Всі ми з екстремістського тіста ліплені…

Posted on

Вірш цієї людини «зачепив за живе». Тому захотілось розповсюдити його аудиторію та донести його до відома моїх іноземних друзів. З дозволу авторки – Ольги Перехрест, я виконала переклад вірша «Здраствуй, мамо, я – екстреміст». Вийшло так:

Здраствуй, мамо, я – екстреміст.
Я ношу синьо-жовтий прапор,
їжджу під межигірську хату,
ланцюгами єднаю міст.

Знаєш, мамо, я – екстреміст.
Я співаю “іще не вмерла…”,
я вважаю “героям – слава!”,
я до чорта ночей провела
з ліваками та ультраправими.

Мамо, я тепер екстреміст.
За усі наші люті гасла,
за шоломи, шарфи і маски
Мені світить до десяти.
Тож домів можу я не прийти.

У системи окремий хист –
нам ламати хребти і ребра.
І сьогодні нам дуже треба
не віддати своїх під тиск.

І який тепер сенс мовчати?
Я не маю чого втрачати.
Мамо, я тепер екстреміст.

Salve, mamma, sono – un estremista.
Io porto la bandiera blu-gialla,
Vado sotto la casa del presidente,
E con le catene unisco il ponte.

Sai, mamma, sono – un estremista.
Io canto l’inno “Ucraina non è morta…”,
Io considero “gloria agli eroi!”
E tantissime notti ho passato
Sia con i sinistri, che con gli ultra destri.

Mamma, ora sono un estremista.
E per tutti i nostri cattivi slogan,
Per i caschi, le sciarpe e le maschere
Io rischio i dieci della prigione.
Quindi posso non tornarci a casa.

Questo sistema ha il talento speciale –
Spaccarci le costole e la spina dorsale.
E oggi abbiamo il bisogno
Di non lasciare cadere i nostri.

E qual è il senso di stare zitta?
Io non ho più niente da perdere.
Mamma, ora sono un estremista.

© Оля Перехрест
Testo originale della poesia di Olga Perekhrest. Traduzione di Olga Vrublevska.

Аби вірш був зрозумілий іноземній аудиторії у перекладі довелось відступити від «межигірської хати» написавши «хатою президента», а також до слів «іще не вмерла» довелось дописати «гімн України» і словосполучення «не віддати своїх під тиск» прозвучало як «не допустити падіння наших». У всьому іншому як і в оригіналі. Успіху авторці та всім нам у цій спільній справі…

28.01.2014

Всі ми в цих умовах екстремісти…
Ольга Врублевська

Advertisements

7 responses »

  1. Не розумію для чого ще й у світі тиражувати маразм кретинів, які зараз при владі. Також не дуже розумію цих “криків душі” деяких наших співвітчизників, які випромінюють стільки трагізму і безвиході ніби дійсно живуть в тих же умовах, при яких жили українці під час тоталітарного совка, чи під час польської окупації. Насправді всього цього ідіотизму можна було б легко позбутись, якби люди одного чи декількох регіонів самоорганізувались і дружно послали цю владу мізерних гопників-шапкокрадів. Але ж тоді може бути порушено її святість – нашу віртуальну “єдність”.

    Відповідь
    • Чоловіче, твою енергію та й би у добре русло.
      Ти зараз розписав стільки всього тобі не зрозумілого і навіть написав варіант рішення – то чому ти це пишеш в неті, а не їдеш очолювати майдан, на якому так всі горланять про відсутність лідера? Може станеш ним, зважаючи на те, що тобі відомо що і як мала б робити громада?
      Отож бо, на словах всі все знають, а як до дій – то не знають що робити. Зараз ніхто не знає що правильно, всі роблять згідно власної інтуїції та совісті.
      І якщо в людини такий крик душі – нехай кричить, тим паче, якщо цей крик у якусь діяльність трансформується.

      Відповідь
      • На Майдані не може бути лідера, так як його не може бути у сьогоднішній Україні. Більшість людей нажаль зараз, як на вулиці так і в політиці вірить у бутафорні речі. Можливо в політиці і не всі насправді вірять, але всеодно пропагують, бо так треба, бо інакше їх не зрозуміють. Але я не хочу когось повчати. Крик душі з’являється від відчаю, а відчай межує з нерозумінням. Тому якщо хтось не розуміє чому ніяк не знайдуть лідера, чому влада займається терором проти людей, чому в суспільстві такий градус нетерпимості – на всі ці “чому” є відповідь в історії, а також у визначенні поняття нації.

        P.S. Не потрібно старатись на базі одного коменту побудувати психологічний портрет співрозмовника, це виглядає…несерйозно

      • Ти знову все вдало розписав, от тільки даруй мені, але це звучить просто як філософствування. Я погоджусь з тобою, що відповідь на питання “чому” люди мали б де знайти в сторінках минулого, проте знаєш, зараз якось не до цього. Коли таке діється – ніхто з тих, хто не знає історії не візьме підручник в руки аби вчити. Люди мають відчай – і це зрозуміло, бо вони у вирі багатьох несподіваних, ризикованих і навіть небезпечних подій, що буде – нікому не відомо. І знаєш – відчай і крик душі з’являються не лише від “нерозуміння”, а й від таки суттєвого розуміння і спостерігань за тим, що діється.
        Словом, не тобі судити чужі крики душі. Нехай люди роблять бодай щось, аніж лишатись нейтральними і байдужими з думкою “за мене все зроблять”.

        І стосовно постскриптуму – не зовсім певна, що ти мав на увазі зі словами “будувати психологічний портрет”, але власне з твої коментарі я вже не один рік читаю і повір – це не мало аби мати якесь уявлення про тебе, хоч звісно з людиною треба бути знайомим особисто, але прийми і ти свої слова собі до уваги – бо мені здається і ти чиниш подібне – будуєш психологічний портрет коротко з того, що прочитав.

  2. В Вікіпедії сказано, що екстремізм (Від фр. extremisme, від лат. extremus -.. Крайній) — діяльність фізичної особи або (та) юридичної особи, або (та) об’єднання громадян чи їхні публічні заклики або (та) підбурювання, які спрямовані на насильницьке захоплення влади чи незаконне втручання в діяльність органів влади, посягання на основи конституційного ладу та національної безпеки…

    Чи можна в нашому випадку називати людей, що зараз на майдані екстремістами? Враховоючи те, що це влада змусила піти людей крайні міри, то моя відповідь – ні. Бо виходить тоді, що і солдата, який захищає за свою країну, треба називати вбивцею. І не важливо що він вбивав ворогів-загарбників. Факт той ж що він вбивав. Щоб змінити прогнилу сантехніку(труби водопостачання…), треба спочатку розбити стіну. Так само, щоб змінити прогнилу систему влади, треба розбити ту “стіну”, за якою вона ховається. Але щоб гарно замінити ті труби, і щоб вони потім знову не протікали, потрібен хороший і добросовісний майстер, інакше все до дупи. Це дуже добре, що люди на майдані усвідомлюють, що та оппозиційна трійка аж ніяк не “добросовісні майстри”. Але нажаль нема поки-що інших “майстрів”, які б були взмозі добросовісно змінити ту систему. Тому Майдан має все контролювати сам. А це довгий процес. Але я проти розколу країни. Чого-це раптом промисловість і ресурси на Донбасі віддавати? Я проти того. Я за єдність. І може такі вірші якраз і будуть об”єднувати людей.

    Відповідь
    • Олександре, мені дуже сподобався Ваш відгук, чесно, я саме згадувала про Вас в ці дні – бо мені була цікава Ваша думка з приводу цих подій, бачу Ви вже “конкретніше” висловлюєтесь з цих тематик, не так “відсторонено” 🙂
      До Вашого коментаря можу ще зауважити: Ви розумно розписали про екстремізм, але дещо безпідставно. Цей термін до людей не я і не авторка вірша придумала, він вказує не так на радикальні прагнення людей, як на те, що нас недавніми законами такими екстремістами і оголосили.

      Відповідь
      • Ну та вони своїми законами можуть оголошувати як хотять, можна і солдат вбивцями оголосити. Хоча на мою думку ті закони то спеціально зроблений хід, бо всі прекрасно усвідомлювали до чого він приведе. Так само як і побиття студентів беркутом – я пам”ятаю як я дивився передачу з Шустером і там обговорювали майдан і тут одна депутатка з якоїсь оппозиційної партії, здається зі “Свободи”, в прямому ефірі сказала що їй тільки що передзвонили і сказали що беркутівці б”ють людей, хоча ще ніхто нікого не бив, а розпочалось все через декілька хвилин, тобто фальшстарт дала. І беркутівці, коли били студентів, прекрасно знали, що всюди журналісти, і то все буде по сто раз показуватись по телебаченню. І взагалі я так бачу, що Україна тут як розмінна монета між США Европою та Россією. Різні ЗМІ говорять різне, показують ті уривки, які вигідно показувати. І такі слова як екстремізм в ЗМІ також проскакують і люди, які дивляться деякі канали думають що на майдані тільки одні екстремісти з заходу, які заважають решта нормальним людям працювати і руйнують Київ. Хоча люди просто доведені владою до відчаю і навіть тяжко уявити до якого. Я не можу сказати за всіх людей, що на майдані, дехто приходить пофоткатись, у декого може якісь і інші цілі, але є багато людей, яких вже дістало, що більш ніж 20 років в країні одна і та сама дупа і з міліцією, судами, законами та і взагалі зі всим. І я рахую, що то добре, коли люди говорять про наболіле, вірші пишуть – так їх більше людей почує. То важливо, особливо зараз, коли думку багатьох формує телебачення і тяжко взагалі в чомусь розібратись.

Написати відповідь до Alex_V Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: