Думки про те, що ще не зробилось впродовж попередньої частини літа зробиться в серпні, бо він великий, ламаються об розуміння, що ніякий той серпень не великий – чуть більше як чотири тижні.
А тоді знову звичні ритми життя. Тоді знову спати кілька годин на добу, запихатись зранку у вщент переповнений транспорт, виконувати за день десятки справ, а дощовими осінніми вечорами крокувати з роботи на маршрутку вечірнім Львовом, аби таки втрапити на ніч додому і поспавши почати заново ритм. Read the rest of this entry
Advertisements
