Вулиця, до якої не дістатись.

Posted on

Колії

Це не вірші, та все ж…

Паралельності присвячую.

– Добрий день, довідкове бюро, тут кінцева трамваю тринадцять?
– Дівчино, та Ви що! Він уже не курсує давно, а куди вам потрібно дістатись?
– О… Підкажіть, якщо Ваша ласка, а на вулицю Спогадів чим мені добиратись?
– От сказали… Мабуть гостя у нашому місті?
Там з давен нема нікогО, у занедбані те є місце… і туди вже ніяк не доїдеш.
– Як же так? А всі жителі, що там були? Адресу змінили?
– Так, – мікрорайон «Забуття», туди веде вулиця Тих, хто змирились.
Але громадський транспорт туди не їде.
– Без маршруток? А жителі як доїжджають додому?
– О, у них всіх власне авто – розбагатіли, продавши вулицю Спогадів.

– Ну й нехай… я до Спогадів доберусь… піду вздовж колишніх трамвайних колій.
– Даремно. Кажу – шляху нема, розібрали також і колію.
– Мусить бути же спосіб дістатись?
– Якщо хочете – постарайтесь. Двадцять восьмий автобус –
На зупинці Втраченого зійдіть, далі прямо по вулиці Болю,
Тоді вліво – на проспект Непрощенних зверніть,
Згодом парк «Божевілля» от туди – по алеї «Розставань» ідіть,
І побачите хащі – тепер то є вулиця Спогадів.

Чи чекає Вас хтось, що так рветесь туди?
– Та тепер, вже мабуть, не чекають… А колись на тій вулиці гостювала завжди
І мене лиш там виглядали…
– Що було – відбуло. Не вертайтесь туди. То подейкують страшне місце –
Хижий звір там живе – люди Совістю звуть, він харчується людським спокоєм.

Краще гляньте на новий маршрут – прямує до вулиці Фальшивої Долі,
На лице там щасливі усі, досконалі й зразкові
Ось квиток – від зупинки Обману себе – все облиште і не вагайтесь.
– Ні, не треба квитків. Я до вулиці Не Судилось покрокую поволі.
Бо моя душа там, куди їздив трамвай, а моє серце у рамках колії…

29.08.2013-30.08.2013

На вулиці, якої нема,
Ольга Врублевська

P.S. окремі слова виділені курсивом навмисне – аби ніхто не шукав їм співпадінь зі Львовом.

Advertisements

6 responses »

  1. А чому саме 28 – ий автобус, число 28 випадкове?

    Відповіcти
    • Ні, число 28 не випадкове. Але воно не з маршрутів, а з днів місяця.
      Число 13 теж не випадкове, то таке собі улюблене число…

      Відповіcти
  2. Стільки символізму…

    Відповіcти
  3. Оксана

    Дуже образна і емоційна поезія. За душу бере. Мені на вулицю спогадів. Може там хто чекає на мене?

    Відповіcти
    • Так, я вклала у ці символи все, що на момент хвилювання мене турбувало.
      Щодо вулиці Спогадів – мене періодично теж тягне туди…

      Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: