Досвід верхньої полиці, враження з столиці і чудові відчуття…

Posted on

Майдан НезалежностіЯ повернулась. А була у Києві. То був просто щасливий день… Київ зустрів сонечком, друзі зустріли посмішками, а держ.установа зустріла без клопотів, все вдалось добре.
Але краще по порядку.
У вівторок ввечері (17/09/13) я поїхала у Київ. Спати на верхній полиці – окрема справа. Востаннє я там спала 8 років тому, тому тепер навіть не знала як туди залізти і як там втриматись аби не гепнутись. Проте врешті-решт таки спалось добре. На 9-ту ранку було назначене прибуття. Вранці Укрзалізниця частувала гарячими напоями. Я ризикнула і купила за 4,50 грн каву, однак то була лиш гаряча бурда, яка кавою гордо іменуються, але і це не зруйнувало мого настрою.
Вийшовши з вокзалу почалась прогулянка столицею… Перш за все у Ботанічний сад, потім до червоного корпусу університету Шевченка, а згодом і на Хрещатик. Там зробився привал у Пузатій хаті аби таки чимось поснідати і випити справжньої кави.
Вид на ДніпроЗ’ївши шматок торта, пішохідна прогулянка продовжилась до Майдану Незалежності. Покружлявши там, наступною точкою скерування була Арка Дружби Народів, а звідти і прекрасний вид на Дніпро та перехід до пішохідного мосту.
Побувши там подались до Андріївського спуску, згодом до Десятинної церкви, а тоді і на пейзажну алею, та зокрема у парк сучасної скульптури.
Ще трішки і я опинилась на вулиці Ярославів Вал. Скажу чесно, коли я там йшла мене сповнювали дивні відчуття. Це – не просто вулиця, там знаходиться посольство Італії… Звідти все починалось. Колись мені, ще зовсім маленькій, там видали візу, згодом я опинилась в Італії, де була 6 років, а результат цього всього – я зараз перекладач і викладач італійської мови. Є що згадати…
Софіївська Площа. Щирий сміх :)Наступна точка призначення: Золоті Ворота. Але це не просто точка призначення, як спостереження архітектурної пам’ятки Києва. То було місце зустрічі з моїм приятелем – Сашком Лисим. Зустрітись з ним – справжня радість!
Невдовзі продовжили крокувати Києвом, зупинились на обід у тій же Пузатій Хаті, а тоді поволі пішли туди, задля чого і була вся ця поїздка… Департамент Міністерства освіти… які справи я там вирішувала варто описати в окремій публікації (гадаю комусь стане пригоді), але на щастя і там все було добре, хіба окрім того, що мій гаманець обдерли до останньої нитки – не залишивши там і копійки. Але то таке – при мені ще була банківська картка.
Поки була в цьому департаменті до компанії приєдналась ще одна людина – Павло Лисий, може хто пам’ятає – я писала про цих братів. А тоді згодом до нас долучився ще один хлопчина – Олексій.
Михайлівська площаВирішивши всі справи уже немаленька компанія, в якій я була виключно серед чоловіків, подалась до Софіївської площі, згодом до Михайлівської.
Ну і оскільки ми вже находились достатньо пішки, то таки скористались автобусом і поїхали до музею Великої Вітчизняної війни, себто там де в буквальному сенсі велично стоїть Батьківщина-мати.Київ, Батьківщина-мати
А далі час почав нас «піджимати», тож повернувшись скоренько автобусом до Хрещатика (де ми повечеряли) ми поспішили до метро, яке доставило нас до станції Вокзальної, ну і гадаю всім зрозуміло – моя мандрівка дійшла до завершення і мене вже чекав потяг до Львова, гірший за попередній, де знову ж таки верхня полиця, але все негативне тліло на фоні моїх вражень прожитої доби…
Тож цей чудовий день закінчився, залишивши мені про себе на згадку десятки фото, жетон метро та теплі обійми і щирі усмішки друзів, з якими надіюсь скоро побачитись…
На завершення статті дякую Тарасу за супровід, Сашку за його мега класну програмку-путівник Києвом, Павлу за його клопітку працю фотографом, Олексію за хай коротку, та все ж зустріч, ну і всім за те, що в цей день були зі мною…
Треба буде ще повернутись… Бо таки усвідомлюю: “Kyiv. The city to come back
19.09.2013

Зі столичним вітанням,
Ольга Врублевська

Advertisements

5 responses »

  1. одного дня мало,((
    також мав такий екскурс..але це дужееее мало часу для Києва

    Відповідь
  2. Сповіщення: Традиційна риска – згадуючи що було… | опосередкована щирість

  3. Сповіщення: Мої столичні традиції | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: