Гроза, свобода і маскування під “нормальну”

Posted on

zpKmeI0NWg (1)Понеділок, вечір. Я завершувала останнє заняття з моєю маленькою ученицею. Я надзвичайно втомилась за увесь той складний день, що минув у суцільних бігах, не встигаючи виконати належне. Я була обурена тим, як зі мною того дня повелись, нагло надавши мені виконати щось, до чого я причетності не маю. Мій мозок повільно плавився під тягарем втоми, коли раптом на вулиці роздався гуркіт. Серце забило радісно від того звуку, а Оленка лякливо глянула:
– а то ще що?
– дощ.

– але як? Було ж так тепло! … а як ви додому доберетесь?
– за мене не хвилюйся 🙂
За кілька хвилин заняття завершилось. Я спинилась аби поговорити з її матір’ю. «Оля, там такий сильний дощ почався, почекайте, я Вам дам парасолю». Я вже було хтіла відмовитись, але вчасно вкусила себе за язик і замість задуманого сказала:
– буду Вам вдячна.
– там лиє сильно, може трошки перечекаєте в нас?
Визираю у вікно і розумію – ні, я не буду чекати, бо ще дійсно мине і я його не застану.
– та ні, чекати не буду, раптом ще сильніший почнеться. Дякую за парасольку, скоро поверну 🙂
Попрощались, я вийшла з дому.
Повісила складену парасольку у себе на руці і пішла спокійнісінько під дощем.
Боже, скільки вже часу я не почувалась такою вільною! Кожна крапля дощу, що падала на мене придавала мені п’янкого щастя і от я вже йду під тією проливною грозою і сміюсь сама до себе, як же я сміялась! Я знову те юне дівча, що мокне під дощами, без остраху застуди.
А мимо мене йдуть люди. Когось дощ застав зненацька і вони біжать додому, хтось підготовлений іде з парасолькою і з якимось здивування глядить на мене. Чи то їх мій сміх так лякав, чи то було дивно чого я мокну тримаючи в руках парасолю… та за все життя я звикла до таких поглядів.
А я далі йшла і була такою щасливою, такою вільною, й не згадаю коли я востаннє була такою, як того вечора.
Небо розтинали блискавки і далі за ними відгукувався грім – тоді я почала наспівувати собі мою улюблену пісню про весняний дощ.

«Дождь! звонкой пеленой
Наполнил небо, майский дождь.

Гром! прогремел по крышам,
Распугал всех кошек гром.
[]
…Дождь очистил всё
И душа, захлюпав вдруг,
Размокла у меня,
[]
… Позабыв про стыд
И опасность после
С осложненьем заболеть.
Люди под дождём,
Как салют, встречали гром
!
Весенний первый гром
!»

Та гроза – найкраще, що трапилось зі мною за день. Ні, не так. Та гроза – єдине задля чого було варто прожити той день.
Лише вона надала почуття п’янкого щастя поки я мокра крокувала під дощем, сміялась і наспівувала собі ту пісеньку.

Але я щось занадто про дощ … загалом я хотіла наголосити у публікації на тому, що того вечора я таки зуміла показати себе «нормальною» (принаймні для знайомих), як того часто від мене вимагало середовище. Я не відмовилась від позичання парасолі, як то робила заздалегідь, а ввічливо прийняла її, хоч і не використала.
Всі ми з часом навчаємось шифрувати себе під «звичайних» як того вимагає середовище, та залишаючись наодинці все одно проявляємо своє єство.
Маскуйтесь, якщо треба, але не забувайте що у душі насправді…
… у мене там дощ 🙂

26.03.2014

Дівчина дощу,
Ольга Врублевська

Advertisements

3 responses »

  1. Це так гарно 🙂 Я чомусь не можу насолоджуватись дощем. Хіба що влітку. А свою ненормальність я вже давно звикла маскувати 🙂 Не всім воно треба знати, яка я насправді 😉

    Відповідь

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: