ОСТОЧОРТІЛО! Навчіться культури плавання!!

Posted on

Мені настільки набридло, що я мушу це все описати хоч тут! але по порядку…
Я ходжу в басейн з 13-ти років, бувала в різних, бачила всяке. Але те, що твориться у львівських басейнах… просто дивлюсь і кажу собі WTF?!
Зазвичай басейни поділяться на три частини:
Перша – для навчання. Там знаходяться люди, що лиш вчаться плавати і відповідно з ними тренер.
Друга – для людей, що вміють плавати, але плавають повільно. Зазвичай це ті доріжки де мілкіше. Приходять собі тьоті повільно пересуваються туди-сюди.
Третя – для експертів. Там ті, що добре вміють плавати гасають як вгашені. Тут воістину для експертів, бо це частина басейну де найглибше.
Я звісно що плаваючи восьмий рік поспіль іду гасати – бо мені треба зігнати всю злість і кудись спрямувати той адреналін, що мене сповнює. Плаваю я як навіжена і на шляху мені краще не ставати.
Але не все так просто…
В Італії в моєму селищі був хороший басейн. Не такий довгий – 25 метрів, проте на ньому було 6 доріжок, де якраз все було раціонально поділено між зазначеними вище категоріями. У залі басейну завжди була присутня людина, що наглядала за плаваючими дітьми і аби всі розташовувались на потрібних доріжках.
Минулого начального року у Львові я ходила в басейн від «Політеху», по ціні там дешево – двічі на тиждень мені обходилось загалом у 30 гривень, якість теж прийнятна, доріжок в басейні теж достатньо. Але була низка недоліків: від дому мені трішки далеко, графік встановлювали вони, так як зручно їм, а не мені, і працюючі там жіночки вже аж дуже савдепівські – поки ти стоїш в душі буквально стоять біля тебе (так наче я їм крани там покраду).
В графік мені впиралось суттєво і тому з вересня я вирішила ходити деінде, щоб плавати у зручний для мене час. Мій вибір зупинився на басейні, що на Сихові – від мого дому не так далеко і за заняття там 25 або 30 грн (залежно в який час). До переваг можу додати: шафки на ключик, хороший душ, і сам басейн чистіший, ніж «політехівський». Недоліки: лише три доріжки – себто по дорожці для кожної «категорії». Тут, звісно, відсутня людина яка пильнує чи всі розподілені «по категорії».
Це і породжує весь маразм.
На доріжку до «експертів» вічно влізуть якісь малі діти, що банально хлюпаються і не плавають – це суттєва перешкода для плавання. Вічно прийде хтось, що нагло хоче рушити перед всіх, пливти надзвичайно повільно і зупинитись посеред басейну перепочити. Ау, чувак – йди до категорії  повільно плаваючих! Але це ще простимо, далі гірше:
ЛЮДИ! Ви може не знаєте, але В УСІХ БАСЕЙНАХ Є ОДНЕ І ТЕЖ ПРАВИЛО: ПЛАВАТИ ПО ПРАВОМУ КРАЮ ДОРІЖКИ!!! (Випередження повільно плаваючих лише швидшим стилем і лише якщо на зустріч ніхто не пливе (як обгін машин)!!)
Здається люди львівських басейнів про таке навіть не чули, хоч у тому ж басейні на цілу стіну великими буквами написано по якому краю плисти. Але ні – воно буде рухатись як йому хочеться і коли ти собі валиш на спині нікого не бачачи в тебе хтось впливе!
Ще одне: існує потреба окрім трьох зазначених категорій басейн поділити на ще одну частину: ДОРІЖКА ДЛЯ ЗНАЙОМСТВ.
Це просто неможливо: прийде стадо якихось дівиць-жіночок-тьоть накупивши яскраво-крикливих купальників на «краківському», в яких можна лише на пляжі лежати, а не в басейні плисти, стануть собі посеред доріжки і… «чіпляють мужиків». Вони жодного мимо свого погляду не пропустить і на кожного поглянуть. А оскільки так стояти холодно, то вони таляпають воду навколо себе. Плисти швидко з отакими паніями на доріжці, очевидно, нереально.
Тому гадаю треба просто виділити доріжку з табличкою «для знайомств» і нехай всі валять туди шукати собі хлопа/дівку і не заважають плавцям займатись спортом.
В мене ще є спогад з політехівського басейну і дівчат, що шукали собі хлопців… Прийшли вони в роздягалку, оділи свої крикливі купальники, зробили бомбезний макіяж і пішли в басейн. Стали вони серед доріжки, почали хлюпатись, хлопів обговорювати… Але халепа: косметика з того самого «краківського» – хранцуска по піть гривнів, вся стекла і стали наші красотки банальними замурзаними мимрами, далі був крик, плач і тікання з басейну 😀

Як наслідок всіх таких плавань – приходиш лють зігнати, а з таким людом ще більше її набираєшся…

О, ще вчора зі мною сталось смішне:
Вийшла я з басейну, заходжу у жіночу вбиральню, прямую до душу, відповідно – в чім мама родила, і тут мене оточує компанія п’яти голих десь так 60-ти річних жіночок зі словами: «ми бачили як Ви пливли, не могли б ви розказати і показати як то ви там у «кролі» руками рухаєте і скажіть як ви дихаєте?» Пристали так, що довелось їм пояснювати. Словом, мала я вчора 15-ти хвилинний майстер клас голяка. Коли це завершилось я подумала: «всяке в житті бувало, але щоб отак наголо іншим голим тонкощі плавання розтлумачувати – це зі мною вперше!» 😀
12.02.2014

Я знов пливу, я знов живу! 🙂
Ольга Врублевська

Advertisements

12 responses »

  1. Напевне треба придумати якусь водонепроникну косметику для басейнів.

    Відповідь
    • Я майже не користуюсь косметикою, тому це питання мене ніколи не хвилювало.
      Але можу запевнити: мені доводилось плавати з розкішними жіночками, яким би навіть на думку не спало користуватись косметикою в басейні. Плавання – це спорт природній, він символізує людину у найперших її проявах, адже людина плаває ще до народження 🙂

      Відповідь
  2. Рагулізм і маразм у нашому суспільстві звичайно цвіте буйним цвітом, але всі ці питання швидше не до людей, а до адміністрації такого басейну. Хоча залежно як вони себе позиціонують: якщо це басейн для любителів похлюпатись, то нема питань, але якщо ні, то потрібно жорсткіше контролювати виконання правил користування басейном. Якщо нема порядку – то нема ради, нормальним плавцям там не місце.

    Відповідь
    • Ти звісно правий, це стосується адміністрації, тому я маю намір в наступне вияснити ці питання.
      Але знаєш з нашими людьми просто важко! Навіть йдеш в елітний басейн, платиш великі гроші, а все одно – бидло бидлом! Роблять що хочуть. І сказати їм щось нема як – мов плачу гроші і роблю, що хочу. Відсутня елементарна повага!

      Відповідь
  3. пишеш про Дельфін, а фотка-то з Аквапарку – хорошого басейну, де я отримувала багато задоволення від плавання на відміну від Дельфіна, про що писала у своєму блозі
    http://www.levenya.me/2011/03/blog-post_09.html#more

    Відповідь
    • Так, фото про аквапарк, про нього я нічого не написала, просто розмістила моє фото з басейну. Про нього я стверджувати не берусь, бо плавала там лише один раз.
      А щодо Вашого посту – цілком згідна, опубліковано кілька років тому, а ситуація та ж сама.
      Зважаючи, що Ви теж плаваєте хочеться запитати: які хороші басейни у Львові Ви можете порадити? (які якщо вам відомо, вкажіть будь ласка ціну). Наперед вдячна!

      Відповідь
  4. Культура плавання не виникна сама собою чи згори. ЇЇ формують пересічні люди такі як ти, я і інші. Часто ходив плавати в Лондоні. Тут теж іноді виникали такі проблеми. Переважно від мігрантів які вперше в басейні. Але їх відразу ж чемно просили перейти на свою доріжку і пояснювали загалом як усе функціонує.
    Проблема якраз у тому, щоб усвідомити, що вирощування громадянської культури, культури споживання, та й взагалі існуванння – це дуже болючий процес для кожного з нас. Бо вимагає щоденних численних зусиль, зауважень, тлумачень, втручань у ситуації на вулицях. Так через виходи із зони комфорту, через конфлікти, через достукування і будується дуже-дуже повільно те, що ми всі так хочемо бачити.
    No PAIN – NO GAIN.
    І це не просто слова. Тут все дуже серйозно і глибоко.

    Відповідь
  5. Рагулі так просто не з’являються і не поширюються. Все стається через нашу байдужість до таких приводів і прецедентів.

    Відповідь
    • Я згідна з Вашими обома відгуками. Здебільшого люди просто ігнорують неприпустиму поведінку інших аби уникнути конфлікту.
      Але не завжди і зауваження дієві. Я попросила ввічливо парубка плисти праворуч, а не на зустріч мені, бо це порушення правил і не є безпечним, на що я почула “що хочу то роблю”.
      Інша річ – для цього має бути персонал, що робитиме зауваження і пояснюватиме правила відвідувачам, а не просто брати гроші і хай твориться що-небудь.

      Відповідь
      • Якщо просте зауваження не допомагає. Тоді звертатися варто до працівників(стафу). І капати на мозок аж до виконання вимог.

  6. Сповіщення: Природна потреба гідної конкуренції | опосередкована щирість

  7. Сповіщення: Як помститись чоловікам у басейні? | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: