Тут ніколи нічого не змінюється…

Поки їдеш душа завмирає і щемить. Скільки років пройшло – все як і було. Вглядаєшся у шибку і дивишся на все, що вже і так знаєш. У цих місцях ніколи не змінюється нічого… Там та вигоріла «рекламна» вивіска, що вказує напрям до магазину, вона вічно там висить, її ніколи не змінюють… Там той небезпечний поворот – на ньому весь час відбуваються якісь аварії… Сюди водять автобуси постійно одні і ті ж водії… У тутешніх магазинах продають одні і ті ж продавці… Тут на «празник» традиційно постійна страва, тут вулицями ходять одні і ті ж люди… Тут ввечері нікого не зустріти, всі лягають спати рано… Тут загалом всім притаманне відчуття якоїсь безпеки… Тут довідуються новини з телебачення, постійно одного і того ж каналу, о тій самій годині… Тут входячи в хатину постійно той самий запах, а двері, як і роки тому назад відчиняються з тим самим скрипом…  Проте у незмінні місця час від часу прибувають змінені люди…