Про що я мовчу…

Posted on

Доброго дня доби всім. Блог не оновлюється ось уже кілька днів. Чому я мовчу? Ні, я не «забила» на блог. Ні, «Опосередкована щирість» не припинила свого існування. Ні, я не забуваю про моїх читачів. Я ще маю багато що сказати і заготовлених статей і задумів багато. Але на даний час я мовчу. Чому і про що.
Перш за все – думаю і так зрозуміло – увага усіх прикована до політичних дій в країні, моя теж. Гадаю серед цього всього комусь мало діла до моїх типових блогових висловів, не на це увага скеровується. Я неодмінно продовжу писати коли все стабілізується.
По-друге, я звісно могла б писати мою думку на тему майданів, але знаєте – вже і так в інтернеті багато роздумів з цього приводу, навіщо я ще свої емоції та роздуми сюди буду домішувати, зараз краще сприймати та спостерігати об’єктивно і звісно ДІЯТИ.
По-третє, мені важко щось писати. Я зайнята іншим, хоча б тим, що мій ВНЗ думав заборонити акції протесту заставляючи студентів відвідувати пари, наче все в нормі. Мені навіть казали заховати український прапор «бо будеш мати проблеми». Довелось починати «повстання» і розрухати трохи народ, який сильно переживав за власну попу: «ти дурна? А сесію як здавати? Проти них піти – то всім нам гаплик». Всі залякані, довелось розворушити цю ситуацію, нагадати їм, що поки вони думають сидіти на парах і вдавати, що все чудово там в Києві однієї ночі наших однолітків добивали до смерті, тому час показати свою позицію, припинити бути ницими боягузами. На відміну від того, на роботі в мене є страйк – ні я, ні мої учні на заняття не ходять, кажуть як є: «зосередитись на навчанні коли відбувається таке – важко».
І врешті-решт. Знаєте, складно думати про блог поки дорогі мені люди: хлопець, родичі, друзі та близькі там у столиці відстоюють свою позицію, країну та піддаються ризикам. Мої думки не про блог…
Щодня отримую нові звістки – «в мене брати поїхали»; «тато поїхав»… всі їдуть причому так, наче на війну… З наполегливого прохання декого я лишилась тут, хоч це і важко – залишатись і стежити за подіями, тому дію і роблю що можу. Так, я пишаюсь ними. Я пишаюсь кожним знайомим мені чоловіком, що відстоює своє, що знає за що він стоїть, що лишає якісь там другорядні роботи і справи і рушає туди – бо знає, що є цінності важливіші. Може і не їдуть в столицю, та все одно навіть на відстані – так чи інакше не залишаються осторонь подій. От час і показав – хто чоловік, а хто ниций боягуз, хто громадянин своєї країни, а хто тихенький щур…
Тепер вам зрозуміла причина мого мовчання, сподіваюсь мої читачі за це на мене не будуть ображатись. Поспілкуємось пізніше, обіцяю.
04.12.2013

До наступних зустрічей,
Ольга Врублевська

P.S. Наполегливе прохання. Останнім часом ще більша увага звернулась на мою нещодавню статтю «Хочете поїхати жити закордон? Розповісти вам правду?», зараз чимало осіб бажають висвітлити її в протилежному руслі, розповсюджуючи її як перечення Євромайдану. Так от, доношу до загального відома – стаття була написана до початку Євромайдану, ніякої причетності до цих подій вона не має. Стаття ніяким чином не критикує теперішні події чи євроінтеграцію – вона скерована на розвіяння емігрантських ілюзій щодо казкової реальності. Так, чимало людей з Євромайдану марять Європою, але стаття жодної причетності до анти пропаганди не має, вона радше анти-еміграційна. Авторка блогу підтримує Євромайдан і людей, що свідомо відстоюють свою громадянську позицію.

13 responses »

  1. Студенти, які з Вами вчаться у ВНЗ, можуть не переживати – гаплика не буде, бо нікуди керівництво ВНЗ не дінеться, особливо тоді, коли всі вийдуть на майдан і якщо вони зможуть викладачам, професорам, деканам чітко обгрунтувати свою позицію. Щоб то не виглядало так, ніби то привід втікти з пар. Тоді в них не буде виходу і поставлять їм ту сессію, всіх ж не будуть валити на іспитах.

    Відповідь
    • Трішки складніша ситуація: ВНЗ приватний, його основний керівник – наближена до президента особа, тому ВНЗ підтримує виключно теперішню владу, акції протестів намагались придушити. Студенти боялись заговорити побоюючись наслідків.
      Моя акція протесту була дозволена лише після застереження: “Якщо ні – цей приватний заклад отримає шалену антирекламу, обіцяю, що кількість “клієнтів” різко впаде.” Тому в результаті припинили втручатись у позиції студентів та викладачів.

      До речі, Олександре, а яка Ваша думка з приводу цих подій? Ви не підтримували євроінтеграцію, але чи підтримуєте в інших вимогах протестувальників?

      Відповідь
      • Тут не справа у тому що я не підтримую євроінтеграцію, справа у тому, що я не можу сказати треба її підтримувати чи ні, чи підходящий саме зараз для цього час…. Але я можу сказати, що зараз на майдані багато євромрійників, які думають, що після вступу у євросоюз на них впаде манна небесна, так само, як думають що як ємігрують у
        Європу, то на них чекає казкове життя, і тим користуються політики, у яких свої інтереси і клали вони на народ, точніше на натовп. І взагалі то не моя задача вирішувати що для України краще: євроінтеграція, чи митний союз – це мають вирішувати політики, бо це їхня задача і вони краще за мене знають, а у мене є свої якісь задачі. Токаря на заводі не питають яка стратегія розвитку найкращою для заводу, бо токар є токар і його справа гайки точити, чим він все життя і буде займатися. А стратегією займається керівництво. Ви вірите тим політикам, що зараз на євромайдані? Та вони використовують момент, щоб прийти до влади, а далі буде як і після “помаранчевої” революції. Я веду до того, що тут може бути багато тонкощів і ньюансів, які люди не враховують по причині того, що більшість далекі від політики та економіки. А це наруку політикам, які рвуться до влади. От в конституції є стаття:

        Стаття 5.
        Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є
        народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної
        влади та органи місцевого самоврядування.
        Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні
        належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її
        органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.

        Тепер повернемось до того ж заводу з гайками. Уявіть, що заводом керують токарі, слюсарі, прибиральниці, електрики, механіки, охорона і т.д… Сидять от в себе в каптьорці і вирішують фінансово-економічні питання, стратегію, планування… абсурд? Абсурд! Можна людині, яка не розбирається в цих питаннях навішати лапшу? Можна! От так у нас в країні і є: людям вішають лапшу і вони ведуться.

        Щоб кричати, що янукович – зек, багато розуму не треба. Краще запропонувати свою, повністью перевірену до кожних найдрібніших деталей стратегію розвитку і тут дуже багато хто, вибачте, повсерається. Зато вміють викрикувати гучні гасла і бути “патріотами”. От про Фаріон тут сказано http://zz.te.ua/iryna-farion-vyyavylasya-zapekloyu-komunistkoyu-dokumenty/
        і я колись ще чув від людей, які її особисто знали, що вона була “рьяною комуністкою” чи “пламянною комуністкою”, а тепер вона, бачите, сувора націоналістка. І виїзжає на тутешньому менталітеті.

        То кажуть, що люди прийшли мирно висловити свій протест, а на ютубі бачиш, що не зовсім мирно: http://www.youtube.com/watch?v=ORHIDKw0QYg
        потім плачуться, що беркут їх побив. Якщо мені, так як на тому відео, хтось би кинув чимось в голову, то би я на місці того беркутівця калікою його б на все життя лишив. А вони то знають, що ті спецпідрозділи можуть тільки оборонятись, от і такі сміливі герої.

        Так от, що мені підтримувати, і проти чого протестувати то для мене складне питання, я ще зовсім зелений в тому, не сижу на “політичній голці”, а тут трах-бах – революція! Правда щось після революціонерів багато сміття в центрі міста лишається.

      • Доречі, дещо про деякі европейські цінності:

        http://pikabu.ru/story/quotgollandiya_razreshila_partiyu_pedofilovquot_ili_mir_soshel_s_umanemnogo_dlinnopost_1202426

      • Не кажіть мені, що Ви з касти людей, для яких всі голландці геї, всі французи жабоїди, всі італійці мафіозі, всі росіяни москалі ітд ітп.
        Я вже писала статтю про закордон, яку власне і згадала зверху. Так, в Європі не все ідеально, але ж не йде мова про те, що ми маємо переймати АБСОЛЮТНО все, але чомусь кращому нам варто повчитись.

      • То просто я багато раз чув від Кличка про Європейські цінності, про те, як він подорожує Європою і бачить велику різницю. Про те, що в Європі є так само і мінуси чогось не згадується. І цікаво, що перейме український народ.

      • А от я з Вами не погоджусь, Олександре, стосовно питань що народ має вирішувати.
        Хай народ не тямить у фінансових питаннях, проте нарад відчуває наслідки всіх рішень на собі. А отже народ обираючи своїх представників має право очікувати якщо не полегшення, то хоча б стабільності в тій чи іншій сфері.
        Якщо ж цього не стається – мають право обурюватись, бо їхні обранці не здійснили тієї економічної політики.

      • Все правильно, але як би не перейти з поганого становища в ще гірше. Мріяти, що буде краще – то зовсім інше, ніж аналітично прогнозувати. З іншої сторони, можна все життя сидіти на дивані, прогнозувати і нічого не робити. Але біда в тому, що я особисто бачив багато людей, які думають, що Європа дасть їм роботу, гроші, стабільність, добробут і щасливе майбутне їхніх дітей…
        при тому у них нема ніякого уявлення, завдяки чому це все буде. І політики в опозиції це знають і цим користуються, щоб прийти до влади. А рвуться всі до влади не для того, щоб в першу чергу подбати за народ і добробут країни, а для того, щоб збагатитись за рахунок тупого стада народу, яке тільки вміє викрикувати гучні гасла і ще бігати до церкви і носити гроші, на які потім жирують священники. І тому у мене є сумніви на рахунок того, що ж краще: євроінтеграція, чи митний союз, бо нема у мене довіри ні до правлячої партії, ні до опозиції. А народ має думати, як би не опинитись в ще гіршому становищі, а не марити щасливим євромайбутнім слухаючи гучні, а головне примітивні промови політиків.

  2. Олександре, так, народ має думати. Але зважте, що досвід співпраці з Росією наша країна має чималий, до добра це не привело. Здається з Європою вже не мало б бути гірше, ніж те, що було.
    Чому Росія так за нас тримається і не допускала підписання угоди? Банально варто на неї глянути – по одну сторону китайський торговий ринок, що набуває розвитку і якому характерні низькі ціни, з іншого боку – європейський ринок, якому характерна якість продукції. Якщо б Україна підписала угоду куди б вони збували свої товари? З Європою не можуть конкурувати своєю якістю, з Китаєм – цінами. Тому і вчепились в Україну зубами.
    Але щодо політики.
    Олександре, я б хотіла донести до Вас дві дуже гарні цитати, на мою думку.
    Одну – людини сучасності, іншу – людини середньовіччя.
    Будь ласка, будьте свідомі і зробіть висновки 🙂
    Перша:

    “Казати «політикою мають займатись політики» це те ж саме, що казати «народжувати дітей мають вагітні»” [Святослав Вакарчук]

    – це щодо Вашого твердження, що це належить лише політикам. Бо я гадаю, що ні – політика це те, що впливає на суспільство, а отже суспільство має якщо не впливати, то хоча б цікавитись політикою і тим, що відбувається.

    Друга цитата.

    Найрозпеченіші місця в пеклі призначені для тих, хто в часи великих моральний іспитів зберігав нейтралітет. [Данте Аліг’єрі]

    Не сприйміть мене будь ласка погано за цю цитату, не знаю чи Ви знайомі з класичною літературою, це взято з “Божественної комедії”. А подаю я Вам це з одним наміром – Ви надто свідома людина, щоб бути нейтральним. Майте власну ідею – ЗА чи ПРОТИ. Не кажіть, що не все так категорично і що між чорним і білим можна обирати сіре, бо подекуди це неможливо. Майте власну ідею – навіть якщо Ви не фахівець політики, навіть якщо Ви не відчуваєте в Україні того, що значить слово “Батьківщина”. Я не вірю, що у Вас в житті нема цінностей. Так, от – за ідею цінностей треба приймати на себе хоробрість.

    P.S. Знаєте чим скерована ця цитата автора, який описав 9 кругів пекла? Він все життя провів у вигнанні, через те, що не відмовився від власних ідей і переконань. Тому і в літературний спосіб прокляв тих, хто на відміну від нього боявся зайняти свідому чітку позицію.

    Відповідь
  3. От Ви пишете, що суспільство має цікавитись політикою і тим, що відбувається. Я з цим повністю згоден. Але є така проблема: люди дізнаються про політику з телевізора, дивлячись якийсь телеканал і рахуючи, що саме на тому телеканалі чесні новини. От наприклад на 5-му каналі висвітлюють події та факти під одним кутом, а на “трк Україна” під іншим. І якщо ти добре не розбираєшся в економіці, а більшість не розбирається, то тобі дуже легко навішати лапшу, якщо ти дивишся тільки один телеканал, або ти заплутаєшся, якщо будеш дивитись і той і інший. А тих телеканалів не тільки два, їх більше, ще є газети, сайти, радіо… На кожному телеканалі журналіст висвітлює події так, як скаже йому дирекція того телеканалу і думаю не треба пояснювати чому. І от молоді студенти або люди, які пов”язані з діяльністю далекою від економіки дивляться на старших дядьок, які професійно пудрять мізки, бо то в них така робота: професійно пудрити мізки, вони за то великі гроші отримують. І потім та молодь починає слово в слово повторювати те, що почули на якомусь з тих телеканалів. Повторють це серед своїх одногрупників, які дивились той самий канал, або якщо то якісь робочі, то повторюють серед своїх коллег по роботі і приходять до коллективної згоди, а ніщо так не згуртовує людей як спільний ворог. Це ніщо інше як промивка мізків. І щоб не потрапити під неї, треба набагато більше часу проводити за телевізором, газетами, сайтами, також треба спілкуватись з тими чи іншими людьми, бувати в різних регіонах, тобто то вже переходить в якусь профессію. В наш час взагалі свідомість формує ЗМІ. І політична свідомість тут не виключення. Так от, як може середньостатистична людина за тим всим слідкувати, якщо вона прийшла вечором з роботи розігріла собі вечерю, подивилась новини якогось телеканалу, а на наступний день десь на перекурі з коллегами обговорють те, що вчора вони бачили на такому-то телеканалі. Я от чув як старші, досвідчені люди виступали проти євроінтеграції і приводили свої аргументи, які на перший погляд начебто логічні і правильні. То що, мені їм вірити? Чи мені кинути роботу і поринути в політику? Недолік розвитку любої фірми, організації полягає в тому, що одна людина не може все контролювати. Тому вона наймає юристів, бухгалтерів і т.д. І кожен підприємець старається брати тих людей, які перевірені. А наші політики перевірені ділом? І як їх перевірити перш ніж пуситити до влади? Я чув, як нагло бреше Азаров, і тут навіть не треба якось особливо тямити в економіці, але і в опозиції політики далеко не святі. Так що тут є над чим думати, над чим сперечатись є що аналізувати і думаю що це краще, ніж кричати “Слава Україні” і смерть москалям, чи ворогам. Росії на Україну начхати, але чому всі вважають що і Європі на Україну не начхати по великому рахунку, що Європа думає за власний інтерес, як вивести власну економіку, а добробут українців їм якось до дупи. І Україна має бути готова до цього. А чи готова вона зараз я сказати не можу, бо нікому з політиків не вірю, а сам зрозумілим причинам прийти до влади не можу.

    Відповідь
    • Власна ідея у мене буде, але пізніше, у більш зрілому віці. А зараз, поки що, мені треба втілювати свої, локальні ідеї, щоб потім мати можливість задумуватись вже над глобальними ідеями.

      Відповідь
      • Тоді питання: а в якому середовищі Ви ці ідеї будете втілювати?
        Де Ви будете купляти хліб і молоко, де будете платити за інтернет – необхідний для Вашої роботи? Де Ви будете жити?
        За власне оточення ж теж треба подбати 🙂

      • Ну то вже в якому прийдеться. Для початку мені треба свій власний фундамент залити, а потім вже думати про глобальне. Держава після закінчення політехніки показала мені велику фігу у вигляді фіктивного договору за подальше працевлаштування оформленого за пляшку коньяку. То ж зараз мій добробут залежить від таких форекс брокерів як Альпарі, Форекс-Тренд, ММСІС, Інстафорекс, Робофорекс і т.д. От якщо я стану фінансово незалежним, от тоді в мене буде час подумати і про політику і про економіку. Тоді, можливо, в мене будуть ресурси, можливості та знання, щоб втілити деякі свої задуми, що принесуть користь державі. А зараз у мене тайм-аут. Вся моя надія на розумний український народ(без сарказму), який, сподіваюсь, розбереться що до чого і зробить правильні висновки і правильний вибір, до чого я весь час і закликаю. А потім і я підключусь. А зараз вибачайте, нема коли розбиратись з тією політикою. Треба підкручувати поки що свої гайки, а то настане мені повна дупа, навіть с тією євроінтеграцією.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: