Дощ і те, що приховується в душі від усіх.

Posted on

Читайте в супроводженні ось цього

158Вечір, рясний дощ. Я виходжу з найближчого супермаркету і крокую в напрямку до дому. Як завжди без парасолі і вже встигла добряче змокнути. У вулиць вигляд чудовий: вони освітлені, сяйво відбивається у мокрому асфальті, а дощ не перестає все змивати. Хоча дещо у вигляді вулиці таки незвичне – вона спустошена. Лиш десь далеко видніється пішохід, що старанно прикривається своєю парасолькою. Але загалом – цілком порожня, ні душі, окрім мене звісно – я продовжую крокувати, вже цілком мокра. Хоча звісно, не така вже й ця вулиця пуста. Брак пішоходів, але не брак автомобілів. Вони  проїжджають мимо неначе сполохані, розбризкуючи навсібіч калюжі. Ті, що там всередині поспішають аби бути подалі від дощу. Відчуття таке, наче я сама-самісінька. Наче в цілому світі лише я і Осінь. Щойно мене таке відчуття сповнило, як з найближчого дерева прямісінько мені під ноги впав жовтий листочок. Виглядало немовби вітання: «здраствуй, моя дівчинко». … «Здраствуй, моя Осінь… ти – єдина хто ніколи не прагнув мене змінити і завжди мене приймала такою, якою я є»

Нещодавно на танцях тренер Юра казав, що коли танцюєш треба втілити те, що приховуєш в душі. Мовляв, кожен з нас щось там носить в собі, що не показує іншим. Або надмірна життєрадісність, яка не властива стилю життя, що ведеш, або великий сум. От і закликав, танцювати, аби звільнити в танці те, що доводиться від усіх приховувати.
Юра часто закликає до чогось такого. Це неабияк корисно, бо тоді усвідомлюєш, що танцюєш не лише тілом виконуючи фізичні рухи, а й танцюєш з душею, тоді це справжня насолода.
Втім, я не могла відгукнутись на його заклики танцювати те, що в душі, бо не знала чи є щось у мене таке про мене, що начебто приховую від усіх.
Вчора, підчас описаної сцени збагнула – таки є. Я – дівчина дощу (це колись про мене моя подруга сказала), а полягає це просто в тому, що мені страшенно подобається крокувати під дощем без парасолі. І за таке моє захоплення доводиться часто потерпати від чужих попрікань: захворієш, візьми парасолю, як так – ти вся намокла, чого ти без парасолі, як то розуміти – дощ подобається, і моя улюблена фраза, яку мені кажуть через це захоплення: «ти точно ненормальна!» Звісно, часто аби уникнути розмов я просто такий факт приховую і відповідаю на питання «забула парасолю», у відповідь мені: «знову?!».
От й усвідомила – є і в моїй душі щось за що перед світом доводиться «виправдовуватись» – дощі.
Чи доречно комусь розповідати про те, що їм збагнути не дано? Відповідь заперечлива. Нема сенсу. Все одно не збагнуть.
Залишається одне – жити тим, що в душі. Танцювати тим, що в дощі. Усміхатись собі, бо живеш згідно власної думки і хай весь світ дивується. Одна єдина хвилина відчуття цієї душевності здатна перекреслити чужі дорікання.

13.09.2013

В дощі душі,
Ольга Врублевська

P.S. до тематики: 

Святослав Вакарчук: «Наступна пісня називається “Дощ” і я її написав згадуючи про те, як колись… не буду розказувати про що… ви самі зрозумієте… »

3 responses »

  1. Марушка

    Ти – дівчина дощу. Я рада, що ти запам’ятала ці слова.

    Відповідь
  2. Сповіщення: Традиційна риска – згадуючи що було… | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: