Monthly Archives: Серпень 2013

На межі між прощанням і зустріччю…

Posted on

Настав час озирнутись назад і поглянути – яким було вже минуле літо. Є що згадати – це й славно…
Найважливіше: літо минуло добре. Може не досконало, але однозначно дуже добре.
• Познайомилась: окрім нових учнів та колег інших знайомств не було.
• Досягнення: сумлінно заощадила гроші зі зарплатні або поїхати у подорож містами Європи.
• Падінь: чи то радше конфліктів… було кілька зіткнень інтересів з деякими людьми…
Шаленства: таких начебто і не було – я була цілком «врівноваженою».
Важливо: мала кілька чудесних поїздок: Краків Прага Відень , Тернопіль , Скелі Довбуша , Озеро Задорожнє …
Ностальгічно: була змога побувати у місці де колись вже була і мала змогу зустріти людей з минулого – це трішки навіяло роздумів… Read the rest of this entry

Вулиця, до якої не дістатись.

Posted on

Колії

Це не вірші, та все ж…

Паралельності присвячую.

Read the rest of this entry

«Дорога до пекла вибрукувана добрими намірами»

Posted on

HellДорога до пекла вибрукувана добрими намірами” – ці слова не мої, вони належать моєму одногрупнику (розповідала про нього ось тут), точніше мені не відомо чи то саме його слова, але прочитала я їх в нього і вже з тиждень часу як ходжу від цих слів ошпарена.
Мабуть тому, що мені то близько. Безперечно, лише з добрих намірів викладається цей шлях. Read the rest of this entry

Якщо людина… лікується і вертається.

Posted on

Якщо людина довгий час проходить лікування, скажімо наприклад – півроку, лікується від залежності, хвороби, отримує певну реабілітацію чи будь яку іншу терапію…

Якщо людина випробовує усі доступні рекомендовані засоби – традиційної і нетрадиційної «медицини»…

Якщо людина наполегливо, довго, вимушено і сумлінно лікується роботою – як найкращим способом забуття і відволікання… Read the rest of this entry

Яка різниця – коли втрачати?

Posted on

...Нещодавно прочитала дуже правдивий запис – «Все можна пережити: велику любов, зраду, відхід друзів. Все, крім смерті батьків – це велика рана в серці, яка не заживе.»
А Ви знаєте, яка різниця від того в якому віці хорониш батьків?
Ні, різниця не в болі. Не правда, що мала дитина не розуміє втрати і відчуває менше, аніж старша людина. Біль ви будете відчувати однаково що в п’ять, п’ятнадцять, тридцять чи п’ятдесят років. Втративши – буде біль і відчуття, що ви не зробили щось, що могли б зробити. Це неминуче, вас обов’язково таке сповнюватиме.
Не правда, що мала дитина відчуває біль через те, що хтось з її батьків помер і її «недовиховував». Так, від цього нелегко, але не це основна точка болю.
Різниця в тому, що ви знаєте. Read the rest of this entry

Коли хочеться ридати, як треба любити і звернення до усіх, хто свідомий

Posted on

Любити Україну...День Незалежності для мене обмежується візитом у центр міста в сподіваннях побачити якийсь виступ улюбленої «Піккардійської Терції». Це єдине в чому проявляються мої святкування.
Так, я одягаю вишиванку, але з певних причин – я одягаю її часто, але принаймні в цей день року вона не привертає до себе зайвої уваги.
Я не поділяю усіх святкувань, які організовані за спонсорством якогось пивного бренду, де обов’язково має розпиватись це пиво, де всі мають горланити що люблять країну, що люблять пиво, що хто не кричить той москаль. Read the rest of this entry

Переддень.

Posted on

Цієї ночі мені снився мій покійний стрийко. В пам’ять про нього і за день до свята публікую його вірш. До десятиліття дня Незалежності він написав цього вірша:

Часу вже пролетіло чимало,
Для історії – це лишень мить.
Що було, те давно позникало,
Прапор жовто-блакитно зорить!

Все було – і трагедії й слава,
У віки відлетіли, мов дим!
Україна сьогодні – держава,
Будувати її молодим!

Read the rest of this entry

Жіночі звички, власний досвід у красі та кому важливо сподобатись

Posted on

Ця публікація буде суто в жіночій манері. Якщо чоловічій частині аудиторії цікаво – прошу сюди, якщо ні – не ображусь.
Випадок, що лежить в основі статті стався півтори роки тому – коли ми були з групою в кількаденній поїздці і жили в готелі. Так трапилось, що ввечері я йшла на джаз концерт в дещо дивній компанії.
Того вечора я стояла перед дзеркалом і наводила легкий макіяж, не так часто це роблю, але і то обмежуюсь мінімальним мінімумом.
І тоді моя одногрупниця, що жила зі мною в одній кімнаті сказала:
– Ольга, я тебе не розумію. Ти наводиш макіяж. Зважаючи на те, з ким ти йдеш, для кого красу наводити?
– Знаєш, ти не розумієш мене, а я тебе.
– Тобто?
– Ти наводиш красу «для когось», а я – «для самої себе». Read the rest of this entry

Захоплення, втрата і важлива людина

Posted on

Присвячується неповторній Людині. Читати водночас з піснею, що внизу.

Я не пам’ятаю миті коли я так почала захоплюватись тобою. Скільки пам’ятаю себе, стільки я й тобою захоплювалась, зі самісінького дитинства. Ти завжди була такою екстравагантною, неординарною, самовпевненою, прямолінійною, особливою, цікавою. Ти завжди була в центрі уваги. Ти ніколи її не привертала, але увага шукала тебе. На тебе неможливо було не дивитись. Ти залишалась незбагненною для усіх і всіх часто дратувало, що ти поводишся лишень так, як сама вважаєш за потрібне. Як ти мене цим захоплювала! Зі самого дитинства я дивилась на цю чудо-дівчину, яких більше в цьому світі нема. Я не заздрила, я не прагнула бути такою як ти, бо знала, що це не можливо – таких як ти Господь у світ шле лічені одиниці. Я просто захоплювалась… Read the rest of this entry

Іще два тижні…

Posted on

В тематику до двох попередніх публікацій, об’єднуючи осінь та музику згадаю традицію, яка в мене є щороку. Прослуховувати в цей день пісню Віктора Павліка «Ні обіцянок, ні пробачень». Чому саме цю пісню не знаю…
Слухаю це лише задля єдиної фрази «іще два тижні і запалає пожежа сонця у жовтім клені».


Read the rest of this entry

Осінь – більше, ніж пора. Осінь – більше, ніж стан душі.

Posted on

в полоні осені...

Дитя Осені і Львова

Це місто стихає потрошки,
Ковтаючи літа останні подихи,
А я крокую поволі, вже сповнена
Сподівань щодо осені.
Read the rest of this entry

Перебуваючи в контрасті незрівняних музичних емоцій

Posted on

з гуртом Con_trustЯ вже писала про них, але творчість цього гурту мене так захопила, що не написати про них вкотре неможливо!
У мене тепер така собі звичка – ходити на вулицю Шевську вечорами наприкінці тижня, а все тому, що там виступають Con_Trust. (Моя подруга з мене навіть жартує називаючи мене «офіційною фанаткою»). Я ще не зустрічала музикантів, які просто граючи на вулиці здатні зібрати навколо себе такий натовп.
Музика воістину зачаровує, але розповідати вам про це нема сенсу, все одно слова безсилі аби передати почуття, які сповнюють коли їх слухаєш.
Тому, додаю нарізку знятих мною відео з їхніх виступів і наголошую – прийдіть їх послухати! Не пожалієте! Емоції ні з чим незрівнянні!


Read the rest of this entry

Термінові послуги, відсутність поваги і посилаючи до дупи.

Posted on

«”КЛІЄНТ ЗАВЖДИ МАЄ РАЦІЮ” – ЦЕ КОНЦЕПЦІЯ ПРИДУМАНА КЛІЄНТОМ. МАЄ РАЦІЮ ТОЙ, ХТО Є ВИХОВАНИМ, ЛЮБ’ЯЗНИМ І СТАВИТЬСЯ З РОЗУМІННЯМ ДО БУДЬ-КОГО, ХТО ВИКОНУЄ РОБОТУ В ЯКІЙ КЛІЄНТ НЕ Є КОМПЕТЕНТНИМ. Тому що після численних годин роботи, які проводиш усміхаючись, пояснюючи, слухаючи, відповідаючи на телефон, відписуючи на мейл і між всім цим намагаєшся працювати, в той час як держава і банківська система тебе доводять до того, щоб ти кинув роботу , в кінці робочого дня “йди до сраки” хочеться сказати будь-кому.»

Read the rest of this entry

Казна-що передбачене, по-інакшому уявлені люди та стерті стереотипи

Posted on
Наречена Оля, мій брат Володимир, я, Павло та Сашко Лисі.

Родинне фото: наречена Оля, мій брат Володимир, я, Павло та Сашко Лисі.

У мене є два начебто далеких родичі з Черкащини. Але перш, ніж розраховувати якого степеню родичами вони мені являться і чи являються ними варто зазначити, що то два моїх дуже хороших приятелі, яких я дуже ціную та поважаю.
Ще більше пригадую день нашого знайомства – на весіллі у спільних родичів. Коли мені про них розповідали, двох братів з Черкащини, один з яких вже навчається у Києві, я чомусь собі уявляла російськомовних парубків. Того, що з Києва взагалі уявляла як якогось «мажорного» хлопця.
А потім коли ми вже зустрілись… я почула якою чіткою, виразною, правильно наголошеною, відмінною українською мовою вони розмовляють. Read the rest of this entry

Слово, якого усі бояться

Posted on

Так прийнято, що з давніх-давен люди бояться слова «екзамен», для всіх воно має якісь неприємні асоціації і всі прагнуть його уникнути. Слово екзамен для людей становить більше, ніж просто перевірку набутих знань, для них це емоції та випробування.
Такі вже мої обов’язки, що по завершенню мовного курсу я маю провести тестування аби перевірити чи оволоділи слухачі поданим їм матеріалом. Слова «екзамен» стараюсь уникнути, замінити його словом «перевірка», «тестування», «контрольна», але справа марна – все одно відчуття екзамену людей переповнює. Щоразу трапляється, що дехто просто не приходе, мов відходив мовний курс і все, перевірятись не хочу, мабуть в цих людей з екзаменами погані асоціації. Дехто приходить і вираз обличчя такий, наче я своїм тестуванням буду вирішувати його подальшу долю. І чомусь ніхто не приходить з усвідомлення того, що є людиною, яка відходила мовний курс, за який заплачено кошти, а отже цікаво перевіритись, чого ж я навчився. Ні, таких не трапляється, всі мучаться з тими відчуттями, які дає їм зловіще слово «екзамен». Read the rest of this entry

Як людей цікавить мій гаманець, грошові вибачення та вина держави.

Posted on

Приводом для написання цієї публікації став один випадок який трапився зі мною нещодавно. Але для початку пояснення.
Є така річ, якщо правильно пригадую то офіційно вона зветься «соціальна допомога по втраті годувальника сім’ї». Себто це грошова виплата, яка надається особам напівсиротам до досягнення ними повнолітнього віку або доки повнолітня особа вчиться.
Одна людина недавно мені сказала, що маючи певний підробіток мабуть не коректно з мого боку брати ще й ці гроші.
Так от, перш за все зазначу, що мої гроші я в стані сама порахувати, тож нікому не треба пхатись в цю справу. Щодо людських математичних здібностей у підрахунках чужого заробітку я вже писала, повторювати не буду, з мене годі.
Як наступне зазначу: Read the rest of this entry

«В мої часи», або як непомітно підкрадається відчуття «старості»

Posted on

tamaЦе сталось після вчора. На занятті з моєю ученицею Оленкою, яку я вже неодноразово згадувала, я помітила в неї на столі маленький чудернацький пристрій, якого досі не бачила.
Зацікавлена питаю: «Оленка, а що то в тебе таке, тамагочі
Оленка поглянула на мене широко розплющеними здивованими очима і пояснила що то таке (грець його знає як воно зветься, я вже забула). То якась мініатюрна забавка, на якій є ігри, робить воно якісь зображення, підключається до комп’ютерів та планшетів, але найважливіше то звісно ігрове призначення, вона захоплено розповідала які саме забавки на ньому є.
Я послухала, здивувалась, бо про таке ще чула, тай хотіла вже було продовжити урок, але Оленка мене перервала. Read the rest of this entry

ДАЙТЕ ШЛЯХ МОЛОДИМ!

Posted on

В поїздці, у яку я недавно їздила керівником групи був хлопець 19-ти років. Коли я це довідалась, то вельми втішились. Молодий, а працює, це добре.
Я знаю по собі та по багатьом знайомим, що молодій людині важко реалізувати себе. Важко аби тобі довірились та доручились, бо юний вік для усіх становить стереотип недосвідченості та некомпетентності. Люди воліють мати справи зі значно старшими людьми, вважаючи їх більшими професіоналами.
Моя далека родичка молода лікарка. Вона не лише першокласний кардіолог, а й хороший спеціаліст в інших медичних галузях. Розповідала, що перше враження людей, які до неї приходять, – зневіра. Інколи й просять старшого лікаря. А даремно, бо людина цілком своїй справі віддана.
Молода людина, яка хоче працювати, прикладає зусиль та старань, а подекуди це марно. Read the rest of this entry

Поняття формальності, на чому все базується та гірка даремність роботи

Posted on

Як і застерігала напишу окрему публікацію про те, яку роботу мені довелось виконувати наприкінці минулого тижня. Точніше напишу стільки скільки мені дозволяє це зробити професійна таємниця. Але для цього варто дещо зазначити.
В цьому світі є таке поняття як «формальність». Не вдаряючись надто сильно в його значення можна просто стверджувати, що воно займає значну суть усього нашого життя. Куди не глянь – усюди формальності. Дії, які виконують просто так, хоч нікому воно й непотрібно, але щось каже, що таке треба зробити, бо то – свята формальність, якої мус дотримуватись. На цьому перервусь і повернусь до згаданої купи роботи. Read the rest of this entry

Втеча в іншу цивілізацію, дивлячись на чудове та українська перлина

Posted on

Скелі ДовбушаРоботи в ці дні було м’яко кажучи незміряно. Ось і причина, що не було коли й написати щось на блозі. Та не те що писати, банально не було коли спати. До прикладу, в ніч з п’ятниці на суботу лягла о третій ночі, а вже о шостій ранку треба було вставати. Але про те, яку саме роботу я виконувала в ці ще варто написати окрему публікацію. Сьогодні про щось краще.
Вчора, у суботу встала, бо нарешті тікала від обов’язків, від цивілізації, від бюрократії, від податків, від асфальту і навіть від звичної культури. Тікала, щоправда, лиш на день, але це краще, ніж нічого. А втеча була запланована туди, де свого часу мешкали опришки і головний з них, в чию честь і названа місцина… Словом, тікала я у Скелі Довбуша. Read the rest of this entry

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою