Велично титульні посади для лохів.

Posted on

Усе описане являється виключно роздумами автора. Будь-які співпадіння з особисто знайомими зі мною людьми – випадкові.

У нашій державі, зокрема в державних установах, як от наприклад навчальні заклади (хоча часто і в інших приватних підприємствах) існує закономірність – знайти молоденького лоха, на якого можна звалити обов’язки якоїсь вище посадової особи і тішитись тому як все він/вона робить.
Зазвичай для того, щоб молоденький лох втішався своєю роботою спочатку йому навішують на вуха незліченну кількість лапші про те, з якою вірою сприймають його діяльність і що без таких осіб їм не обійтись. Згодом йому придумується якась солідна посада «головний», «замісник», «заступник» і так далі по списку, лиш би посада відповідала першорядній заміні когось вагомого з дирекції. Лох почувши свій новий титул (який ще красномовно впишуть на якомусь клапті паперу, аби більше його потішити) приходить в шалений захват, ну тішиться неначе дурень цвяшком.
А тоді на молоденького лоха звалюється безпосередньо вся робота. Звісно вище керівництво нічого не робить, а лиш гульбанить цілими днями, обмежуючи свою діяльність кількома підписами, а лох же переробляє усю мислиму і немислиму роботу.
Проте лохи не скаржаться, хоч і вкалують численну кількість годин, не мають гідної зарплатні і переробляють купу всякого непотребу, зокрема бюрократичного.
Мене більше дивує те, що лохи таких от ситуацій не бачать. Вони гордливо носяться зі своїм титулом замісництва і вірять, що вони самі потрібні. Вони гучно перераховують всякі виконані маразматичні дріб’язковості, наче підкреслюючи іншим як вони можуть прислужити дирекції і тим самим є неповторними. А ще вони страшенно гордо розповідають, що лягають спати не раніше 3-ї ночі, бо не сплять ночами, а виконують покладену на них роботу.
Ці молоді люди є на правду здібними і працелюбними, однак погорда і власні прагнення до вищих ланок робить з них рабів.
Та ні, мені їх не шкода, бо треба дивитись на що підписуєшся і якщо хочеш носитись з титулом і цілувати чужі п’ятки – нехай. Однак мені якось дивно, що останнім часом ці стада лохів так зростають у своїй кількості.
Дивлячись як такі от стада лохів носяться зжимаючи в руках черговий документ і сповнені певності, наче вони стали вищі простих людей, презирства до людей, що стоять над ними і їх використовують не відчувається. Відчувається неприязнь від того, що люди самі себе сковують і перетворюються у блазнів. Головне вірити у власну необхідність і переробляти все за всіх, при змозі повторюючи гонорово іншим свою посаду. Титул високий, а як не крути, про таких блазнів, окрім слова «лохи» чомусь важко щось сказати…
Будьте свідомими. Припиніть блюзнірство себе самих…
11.10.2013

Дивлячись на стадо,
Ольга Врублевська

Advertisements

12 responses »

  1. Ржав!
    Просто тому, що згадав «титул»: перший заступник першого заступника.
    Правда дєвушка виявилася з мозгами і в неї то швидко пройшло, але насмішити народ встигла 🙂

    Відповідь
  2. Ну ти ж в курсі, я теж була лохом 🙂
    Щоправда, мотиви у мене були інші – здобути стаж роботи в трудову, досвід роботи, набути якихось зв’язків, і я упевнююсь в тому, що у професійному становлення без лоховського періоду ну ніяк. Просто різні люди ставляться до цього по-різному.

    Відповідь
    • Тут я погоджусь з коментарем Володимира, що внизу.
      Під словами лохи я мала на увазі далеко не людей, на яких звалюють роботу ті, хто нічого не робить. Вони радше лохи тому, що їм дають якусь посадку від якої вони починають зазнаватись, хоч і з обсягів виконання роботи і ставлення до них – їм нема чого тішитись.

      Відповідь
  3. во-во, лоховський період майже неминучий, якщо обирати певну сферу і намагатися рухатися у ній. навіть коли працюєш на себе, спочатку теж лох, бо береш дешеві і противні замавлення, аби зробити собі ім”я та трохи досвіду.
    але стосовно того, що нормальні люди це розуміють і по своїй волі у ньому не затримуються – це да)

    Відповідь
    • Як вже написала зверху не збігаються трактування слова “лох”.
      Я, якщо брати по зазначеними Вами параметрами теж лох, та і більшість з молодих людей такими є, бо їх використовують. І це воістину неминуче, якщо не маєш багатого папіка, але так здобуваєш досвід роботи і розумієш її у всіх проявах.
      Однак я писала про людей, які погордливо і зверхньо ставляться до інших, бо їм видали якусь безглузду посаду на якій їх використовують як рабів. Ця є по-лоховому на мою думку – не лише не помічати істинного ставлення до себе, а ще й нехтувати іншими, бо ти собі думаєш, що “схопив пана Бога за ноги”.

      Відповідь
  4. Люди, Ви щось плутаєте. Добровільно робити чорну роботу для здобуття стажу/репутації/досвіду – це одне. А повестися на красиву назву посади і вкалувати просто тому, що ти десь там записаний як велике цабе – зовсім інше.
    До речі я згадав ще одну мегапосаду: менеджер з клінінгу (прибиральниця). «—Ким працюєш? —Менеджером!»

    Відповідь
    • Ти зрозумів мною написане.
      Згадана тобою посада менеджера посміхнула.
      Нагадався випадок як директор однієї маленької кантори представся: “Я генеральний директор усієї нашої компанії”, так наче то міжнаціональна корпорація 🙂

      Відповідь
  5. Сповіщення: Чим відрізняємось ми від європейців? | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: