Легковажна брехня як благородне спасіння

Posted on

Темний вечір, до тями повертає телефонний дзвінок.
– Оля, ти вже дома?
Погляд переходить на годинник. Заплющую очі, короткий видих і тоді:
– Так, бабцю.
– Добре… а поїла вже?
Ще один видих.
– Так…
Як зрозуміло із заголовку статті, мої репліки – брехня.
В той час я ще виконую роботу і знаходжусь в протилежній частині міста. Мені ще йти на темну, майже неосвітлену зупинку однієї вулиці, де чекати єдину маршрутку в моєму напрямку. А тоді ще трястись годину в їзді по місту доки не доберусь додому.
Так, я брешу. Легковажно і усвідомлено. Але я знаю з якою метою я це роблю. Якщо скажу правду – 83-х річна людина по ту сторону телефону позбавиться сну і занепокоїться. Моя брехня має благородні наміри спростити життя і позбавити від зайвих клопотів – думок про мене.
Це не виправдання. Не бачу потреби виправдовуватись.
Розповіла з простої причини – всі брешуть. Питання лишень чому. Байки «гірких правд солодких брехень» тримати варто при собі. Бо невірні вони. Не така вже й правда буває корисна, а інколи й навпаки. І якщо ви ще не бували в ситуації коли вам доводиться її оминати – не беріться «брехунів» судити. Бо в свій час самі збрешете. Головне, щоб це було задля «благородного спасіння».
Публікація на цьому завершується. Багато хто зараз буде суперечити, що з такими намірами можна кожну брехню виправдовувати. Ні, не кожну. Але я сподіваюсь, що є і ті, кому стаття була зрозумілою.

14.01.2014

Зі щирою брехнею,
Ольга Врублевська

Advertisements

4 responses »

  1. Марушка

    Підтримую написане вище. Коли брехня, а тут вірніше було б написати обман, має соціально-психологічно форму – це нормально. Головне знати міру.

    Відповідь
    • Просто неприємно коли беруться читати моралі ті, хто НІЧОГО не тямить і солодкаво-лукавим голосочком проговорюють: “а брехати негарно”. Що мені робити у моєї житті якось сама вирішу. І на те, що, коли, кому я кажу у мене мої причини.

      Відповідь
  2. Описаний випадок (і аналогічні йому) – як не крути, а кожен стикається з таким. Хтось частіше, хтось рідше, але точно кожен…

    Відповідь

Написати відповідь до Віктор Хільчук Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: