Підсумки 20-ти річчя, вікові рамки і процес дорослішання.

Posted on

20-ти річнаПеред тим, як мені виповнилось 20 усі казали: «О, тобі вже 20, така доросла».
Але того, що вони всі казали я не відчувала. Зранку шостого вересня не було відчуття: «от вчора я була однією, а сьогодні вже зовсім інша». Не було усвідомлень, що щось змінилось чи що мені варто якось змінюватись. Почуття, наче я перейшла якусь межу було відсутнім. Думки, що я чогось досягла з настанням цієї дати теж було. Не було нічого.
Все було як завжди: важкий тиждень, сотні клопотів, запрошення до себе в гості лишень кількох, але дуже важливих людей, закупки в супермаркеті до святкувань, які відверто кажучи болісно вдарили по моєму гаманцю і розуміння, що «як свято – то свято, але після свята – зуби на полицю».
Вечір перед днем народження теж минув, як і завжди – приготування улюбленого торту, після його завершення доїдання з каструлі смачного крему і надалі перемивання посуду.
стілА потім ранок і знову справи… періодично появлялись ті, хто згадав про мене. Цього року я згадала завчасно вимкнути в соц.мережах нагадування про день народження, аби на мене вкотре не посипався шквал абсолютно непотрібного і фальшивого спаму з одного-єдиного слова «вітаю».
Після низки приготувань святковий стіл був готовий і до мене прийшли гості, тож ми в хорошій компанії провели цей вечір. На другий день, святкування певною мірою продовжились, але про це вже варто писати окрему публікацію.
Натомість хочу звернути увагу на таку дурість як вікові рамки. Чогось постійно діє стереотип, що з людиною в 20 стає одне, в 25 щось інше, в 30 ще щось і так далі…
З усіх спостережень помічаю абсурдність даних думок.
Людина не стає дорослою тому, що їй 20. Людина не стає автоматично готовою до подружнього життя тому, що їй 25. Людина не стане розумною тому, що їй виповнюється 30.
Цього всього ніколи не станеться. Людина розвиває власну думку спостерігаючи за тим, що відбувається навколо. Людина діє в цьому світі і приймає життєво важливі рішення набравшись відваги, а не відсвяткувавши день народження. Людина здобуває усе в своєму житті згідно з життєвими випробуваннями, які їй довелось перенести. Все, що відбувається з людиною зветься її досвідом. А досвід у паспорт не дивиться.
Процес розумової зрілості – не миттєве явище, це довгий і нелегкий шлях, який кожен проходить індивідуально, долаючи випробування які йому трапляються.
Будьте свідомими. Не чекайте ювілею. Зітріть вірування щодо вікових рамок і живіть своїм життям. Воно відбувається тут і зараз, а не коли у вас буде кругла дата.
09.09.2013

Здається так і не подорослішала,
Ольга Врублевська

Advertisements

11 responses »

  1. Малюнок на тортику класний 😀
    Прототип теж 🙂

    Google+ тебе все-таки «здавав» 😉
    Та і http://nomer.org/allukraina ще ніхто не закрив.

    А про вік — це щось нагадує один хороший фільм:
    «Мне когда было 14 лет, я думал, что 40 лет — это так далеко, что этого никогда не будет. Или будет, но уже не мне. А вот сейчас мне практически 40, а я понимаю: действительно не будет… потому что до сих пор 14.»
    Нам всім не стільки скільки каже паспорт 🙂

    Відповіcти
  2. а де гості на фото щось нема )))

    Відповіcти
  3. Оскільки зараз середньостатистична людина живе по такій собі програмі: народження -> дит-садок -> школа -> технікум/ВУЗ -> робота, сім”я(діти), -> пенсія, онуки -> смерть, то із за схожості типових обставин, подій у людей свідомість робиться типовою і тому люди привикли що в 20 вони досягають того-то, в 25 іншого і т.д.. Та й людський вік відносно короткий – це теж впливає на те, що люди “відмірюють” своє життя і круглі дати щось вирішують, і що 30 років то вже солідний вік, бо то вже не мало. Якщо людина б жила наприклад 300 років, то б на 30-літня людина рахувалась би як мале дитя, чи то незрілий юнак.

    P.S. А чому келихи порожні? Я подумки скуштував кожну страву, все було смачно, дуже сподобалось, а випити за здоров`я так і не зміг – бо не налито 🙂

    Відповіcти
    • Погоджусь стосовно визначеної схеми життя – всі так живуть і всім боязко щось змінювати.

      Щодо келихів – фото зроблено ще до приходу гостей, тож і не встигли розлити, але рада, що страви “посмакували” 😀

      Відповіcти
      • Є ще різного роду “бунтівники проти системи”, але потім вік бере своє, хочется сім”ю, стабільності і тут хочеш – не хочеш приходиться прогинатись під систему і жити по тій схемі тільки з запізненням.

      • Не погоджуюсь.
        Мені часто здається, що ті хто прогинаються живуть не так, як їм хочеться, а щоб не бути білою вороною…
        Кожному своє в житті.

  4. Пінгбек: Традиційна риска – згадуючи що було… | опосередкована щирість

  5. приготування улюбленого торту, після його завершення доїдання з каструлі смачного крему і надалі перемивання посуду.

    Але ж і смачно “пишеш”…

    А загалом, пригадую себе в 20р. Мені тоді електроніка, паяльник та мікросхеми були в голові. І 20ка, звичайно пройшла в колі сімї, і теж не відчув якогось переломного моменту. 30-ка вийшла сумновата трохи, але зато більш впевнена в собі.
    А твоя 20ка, судячи по цьому тексту, дуже свідома, дуже доросла, і дуже розумна.

    І взагалі переконуюсь все частіше, що можна мати 30 років, але почуватись на 18-20, а можна мати 18-20 років, але з двома колясками і двома роботами і двома чоловіками/жінками і вже почуватись на 60.

    А от дай Бог доживу до 40 ну хоча б 35, процитую тебе в себе на блозі:

    Людина не стає дорослою тому, що їй 20. Людина не стає автоматично готовою до подружнього життя тому, що їй 25. Людина не стане розумною тому, що їй виповнюється 30.

    додавши таке (запитуючи себе):
    So what? Any changes?

    Відносно цього, в мене неоднозначна реакція:

    шквал абсолютно непотрібного і фальшивого спаму з одного-єдиного слова «вітаю».

    Бо деколи грішу, о пробачте мої гріхи богиньо Ольго, але пишу людям таке деколи. 🙂
    Але по моєму то ще “позитив”. Бо це як мінімум ознака, що я ту людину памятаю, зустрічався, але зараз віддалений від неї/нього, і бодай словечко напишу. Або просто поважаю людину на якомусь мінімальному рівні.
    Якщо ж я не пишу взагалі нічого, оце тоді я про ту людину починаю забувати, або вона/він стає вже не важлива в моєму житті.
    Або ще гірше – в скайпі я коли отримую нотіфи про ДН від людей, аналізую хісторі переписки. І якщо людину я мало знаю – зразу видаляю з контактів. О це жорстокість, думаю б люди сказали. Так що “Вітаю” в моєму виконанні це дуже багато 🙂

    І так як я в силу “не знаю яких причин”, не мав нагоди привітати тебе в 2013 та 2014го року (або вітав словом “Вітаю” і забув), надіюсь, що наявність мого коментаря тут зараз – буде на рівні з привітанням. Ну а 2015 спробую не пропустити.

    😉

    Відповіcти
    • “Богиньо Ольго” О_О :-O Ну тут ти перегнув палицю, Андрію 🙂
      Щодо вітаю – все таки не погоджусь, але тут кожному своє 🙂
      Але матиму на увазі, що якщо його отримаю від тебе – то вже значимо 🙂

      Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: