Іще два тижні…

Posted on

В тематику до двох попередніх публікацій, об’єднуючи осінь та музику згадаю традицію, яка в мене є щороку. Прослуховувати в цей день пісню Віктора Павліка «Ні обіцянок, ні пробачень». Чому саме цю пісню не знаю…
Слухаю це лише задля єдиної фрази «іще два тижні і запалає пожежа сонця у жовтім клені».


Колись ця пісня для мене мала інший зміст буквальний щодо тексту, але зараз сенс саме цей – залишилось ще два тижні до початку моєї улюбленої пори року. Пори коли я відчуваю в повітрі щось особливе.
І якщо когось в цей період гнітить кінець літа, то мене натомість тішить прихід осені.
Але очікування очікуваннями, а про життя забувати не треба, завтра новий тиждень, вдало вам його провести! 🙂
Дата – без двох тижнів осінь.

Залишилось почекати ще трішки,
Ольга Врублевська

10 responses »

  1. Шикарна пісня! Також подобається, виконуємо.
    + Ти подобаєшся мені – досить непоганий трек.
    В кожного “своя” пора року. Пора, коли можна розквітнути. Ото й різниця між оптимістами і песимістами: оптиміст – становий, настроєвий, а песиміст – вічно гундосить.
    P.S: Той, кого у всьому супроводжує “епічна ржака” не є отпимістом))))

    Відповідь
    • Чесно кажучи не дуже зрозуміла до чого ти тут згадав оптимізм та песимізм…
      Але рада, що тобі теж ця пісня до вподоби 🙂

      Відповідь
      • І хто його зна… Мабуть мова йшла про стан душі і настрій, що навіює кожна пора року…

      • Особисто мені прикро, що осінь завжди асоціюють з песимізмом ( в принципі, це зрозуміло, взяти от до прикладу депресії). Але для мене кращої пори не існує. Я ніколи в році не живу так, як восени…

  2. Я і сам завжди на прикінці літа починаю відчувати в повітрі щось особливе , навіть звуки, що лунають довкола робляться якісь інші. Десь собаки гавкають, десь одна машина проїзджає, потім друга, хтось сміється, в когось задзвонив мобільний телефон, десь трамвай проїхав… І всі ці звукові семпли зливаються в один мікс, який доповнює ту осінню атмосферу. І завжди коли починається осінь, то у мене таке враження, ніби має статись якась приємна подія в мому житті.

    Відповідь
    • Цей Ваш коментар навів на мене якесь миле враження та спокій.
      А ще, я рада нарешті, що Ви пишете кирилицею 🙂
      І, дозвольте спитати – коли Ваш день народження? (якщо це не секрет звісно)

      Відповідь
      • У вересні. А чого Вас раптом зацікавила дата мого дня народження? 🙂

      • Я просто чомусь здогадувалась з Ваших слів, що ранньою осінню… Це здасться дивним, але я певно побачила у Ваших словах і між рядків щось таке, що може написати лише “осіння” людина… А коли саме у вересні? Це вже питаю з явною причиною – я теж “вереснева”, от і цікаво чи дні не співпадають 🙂

      • 3 вересня.

      • Дуже близько, але не співпало… У мене шостого.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: