Метафора освіти: Важливість кількох крапель в житті рослини.

Posted on

з професором Массенцом – 09.05.2013

Цікавий статус з’явився цими днями на фейсбуку в одного з моїх улюблених колишніх викладачів (з інформатики). Та яке там улюбленого – це був один з викладачів, які відіграли значну роль в формуванні моєї особистості.

«Одна з речей, що робить мене щасливим, дуже щасливим, це знати, що якийсь молодий студент завершив свій процес навчання з дипломом коледжу, чи університету, чи просто досягнув своєї мети. І якщо я з тим студентом проводив час – щастя експоненціально зростає. Це наче дивитись як рослина, якій ти налив трохи води – квітне. Усвідомлю, що кілька налитих крапель не були визначними і що багато інших людей приклались з іншими краплями, як і раніше, так і пізніше, але понад усе рослина квітне за власною заслугою, бо є живою.»

Перечитавши, так і закортіло дати відповідь. Написала:

«А я можу говорити будучи в ролі «рослини», яка продовжує квітнути і запевняю тебе: навіть кілька наданих крапель є визначними. Тому що я озираючись назад я пам’ятаю кожне твоє слово, яке заставляло мене задуматись і прагнути вищої мети в житті. Тому так – кожна налита краплина має важливість, тому що сила до життя в рослини з’являється саме від цих крапель – від людей, які з вірою в тебе віддають тобі частину себе самих.»

Маленька примітка: після завершення навчання перейшла з цим викладачем на «ти». В нього така традиція: коли його студенти перестають бути студентами вони стають йому друзями і спілкування виключно на «ти». Мені трішки складно, тому коли з ним переписуюсь завжди починаю своє «Ви», а потім доводиться стирати.
Навчав він у мене лише рік, але цього було достатньо аби здійснити на мене вплив. Відтоді такого викладача не зустрічала – його прізвиськом було «фанатик», він віддавався роботі сповна. Щопонеділка ми мали з ними три лекції підряд, розпочинались вони о 8-й, проте більша половина групи приходила на пів години раніше аби лишень з ним довше спілкуватись. Траплялось, мала з ним особисті душевні життєві розмови, які на мене сильно вплинули. Також виразно запам’яталось, як одного разу «виловили» студентів іншої групи під дверима нашої аудиторії, які просто підслуховували його захоплюючі лекції. Однак, за італійським законодавством він не міг в нас довше навчати, тому на наступний рік перейшов в інший коледж. Минуло понад 3 роки, а я досі підтримую з ним чудові стосунки. Загалом він є прекрасною людиною, будучи в Італії ми з ним неодмінно зустрічаємось і теревенимо про життя.
19.10.2013

Рослина, що квітне, завдяки краплям інших,
Ольга Врублевська

Advertisements

2 responses »

  1. Сповіщення: Чого бракує нашому курятнику | опосередкована щирість

  2. Сповіщення: Люблю брудноруких! | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: