Про НАЙКРАЩЕ і чого не варто робити.

Posted on

Найкращі спогади мого Різдва сягають дитинства. Тоді щороку ми їздили у маленьке невідоме село на Франківщині – Григорів, звідки мама.
Святвечір направду був одним з найчарівніших вечорів в році. Збиралась уся родина.
Бабця, мама і тітки порались на кухні, чоловіки чим могли тим допомагали, а ми з братом, ще надто малі, виглядали на небі першу зірку, бо лиш тоді можна було сідати за стіл.
Приготування остаточно перетворювалось в свято коли дідо приносив в хату сіно, кидав на стіл і під стіл (адже Ісус народився на сіні), зверху по столу кидали скатертину, на кожен кут ставили часник (бо він придає здоров’я і береже від нечисті). Далі стіл заповнювався стравами і тарілками, завжди було на одну тарілку більше: для померлих, як знак, що вони теж з нами в цей вечір.
Перед застіллям ми всі вклякали і відмолювали молитву. Далі ставали за стіл. Перш за все кутя, вона була у великій макітрі. Найперший дідо – своєю ложкою проводив хрест і казав: «Щоб діждати нині рік». Лише після цих слів в нас починалась вечеря.
На другий день, Різдво, ввечері ми з братом ходили колядувати.
За коляду нас частували пампухами, пляцками, печеньками, давали й гроші. Звичайна «ставка» була 50 копійок. Траплялись ті, хто давав гривню – то вже було чимало. Пригадую одного разу трапилось надзвичайне – сестра моєї бабці за коляду мені одній дала 10 гривень! Величезні гроші, тим паче як для однієї лиш дитини.

… з тих пір минуло багато років…
Померли бабця і тато. Двоюрідні брати-сестри, та і мій брат одружились і вже на Різдво їдуть не до діда, а до своїх чоловіків-жінок.
Сільська хата, що є для мене найкращим місцем на світі, спустіла…
Але сьогодні я буду там. Я вже завершила приготування, дописую цю публікацію і виїжджаю до діда, де тепер вже в дуже маленькому родинному колі я зустріну перед вечір Різдва, як в старі добрі часи. Сьогодні я повертаюсь у ту казку звідки родом…

Вітаю моїх читачів з цим святом, яке особисто для мене є воістину дивом.
Як і минулого року, закликаю вас завтра не з’являтись в Інтернеті чи за комп’ютером. Проведіть цей час з рідними, бо я вам кажу з власного досвіду: колись ви їх безповоротно втратите і згадуватимете той час. Будьте зі своїми близькими, бережіть їх.

І так вже наперед кажу: ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

06.01.2014

Повертаюсь назад у мою казку,
Ольга Врублевська

Advertisements

2 responses »

  1. Мені здається, що Різдво більш душевне свято, ніж Новий Рік. І якщо НР часто святкують десь з друзями в різних гамірних компаніях, то Різдво обов’язково має бути в родинному колі. Це той затишок, який дає наснаги на увесь рік

    Відповіcти
    • Цілком з Вами згідна, для мене так само.
      Новий рік не сповнений тією містерією і традиційністю, що Різдво.
      Різдво однозначно придає наснаги та душевності.

      Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: