Про те, якою мені не вдається бути…

Posted on

тортикВчорашній мій день був характерний тим, що мені дзвонили якісь люди, щось там белькотали у трубку, з чимось-там вітали і чогось-там бажали, а я ввічливо відповідала: «я типу дякую, але в мене сьогодні нема ніякого свята».
Останні кілька років вітаючи когось з якимись святами теми любові не зачіпаю – Амурні справи в кожного особисті і самі собі вирішать заводити їх чи утримуватись, тож нема чого до людей з цією темою пхатись.
Далі вчора мені випала лекція в телефонному режимі від мами і навіть від бабці(!) про те, що дівчинка має бути романтичною, а я така – ну прям не знати в кого вдалась, і як я такою можу бути, і що мій хлопець мене кине через це, бо істина в тому, що дівчинка має бути романтичною. Словом, казали мені багато, але більшість я пропустила мимо вух.
До речі, стосовно мого хлопця!
Поки я, до нестерпності вредне створіння, продовжую залишатись самою собою і вирішую усі мої клопоти, дівчата з робочого колективу розповідають йому наскільки він ідеальний хлопець. Я на 100% певна, що при знайомстві зі мною вони б подумали: «отак завжди – ідеальні хлопці мають жахливо стервозних дівок». Ну просто журбинка 🙂
Так, я не романтична. Мені вчора сказали: «Ти хлопцю валентинку купила?» і навіть не встигнувши подумати з мого язика зірвалось: «я не витрачаю грошей на такий хлам». Так, фраза з пісні Тартака «Сердечка, квіточки, пупсики – це так на неї не схоже!» зі стовідсотковим попаданням описує мене.
І на фразу «я тебе люблю» я відповідаю зухвалою іронією, бо вважаю, що слова мають нести у собі якийсь зміст. А той зміст, що люди вкладають у цю фразу має проявлятись конкретними вчинками. Мені простіше якось конкретно поступати і показувати на вчинках, як я дорожу людиною, аніж говорити в пусту.
Мені до прикладу легше приготувати смачну вечерю і нехай це буде вчинком. А, тут, до речі, з’являються якісь добродійки і наполегливо радять: «Хлопцю до заміжжя нічого готувати не треба, бо тоді він буде з тобою тільки задля того щоб ти йому готувала. Хай спочатку вженеться, тоді вари їсти». Ну тут смішно, тому що: по-перше, заміжжя не моя мета; по-друге: жодна людина не зможе бути зі мною тільки задля приготування їжі, це надто банальна причина щоб витримувати мою нестерпність.
Ах, ну і подарунків я не роблю і не люблю коли мені дарують «бо так годиться». Я не маю потреби в купі непотребу і надаю перевагу коли мені дарують те, що дійсно потрібне. Хтось каже, що не личить до прикладу дарувати дівчині праску – бо це наче натяк, щоб вона більше прасувала, але якщо потрібна саме праска? Тож, якщо хтось бажає мені зробити приємне – звертайтесь напряму, в мене потреба в сотнях речей, яких «не личить дарувати», але яким я дуже тішусь як подарункам.
Тож вчора, щоб не бути вже аж такою нензою, я подарунок таки придбала. Було це так: «я знаю, що тобі потрібно то-то, тож не купляй, я це подарую». Моя мама на таку мою поведінку нажахана казала: «Боже, дитино! Ну де ж такою бути! Ну це ж зовсім не романтично! Подаруй ще щось зі зображенням сердечка.» – на ці слова я майстерно закочую очі.
Вчора я натомість таки отримала подарунок – букетик квітів від якого подумала «от дожилась я теж підтримую комерцію» і ще можливість здійснення однієї мрії, про яку поки казати не буду.
Тож те, що ви бачите на картинці – невеликий бісквітний торт на 8 порцій з ніжним ванільно-вершковим кремом і полуницями (дякую моїй морозильній камері за полуниці взимку). Оскільки після приготування торта ще залишились полуниці я з них виклала каряве сердечко зверху. Можете полюбуватись, мої любі романтичні критики, бо вперше в житті я щось прикрасила сердечком. Вірогідність що таке ще колись повториться майже дорівнює нулю, тож дивіться. На останок додам, що торт вдався чудово – пухкенькі коржі і легенький крем робили так, щоб він смачно танув в роті. Я піддалась на провокації і на чомусь зобразилось сердечко. Ви раді? Більшого романтизму від мене годі й чекати.
Ну не така я! І з цим неможливо щось вдіяти.
Дякую ТОБІ, що приймаєш такою яка я є і терпиш – це мабуть дійсно складно.

15.02.2014

Яка вже є…
Ольга Врублевська

і на останок отака хороша пісня, яка  багато в яких фразах описує мене: 

Advertisements

10 responses »

  1. Ти напевне вже таке чула, але думаю повторити буде не зайвим: “Ти забагато думаєш про те що думають інші”. Забий на них. Це не просто але пробуй потрошки.

    Ах, ну й люди взагалі не шарять в романтиці. Романтика – це шукати пригоди на свою дупу. Наприклад зустрічати світанок на Високому Замку, або пікетувати генпрокуратуру, або сперечатись зі своєю найстрогішою викладачкою про те як зламати цю гнилу систему освіти хоча б на одному факультеті.

    Відповідь
    • Якщо не помітно – то я не керуюсь такою думкою, як інші, просто я її висвітлюю аби вказати мою протилежність.
      Щодо романтики – так, в наш час кардинально відмінна від переконань 19-го віку. Тоді Роматизм виник на противагу раціональності, аби висвітлювати почуття людини, зокрема у гармонії з природою – це знаходило відображення у художній творчості.
      Зараз романтика – це якісь вечори при свічках і щось на кшталт цього.

      Відповідь
  2. у справжній романтиці немає нічого поганого) просто на жаль її зараз ототожнюють з рожевими соплями, які дійсно дратують, укупі з упередженнями та стереотипами.
    ті, хто отримують своє сердечко, вважають, що свято вдалося, а ті, хто не отримує – плачуть у ванній та їдять печеньки. а трєті із цього списку просто живуть, люблять своїх близьких, рідних та коханих і не переймаються)

    Відповідь
    • Саме так – 364 дні в році живуть собі люди самі і все спокійно, а раз в рік вони зриваються і роблять трагедію, бо не отримали сердечка, так усюди напханого комерсантами…

      Відповідь
  3. Я придумав свій логотип того свята 😀

    Відповідь
  4. Марушка

    Мене вбила фраза “…на ці слова я майстерно закочую очі.”:)

    Відповідь

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: