Коли покидає подруга і що у мене тепер буде…

Posted on

180 (2)Ну от, все як і мало статись. Ще одна осінь доходить до свого завершення. Почуття такі, наче мене покидає краща подруга, якій можна довіритись. Сьогодні коли йшла вулицею вдень під ноги вітер все ще кидав вже остаточно зжовкле листя, як на прощання, а вже ввечері у лице віяв дрібненький сніг.
От і все, все абсолютно як і має бути, окрім того, що щоразу наприкінці осені я почуваюсь найсамотнішою людиною у світі, яка втрачає щось цінне.
Моя золота пора завершується і їй на заміну приходить та частина року в якій я чекаю на золоту пору. Хоч це добре, що осінь минає – з кожним її настанням я ціную її ще більше.
У мене тепер замість стареньких кросівок (в яких умудрилась відходити майже всю осінь) чоботи на підборах, у мене тепер замість зручних курточок пальта-пуховики, що хоч і личать мені по фігурі, та все ж сковують рухи і позбавляють швидкості. Такому зовнішньому вигляду радіють стороні кажучи, що я так виглядаю привабливіше і подейкують, що нарешті я виглядаю як повноцінна викладачка – серйозно, а не як заклопотане дівчисько, на що я відповідаю, що я якщо я комусь небайдужа мене приймають всерйоз і в кросівках, і на підборах.
Тепер мені прибавиться думок аби не загубити чергову пару рукавиць, які в мене вічно щезають, доведеться наново ступати обережно аби не посковзнутись і минати кучугури снігу.
Мої дощі змінюють свій агрегатний стан і перетворюються в сніг, що от-от невдовзі замете все, що тішило. Тепер я входячи в помешкання насамперед поглядом шукатиму батареї. А вранці боротимусь з бажанням залишатись в ліжку.
І єдина надія, що мене радує взимку – це заповнені маршрутки, де трапиться чиясь велика м’яка дублянка як нагода продовжити свій сон.

Бувай, руда! Ти чудовою (як завжди) була. Вертайся до мене ще…

29.11.2013

Переходжу в режим очікування,
Ольга Врублевська

P.S. Шановні читачі, будь ласка не ображайтесь, що в ці дні рідко пишу. Ідей і задумів багато, але в міру певних причин не можу їх записати. Окрім того, що стежу за подіями країни в яких приймаю участь, маю деякі безглузді справи, які мушу вирішити аби це не обернулось для мене суттєвими проблемами… Далі буде… 

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: