Відкритий лист-подяка або те, що торкнулось душі…

Posted on

братова Оля, Сашко Лисий і я. – 09.01.2014

Зі сьогоднішньою публікацією я трохи забарилась, оскільки чекала «дозволу». Річ в тім, що цими днями мене вельми зворушив лист однієї людини, перечитувала кілька раз… Настільки пройняв, що я попросила дозволу передрукувати на блозі. А писав приятель Сашко Лисий. І писав він про те, що я чи не найбільше люблю – Львів.
Отож, до вашої уваги: Відкритий лист-подяка. Гадаю кожному львів’янину, людині, що колись була у Львові, чи планує сюди приїхати варто прочитати.

Дорогі друзі, брати, сестри, кулєги, недруги і той випадковий мужик з вулиці!
Тут, у відкритому листі ми бажаємо висловити подяку… але то згодом.
Я, Сашко, та мій напарник Павло відносно давно подумували «махнути до Львова», але, зазвичай, далі репліки справа не заходила. Дякуючи ентузіазму, молодечому запалу, наявності однієї-двох сотень гривень ми отримали можливість на власні очі побачити те, що створили ваші предки, зберегли і примножили попередники, та донесли до нас – ви. Дякуючи Києву, ми розуміємо, що міста можуть бути великими, а завдяки Львову бачимо, що вони можуть бути величними. Кожна наступна хвилина перебування нічим принципово не відрізняється від попередньої, але сукупність дрібних фрагментів часу, проведених у Вашому місті, пробуджує в мені відчуття культури.
Імовірно, на якусь із вищезазначених реплік ти, мабуть, відреагував скептично, і трохи відвів губу в сторону брови – це цілком очевидно і природно, бо так зробив би і я на твоєму місці. Ти скажеш: «Ну, всі люблять кидатись гарними фразами, а наше місто таке як і усі…». І в цьому є доля правди. І прогнозування такої реакції наштовхнуло мене на думку, що і я живу в досить таки непоганому селі!
Львів’яни, перераховані в першій стрічці! Дякую Вам, що заставляєте любити ще більше те, що маю.
Тепер, як і обіцяв, про подяки. Ви можете прокрутити в своїй голові те, як я банально дякую всім і кожному за все: «…дякую тобі мамо, що будила мене рано…». (Нагадує політиків, переважно вода). І знаєте що? Прокрутіть це в своїй голові так, як вам буде зручно і приємно, знаючи, що ми таки дякуємо всім і за все.
Окремо, і не в останню чергу хочу подякувати якомусь випадковому чоловіку з вулиці, який не кидає сміття собі під ноги. Чому? Бо саме той папірець, який він не кинув – я не побачив, і подумав, що у Львові не смітять. Кожен львів’янин робить іншому львів’янину послугу, не кидаючи обгортки від цукерок на тротуар. Таким чином він підвищує авторитет середовища, в якому вони обоє проживають, в очах гостя, якого перший або другий львів’янин запросить до міста. Дякую Вам від імені тих, хто приїжджав до Львова або планує приїхати. Бо ви, імовірно, не смітите, і таким чином новому гостеві покажете, що ви – більш ніж достойні жити українцями в Україні, і проявляється це в таких дрібницях.
Отак можна було б розписувати кожен момент, але не хочу забирати Ваші цінні хвилини. Ідіть творити своє життя і своє місто, аби весь світ ще більше дізнався про Львів та львів’ян, що постають перед кожним у всій своїй красі!
14.01.2014. Дзензелівка.
Сашко Лисий

В мою чергу дякую Сашку і зауважу, що по-моєму він закохався у Львів. Таке з багатьма трапляється 🙂 Чекатиму на братів Лисих знову! 😉

16.01.2014

Відчайдушна львів’янка,
Ольга Врублевська

7 responses »

  1. Марушка

    Таки Львів дуже рафіноване місто. Можливо, ніхто не кохатиме так це місто, як кохаєш його ти, Олю, але май на увазі, що прихильників у нього багато:Р

    Відповідь
    • Про прихильників я знаю, але й ревную мого Львова до других, ти як ніхто інший знаєш, що я Львів я таки кохаю.
      І щодо цього Сашка – відколи я тебе знаю я мала ідею, що вас треба буде якось при нагоді звести в одну компанію аби послухати ваші розмови. Я певна це буде цікаво… 🙂

      Відповідь
      • Марушка

        Звідки така нав’язлива ідея?:)

      • Бо Сашко – цікава людина, з ним є про що поговорити. І ти цікава людина, з тобою теж цікаво обговорити різні теми. От мені й було б цікаво поглянути на те як би ви спілкувались на якісь теми. І ще заодно познайомила б тебе зі старшим братом Сашка – Павлом. Він теж цікавий, творчий і музикант. Тому з ними ти б теж знайшла спільну мову. Словом, мушу вас якось звести в одне місце в один час і поглянути 🙂

        P.S. Маринка, скучаю за тобою!..

      • Марушка

        Ох, Олю:)
        Треба нам з тобою в скайпі зв’язатися.

  2. Сповіщення: Зимовий звіт. | опосередкована щирість

  3. Сповіщення: На ТАКОМУ фестивалі ви ще не були! | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: