другий день конати, що намішав, все що тільки містить таблиця Менделєєва.
У вас неминуче старатимуться влити якусь гидоту, а ще приговорюватимуть, що «сльози лишати не можна», мовляв залийся повністю!
Та мені вже остогидло, що в цій країні не можна нормально зібратись в компанії, аби не було приводу випити, остогидло, що людям для відваги та радості треба перетворюватись в немічних тварин!
Нещодавно випадково побачила рекламу пива на телебаченні, яка пропагандує будь мужиком, розважайся, живи на повну і вся тому потрібна маячня, аби промити мізки нездатним думати! Бо воно думає, що якщо воно вп’ється до на пів тваринного стану, то стане страшно класнючим привабливим хлопакою, за яким кожна дівка всохнеться. Чоловіче, та якщо за тобою п’яним дівка сохне, то май на увазі – не дівчина перед тобою, а собутильник!
Та я не маю нічого проти випити алкоголю, що ви. Та я не пропагандую його заборону, але здається вже мені, що люди не мають гадки що таке «мати міру». Що таке трішки випити і більше ні.
Та я сама можу випити. Та і в мене в житті траплялось, що я перебрала і сп’яніла. Тільки висновки з таких випадків треба робити.
І мені гидко, що мене постійно стараються на це підбити. Що якщо не вип’єш, то ти якоїсь гіршої масті.
І ще, щодо вікових категорій.
Мені більш-менш збагненно чому п’ють люди 50-ти, а то й більше років. Народились в одній країні, потім події, які від них не залежать, потім втрата роботи, живи як хочеш, викручуйся як хочеш. Це люди, які могли прагнути чогось іншого, іншої роботи, іншого життя, а раптом залишились біля розбитого корита. Так, можна було шукати іншого виходу, але п’ють мабуть, щоб на трішки забутись. Випив, сп’янів, безпам’ять, потім жахлива реальність і так по колу. Таке ймовірно, таке ще хоч «логіці» піддається.
Але чому п’є молодь?! Та це чорт забирай, якій логіці піддається? Цим молодим бездарним засранцям що забувати? Орати ними можна, а вони лиш вихвалятись здатні, хто більше вип’є!
Я не витримую цих спостережень.
Схаменіться……..
Якщо хтось має що додати з цього приводу, буду вдячна.
25.07.2013
Сердита і розчарована,
Ольга Врублевська
P.S. Іще, дякую усім, хто вчора не забув про мене. Дякую за кожну окрему згадку. Мені направду було дуже приємно. 🙂
опосередкована щирість 
Та не звертай уваги на молодь, яка п’є, всьому приходить кінець, доп’ються і потім згадають а де моє здоров’я
Молодь п’є не тому, що є якась логіка у тому, а тому що піддаються імпульсу бажання, який виникає з багатьох причин в тому числі і реклами. Тому, що хочуть посилити відчуття кайфу від життя, або просто його зловити. А вип’єш там 50 – 100 грам – ні в голові ні в ср***, і понеслось, і здається що життя відчувається по справжньому. А кожна людина по своїй природі прагне до кайфу. А в кого який кайф залежить від свідомості, але прагнуть усі. Так що висновок напрошується тільки один: така свідомість у тих людей, що вони не здатні отримати кайф від якоїсь іншої, не шкідливої для здоров’я розваги. Вони можуть тільки штучно підсилювати гормони ейфорії алкоголем. Чому так я здогадусь, але сказати не можу, бо то треба бути соціологом і психологом, щоб дати корректну відповідь на це питання. Короче в основі того всього лежить примітивний імпульс бажання отримання кайфу, задоволення, щастя. Так само як був експеремент, коли щуру під’єднали 2 електрода до мозку, які спонукали виробляти мозок гормони задоволення при подачі на напруги при натисненні спеціальної кнопки. Так от, той щур тільки робив, що натискав на кнопку і так і здох від виснаження, незважаючи на те, що поруч стояла їжа. Є і люди, які від щурів недалеко втікли.
Дякую, за домисел, Олександре. Цікава думка.
Особливо погоджусь з фразою: “Є і люди, які від щурів недалеко втікли.”
Мені здається, що молодь п’є в основному через те що
– велике стадне почуття (“всі” п’ють і мені треба, треба бути як всі, не відриватися від колективу)
– бо це типу круто і по дорослому (в моєму шільному класі багато почало ще з 7 класу. І вони вважалися крутими чуваками і чувіхами)
– можливо щось формується в мозку в дитячі роки через те що майже всі дорослі оточуючі люди бухають і це починає асоціюватися з хорошим настроєм купою жрачки і т.п.
А взагалі, як мені здається, десь мають якісь праці на цю тему. Влом шукати.
І мене теж вже від такого времяпровождения нудить.
Теж вірні твердження. Стадне почуття бере своє: “всі можуть, а ти ні”.
І рада вітати нових однодумців, тобто: ” І мене теж вже від такого времяпровождения нудить.
Ви, наскільки я розумію почали недавно мене читати?
Ну і не тільки молодь.
Шукати тут якісь конкретні причини марно, бо це вже стало невід’ємною частиною так званої культури, привитої ще совком, де домінував так званий “русскій мір”. Взагалі звідки береться пиятика як невідмінний атрибут дозвілля? На мою думку від моральної обмеженості, яка в свою чергу стимулює психологічну напругу і комплекси неповноцінності. Алкоголь здається самим швидким і простим спобом боротьби з цими явищами , правда часто тільки підсилює їх. Що не кажіть а суспільство в Україні заряджене великою к-стю негативу, хамства, неповаги, і все це разом знижує як фізичний так і психологічний комфорт життя.
Що до молоді, то в більшості вони асоціюють дозвілля з алкоголем, бо змалечку спостерігають це в родині. Дні народження, весілля, іменини, свята державні/професійні/релігійні важко уявити без вживання алкоголю в великих кількостях. Не кажучи вже про комерційну пропаганду алкоголю, коли спонсором всіх спортивних змагань і трансляцій є алкогольні бренди, по тій причині, що цей бізнес є найуспішнішим в кризовому суспільстві.
Можна ще багато полемізувати, але щоб змінити цей стан справ потрібен довгий процес глобальних перетворень у суспільстві, а каталізаторів цих перетворень поки навіть на горизонті не видно.
Цілком з тобою погоджуюсь. До речі, знаєш твій коментар, про те, що алкогольні бренди багато спонсорують мені нагадав один недавній випадок:
Травень, концерт до дня міста Львова, спонсор одне пиво (не буду ще й я його рекламувати). Ведучий до публіки:
– Вам подобається концерт?
– ТАК!
– ви любите музику?
– ТАК!
– Ви любите Львів?
– ТАК!
– А ви любите пиво (назва бренду)
– ТАК!
Це дивно озиратись на натовп, який горланить про любов до пива. Але це – реалія. Поки все саме так і беззмінно…
Ну звязок концертів з пивом ще можна пояснити, тверезими на них мало хто приходить, і це загальносвітова тендеція, а от нав’язування спорідненості пива з спортом – ось це вже, як то кажуть, діагноз. Але все ж таки я б не називав це головним злом, бо комерційна пропаганда – це вже наслідок, а не причина традиційної пиятики.
Твоя правда – комерція лиш підсилює вже бурхливе прив’язання.
Але щодо концертів – є таки ті, що туди йдуть тверезими. Я от наприклад туди йшла просто аби насолодитись співом улюблених співаків.
Інша річ те, що дні міста і схожі на це заходи влаштовують спеціально коли на вулиці спекотно – тоді звісно попит на напої (зокрема алкогольні) буде більшим.
Сповіщення: Завершення літа, мої бентежні думки та все, що «поки ще» | опосередкована щирість