Затята ненависть пішоходів до водіїв.

Posted on

Всі водії були, є і будуть пішоходами, але не всі пішоходи є чи будуть водіями. У нашій країні дуже чітко помітне розмежування між пішоходами та водіями, до прикладу закордоном це не так «ріже очі», ймовірно тому, що там ледь не кожна сім’я має авто і відповідно багатьом пішоходам знайомо як це – бути водієм.
Інколи мені здається, що в нашій країні пішоходи водіїв попросту ненавидять. Я сама поки не є водієм, але принаймні до автівок такого негативу не відчуваю. Звісно водії не святі, багато в нас взагалі на куплених правах їздить «купив права, не купив їзди», але це ж не привід, щоб їм буквально кидатись під колеса.
«Я хочу саме тут перейти, нехай падло почекає» – неодноразово доводилось чути такі слова, та в чому він винен? Він теж людина. Так, якщо йдеться про холодну, дощову погоду, звісно водію комфортніше в середині автомобіля, аніж пішоходу на вулиці, але ж не лізти навмисне йому під колеса. Подекуди я думаю, що така затята ненависть пішоходів до водіїв спричинена заздрістю, наче вони заможніші, бо їздять на авто. Що вже казати про те, що коли я стояла в черзі в неврологічному диспансері, бо мені треба було отримати одну довідку я стала свідком розмови медиків: «ти знаєш скільки до мене сьогодні приходило за довідками для водійських прав! Вони взагалі собі обнагліли! Тільки би і їздили! Вже скоро літати прийдеться по тому Львову, бо вони всюди їздять!» – ну що тут сказати? Робочий обов’язок цієї людини проводити перевірку і видавати довідки (за які вони отримують оплату), а вони ще й скаржаться, було б за що.
Чому попрікати водіїв? Звісно і серед них є грішні, але ж не відказувати на них безпричинно. Маєте мрію керувати автівкою – заощаджуйте гроші, відвідуйте курси, навчайтесь водінню, беріть кредит на авто і не нарікайте на інших. Це те саме, що на вас буде нарікати вокзальний бездомний, бо ви всі такі ситі і тепло одягнені смієте ходити по вулиці, ну просто маразм.
І ще одне на що бажаю звернути увагу. Вулиця Наукова у Львові, маєте на увазі? Широка проїжджа частина, поділена роздільною смугою з газоном, по три смуги руху в кожному напрямку. Я там їжджу щодня. І неодноразово звертаю увагу, що на тій роздільній смузі на газоні є хрести – свідчення ДТП і смерті  людини. Якось нарахувала там 7 хрестів, але я не рахувала уважно, ймовірно їх там більше.
Але попри свідчення тамтешньої смерті, знаєте на що я звернула увагу коли бачила хрести? Жоден з них не знаходиться поруч з пішохідним переходом, а наїзди на пішоходів там постійні. Отоді і задаєшся питанням – людино, та ж навіщо ти тут перебігаєш? Вся Наукова всіяна пішохідними переходами зі світлофорами, але ж ні – пройти 20 метрів надто важко! Треба перебігти ці шість смуг рух просто тут і зараз! А потім винні водії… у чому вони винні? У законах фізики, що авто не може миттєво зупинитись? У тому, що тобі ліньки пройтись до пішохідного переходу, а заманулось перетинати саме тут?…
І ще одне: в темряві пішохід бачить авто, але водій не бачить пішохода, до поки останній не з’явиться в прямому діапазоні фар. Цьому легеньке пояснення – авто освітлене, а пішохід ні. І якщо не вірите – їдучи ввечері в громадському транспорті біля віконечка спостерігайте уважно і помітите як пізно ви бачите пішохода – до того він зовсім непомітний.
Береженого Бог береже. От і побережіться. І пам’ятайте: правила існують для того, щоб їх дотримуватись.  

Але значно красномовніше за мене скаже ось це відео “мертвий пішохід про це не дізнається“. ОБОВ’ЯЗКОВО ПЕРЕГЛЯНЬТЕ І УСВІДОМТЕ!

І якщо хтось захоче додати, що тут зазначено про Росію, то донесу до вашого відома, що в Україні в 4-му розділі правил дорожнього руху теж передбачені обов’язки, яких пішоходи зобов’язані дотримуватись. Детальніше можна ознайомитись тут.

11.11.2013

відповідальний пішохід,
Ольга Врублевська

Advertisements

4 responses »

  1. Ну тут справедливості ради варто зазначити, що ці почуття взаємні, а повна картина класно описується анекдотом: «Ідеш пішки – всі водії пі….си. Їдеш машиною – всі пішоходи пі….си. Їдеш ровером – взагалі всі пі….си.»

    Насправді проблема в тому, що в нас на правила дорожнього руху періодично б’ють болт всі – від ДАІшників до пішоходів. Я колись спробував зробити зауваження ДАІшнику, який стояв під знаком «зупинка заборонена». Вгадай що я почув. «А де я мав стати?» Ну якщо так собі дозволяють відповідати ДАІшники, то що можна вимагати від рядових учасників дорожнього руху.

    А стосовно пішоходів, то хочу сказати, що окремою категорією виділив би літніх людей та інвалідів. Минулого тижня бачив ситуацію: старенька бабця спираючись на спеціальну чотириногу конструкцію (я таку раніше тільки в буржуйських фільмах про лікарні і будинки престарілих бачив) намагалася перейти вулицю Шевченка. Перехід був за п’ять-сім метрів, але якщо на секунду уявити ЩО для цієї бабці означає п’ять метрів туди і п’ять метрів назад з протилежної сторони по танкодрому іменованому тротуарами вулиці Шевченка, то мене зовсім не дивує, що вона переходить її там де ближче, а не там де слід і до таких ситуацій водії мали б ставитися з розумінням, а не бібікати як самошедші.

    Коротше про що я: правила треба знати і дотримуватися їх, але без фанатизму.

    Відповідь
    • Щодо літніх людей я з тобою погоджусь, але скільки в нас пішоходів яким просто “ліньки”?
      Була свідком: з одного боку 100 метрів до підземного переходу, а з іншого боку 20 метрів до переходу зі світлофором – але ні! Тій пані захотілось перейти саме там. На зустріч їхало авто, яке “прийняло” її на капот, всі одразу накинулись: “сволоч, падлюка! негідник жінку збив!” Він їхав зі швидкістю 50 км/год + погане освітлення дороги + дощ. Як він мав зупинити? Порушення з його боку не було, так і встановили, але ж все одно – він збив він і “падлюка”.
      Тому не йдеться про фанатизм виконання правил, йдеться про здоровий глузд – якщо є спосіб безпечно перейти дорогу – чому не скористатись?

      Відповідь
      • Тому, що багато людей – пішоходів думають що на автомобілях їздять “круті”, бандити, мажори, які їх обікрали до нитки і за їхні грощі набудували собі маєтків та понакупляли автомобілів, через що вони тепер в величезному боргу перед бідними пішоходами і можна переходити дорогу як хочеш, коли хочеш і де хочеш.

      • Нічого й додати, Ви описали ситуацію, як вона і є!

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: