Найгірша риса українців

Posted on

Усі мої знайомі іноземці (зокрема італійці, але й інші) по завершенню відвідин України розповідали мені свої враження щодо переваг і недоліків нашої країни. Так от, абсолютно від усіх я чула одні і ті ж два недоліки: «Перше – у вас прийнято надто багато пити, друге – не харчуєтесь за розкладом». Щодо першого пункту я писати не буду – це парафія Ігора Воробуса, в себе на блозі він полюбляє цю тему зачіпати. Але от щодо розкладу їжі хочу зупинитись.
Я провчилась в Італії 6 років. Як і середній школі, так і коледжі щодня навчання завершувалось о 13.00, причина такому ранньому (по українських мірках) завершенню – обід. І це непорушне святе правило – обід! І ніщо не стоїть на заваді.
Я направду за багато років з усіх італійців не зустріла жодної людини, яка б пожертвувала своїм обідом задля якихось справ, навіть важливих. Спочатку обід, потім усі справи. Там прийнято, що обід за розкладом, погодинний. І це не означає, що вся країна зупиняється і всі їдять, кожна людина сама встановлює свій режим, однак і притримується його постійно.
Поглянемо ж що у нас робиться в цій сфері, бо твориться таки казна-що.
Про погодинне харчування хтось з нас чув? Давайте разом посміємось, лише в садочку ми мали такі привілеї. Вже в школі ситуація кардинально міняється і діти сидять там допізна, коли прийдуть додому, тоді і їдять.
І не треба про те, що в школах є обіди. Сама вчилась і знаю – з нашого великого класу комплексний обід брали собі може 2-3 дітей, решта купляли булочку, якісь хімізовані сухарики (хто взагалі дозволяв продавати їх у школі?!) і всю перерву бігали.
Далі зі студентами ситуація ще більш плачевна. На перерві більшість молодих людей їсть якусь гидоту на кшталт хотдогів. Ті хто живуть з батьками може хоч інколи дома нормально харчуються, студенти з гуртожитку – якщо не лінь готувати.
Як наслідок – виростає покоління дорослих, вічно заклопотаних справами людей, що як дурні женуться за заробітком і забивають в першу чергу на своє здоров’я.
Ану давайте чесно – хто з вас нормально обідає?
Сніданок – питання спірне: хтось зранку здатен їсти ситно, хтось ні. Вечеря теж спірне: одні наїдаються, інші їдять щось легке. Але обід! Це найважливіший прийом їжі за день.
І скільки з нас повноцінно харчується? Та ні ж – ми те й діло постійно «пропускаємо» цей прийом їжі, бо роботи багато, бо кудись не встигаю, бо не голодний, бо можна щось легеньке перекусити…. І ще тисяча безглуздих відмовок, за які рано чи пізно поплатимось здоров’ям.
Наступне смішне, для тих хто таки обідає. А ви їсте погодинно? Себто більш-менш в один і той же графік щодня? Далі наступна низка відмовок: головне що їм, яка різниця коли; коли голодний тоді і їм; коли виконаю роботу, тоді і їм
Ау, люди! Ви тут здоров’я гробите! І не чиєсь, а своє власне!
Ваш начальник буде дуже радий, що поки він ситно їсть його підданий лох жертвує задля нього своїм здоров’ям. І якщо ви таки заробите собі достатньо – все одно потім цього буде мало для відновлення здоров’я.
Так, багато де взагалі не прийнято, що працівник має право на обід – мов принеси собі якусь канапочку і їж, я такі робочі норми вважаю злочином проти людства. І знову наведу приклад з Італії: людям, що працюють 8 годин передбачена обов’язкова перерва на обід. Якщо ж людина працює 6 годин на добу, ця перерва не є обов’язковою, однак при такому графіку без обідньої перерви це компенсується надбавкою до зарплати. А все просто тому, що законодавство скероване на захист здоров’я людини. В нас такого і близько нема.
Я теж не надто харчуюсь за розкладом, але стараюсь притримуватись погодинного графіку. Бачите, наш організм – механізм, і якщо ми будемо їсти коли попало шлунку доводиться «напрягатись» при виділені соку, аніж як би він це робив якщо б ми харчувались за типовим графіком.
Все починається з того, що пропустив обід один раз, потім ще раз, а тоді ще раз… і якось раптово відчуваєш біль у шлунку, після якого життя перевертається догори дриґом. Я бачила у житті багато людей, хворих на різні хвороби шлунку. Зараз їм хочеться нормально харчуватись, але вже не можуть, бо під час прийому їжі біль шлунку стає нестерпним, тож і доводиться їсти якусь без смакову гидоту, що не придає апетиту.
А просто треба дбати про себе і берегти себе, за вас цього ніхто не зробить. Тож харчуйтесь правильно. Пам’ятайте: «війна – війною, а обід за розкладом!»

02.04.2014

Погодинна ненажера, 🙂
Ольга Врублевська

Advertisements

21 responses »

  1. Вже думав лягати спати, але таки допишу в цікавий пост від Ольги. Те, що люди багато п’ють ні для кого не секрет.

    Чому п’ють?

    Як на мене, є три причини?

    1. Нема чим зайнятися. Людям вже пора забувати про тупі посиденьки з пивом, горілкою і так далі. На вулиці тепло, то чого б не піти прогулятися на природу, зайнятися спортом тощо? Ви скажете що на природі теж п’ють? Я би не сказав, за бажанням. Якесь вино думаю там ролі не дуже то відіграє, гемоглобін хоч підвищите.

    Спорт? Якби всі спортсмени пили, то би спортом не займалися.

    Висновок? Займіться ділом? Як там кажуть, пити? на це нема часу.

    2. Бо так роблять всі, а що гірший? Повна попа. Не хочеш пити, то не пий. Друзі? Я буду бачити де ті друзі потім будуть за декілька років, а де будеш ти. Здоровя головніше.

    3. Залежні. Оце вже проблема. Досі не розумію як то можна йти в запой на місяць? Вихід – Кульпар, але і то не знати.

    Відповідь
    • Та хай п”ють. А то ще візьмуться за розум, стануть програмістами, економістами… і буде ще більша конкуренція на ринку праці 🙂

      Відповідь
      • Сарказм, але влучний.
        От часто кажуть “як можна жаліти бездомних тварин і не жаліти бездомних людей”.
        Даруйте, але тварини у своїй долі не винні, а бездомні люди самі себе занапастили (здебільшого це так).

    • Я ж казала – парафія Воробуса, так як ти ніхто не напише!
      Хоч звісно я згідна 🙂

      Відповідь
  2. Не знаю як там хто, а я якщо добре не поїм нічого робити не буду. Година? отут є проблеми, я ще десь недавно їв (1.30). Щось мене на апетит пробило. Тому пневно і вагу набрав.
    Так, собі відмовляти не можна, але сон перебити можна.
    Як боротися? Їсти, їсти…. але хоча б добре в обід бо ці канапе і хот-доги ой як шкодять організму.

    Відповідь
    • Ігоре, все таки намагайсь притриматись графіку 🙂
      Але хот-доги – це жах якийсь. І чіпси, і всі ті сухарики так само.

      Відповідь
  3. Не знаю як у кого, а от саме обід у мене за розкладом

    Відповідь
  4. Згадав відому приказку «Завтрак съешь сам, обед раздели с другом, ужин отдай врагу».

    а тепер про харчування:
    сніданок як правило їм, перед виходом на роботу;
    обідаю тоді, коли шлунок цього захоче, тобто це може бути як 12, так і 14 година – чіткої години немає;
    аналогічно обіду з вечеряю, може бути як в 18-19, а може бути ще пізніше…або взагалі не вечеряю

    Відповідь
    • Щодо сніданку я не зовсім згідна і вчені тут теж спорять – як можна наїдатись спросоння. І щодо вечері теж спірне питання – звісно на ніч їсти не варто, але за кілька годин перед сном варто.
      В українських традиціях просто закладено їсти доволі жирні сніданки, розігрівати те, що залишилось (так робить багато людей). Можна ж їсти ситно, але здорово – якусь кашу, тощо.
      І окремо Вам таки скажу, що Ви НЕдобре харчуєтесь. Старайтесь встановити собі графік, бо поки наче все добре, а далі це може погано обернутись.

      Відповідь
  5. А що саме Ваші знайомі мали на увазі коли казали, що українці надто багато п”ють? Вони мали на увазі проблему алкоголізму, чи кількість випитого алкоголю за рік певної групи людей. Тобто лікарів або водіїв тролейбусів чи харчових технологів. Наприклад, яку кількість алкоголю випиває 50 стоматологів в рік в Україні і яку кількість алкоголю випивають стоматологи в інших країн? Я знаю, що в Іспанії багато людей, особливо молоді п”є, а потім ще й закермо сідає, і церез це там велика кількість дтп.

    Начальник радий не буде, якщо його працівники жертвують здоров”ям, йому в більшості випадків просто наплювати на то, особливо тоді, якщо людину легко замінити. Якщо на роботі нема їдальні, або дорого, або просто не хочеться, як мені наприклад, їсти фіг знає де, фіг знає якими руками приготовлену і фіг зна на як вимитому посуді їжу, то раджу свій власний домашній суп заливати в термос і брати з собою. Не давитись одними канапками запиваючи колою.

    Відповідь
    • Так, як у нас не п’ють,
      В нас по цьому ділу просто таки традиції розвелись – щось обмити, за щось виставляти ітд ітп, “іншим головам” це не збагнути. Це таки дійсно проблема нашого суспільства.
      Але публікація не про алкоголізм. А про те, що за здоров’я треба дбати і не жертвувати обідом.

      Відповідь
      • Та мені просто було цікаво, що вони мали на увазі: алкоголізм, чи традиції.

      • Вони ж не знають традицій і підґрунть, вони просто спостерігають за пияцтвом…

  6. І щось мені здається, що це далеко не сама гірша риса українців.

    Відповідь
    • Олександре, це здається ВАМ – людині, що живе в Україні від народження і знає українську натуру як облуплену.
      А тут наведено спостереження осіб, що спостерігають за нами з іншої точки і помічають те, що для нас звично.
      І я гадаю, що таки багато в чому вони праві…

      Відповідь
  7. снідаю обовязково! якщо йду на роботу то о 7.30, якщо вихідна о 9.00. – їм оладки, або сирники. або млинці, або ще щось в тому дусі + солодкий соус або конфітюр, + фруктовий сік (власного виробництва) або компот і звичайно ж кава
    обід о 13.00 або о 14.00 – їм перше, друге + десерт + сік, але останнім часом обідаю салатом + десерт, усе залежить від того, наскільки ситно я поснідала.
    вечеря, як складеться але найчастіше не вечеряю, а перед сном пю молоко з пряником, це – святе, ще з дитинства, і цей ритуал ніколи не залежить від того, скільки разів я їла на протязі дня і чи їла взагалі

    Відповідь
    • Ого! Ви просто чудовий приклад для багатьох людей! 🙂
      Особливо я позаздрила Вам через сік власного виробництва – адже те, що в пакетах часто навіть соком не назвеш – так, лиш порошок на воді розбовтаний…

      Відповідь
      • коли жила в місті пила розбавлений порошок з пакета ))) вже 9 років живу за містом є сад і город – відповідно вся сімя харчується виключно здоровою та корисною їжею і соки є з чого робити, жила б у місті харчувалася б мабуть по-іншому ))

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: