Досвід зустрічі із міліцією…

Posted on

Сьогодні я планувала написати життєрадісний пост, однак вчорашня подія вкрай змінила мої плани.
Вчора вранці, коли я їхала в маршрутці мені зі сумочки поцупили гаманець. Зазвичай вожу зі собою малі суми, а тут як на зло мала при собі близько 400-х гривень та ще й водійські права.
От і почався геморой… грець з тими грошами, але посвідчення водія!
Оголошення звісно розклеїла, подивилась може де викинули поблизу (точно знаю де то трапилось), але в міліцію таки треба написати заяву для відновлення посвідчення.
Приїхала. Черговим там білява дівчина з довгими нігтями, яка запитала що мені треба, трохи подивилась на мене, постояла подумала, а тоді сказала присісти і чекати поки вона принесе рожеву папку. Коли вона винесла папку, то ще постояла подумала, а тоді покликала якогось мужика, теж міліціонера, що послухав мою історію, сказав: «почекайте, тут треба подумати». Думав, думав, врешті-решт комусь задзвонив, переповів коротко і сказав в який кабінет мені іти. Пішла. За столом сидів ще один, який сказав мені присісти і почекати. Далі він друкував листочки, чіпляв їх степлером, передруковував. Нас періодично перебивали інші його колеги, які висловлюються виключно нецензурною лексикою і обговорювали то рибалку, то ще якісь свята.
Врешті-решт я розповіла як сіла в маршрутку, що за мною зайшли якихось два мужики підозрілої зовнішності, які судячи з вигляду зловживають алкоголем і від яких був різкий алкогольний запах. Один з них крутився і шарпав людей, а інший стояв наче спокійно. На наступній зупинці вони вийшли.
Після цієї історії міліціонер сказав, що йому треба подумати, а тоді взявся писати. Написав, сказав, що зараз треба ще написати заяву мені, але що саме писати – він мусить подумати. Посидів, подивився в одну точку, тоді дав ті папери мені. Потім сказав віднести туди, де чергові. Питаю про довідку, яку мені потрібно потім буде віднести у ДАІ, він, знову таки досить довго думаючи врешті сказав питати таке в чергових.
Віддала черговому, він перечитав. Питаю знову про довідку, він мені каже: «ой, почекайте, над цим треба подумати» (ви зауважили в процесі читання моєї публікації наскільки думаючі люди наші міліціонери?!), а тоді каже: «Ага! У Вас тут написано, що Ви помітили відсутність гаманця проїжджаючи вулицею Навроцького!»; – «Так, але зверніть увагу: все розписано, крадіжка стовідсотково відбулась на Пасічній»; – «Ні-ні, це вже не має значення. Ви зауважили на вулиці Навроцького, а це Сихівський район, тому справу має розглядає Сихівський райвідділок, вона не наша. Ми приймемо Вашу заяву, але передамо її їхній відділок і вони будуть видавати вам довідку»; – «Коли це буде?»; – «Ну хоча б тиждень… а чо Ви так дивитесь? Такі терміни, це є дуже клопітка справа передавати заяву, тому через тиждень зверніться туди» і назвав мені адресу.
Далі я пішла звідти.
Я зроблю короткий висновок, любі читачі. Якщо раніше я мала справу з міліцією лише по перекладацькій роботі і могла мати ще сумніви чи все так печально, то тепер без жодного сумніву скажу: ситуацію з нашою міліцією інакше як словом «ЖОПА» не назвеш, даруйте грубість.
29.04.2014

Печальна,
Ольга Врублевська

Advertisements

17 responses »

  1. Андрій

    Я гадав буде щось про побиття і знущання.

    Відповідь
    • Обійшлось без побиття, однак така поведінка може бути розцінена як знущання – ми платимо податки на утримання цих установ, а толку з них ніякого.

      Відповідь
  2. Над цим текстом треба подумати.

    Відповідь
  3. Марушка

    Сподіваймося, що міліціонери Сихівського райвідділку виявляться не такими спраглими до роздумів:)

    Відповідь
    • Я, направду кажучи, підозрюю, що Сихівські міліціонери подумають і пошлють мене назад у Личаківський відділок, знайшовши якусь “закавирку”.

      Відповідь
  4. “це є дуже клопітка справа передавати заяву” 😀 А скільки роздумів вона за собою тягне, навіть страшно подумати 😀

    Я у багатьох чомусь помічаю звичку носити в гаманці права, при чому носять люди які навіть свого автомобіля не мають, просто носять собі в гаманці, пластикові документи, які дають право проживання в іншій країні, втрата яких може обернутися значним мінінгітом, кредитні картки, якими не розраховуються і тд. Не знаю потрібні були права Олі в той день, чи ні, але раджу всім, хто має таку звичку, позбутися її, щоб потім волосся на собі не рвати.

    Відповідь
    • Щодо клопіткої справи і роздумів – я теж саме подумала.

      А щодо прав – тут спрацював закон підлості: я зазвичай їх не вожу зі собою, але на вихідних їздила на авто і поставила туди. Ще буквально вчора зранку подумала: “треба дістати права”, але потім закрутилась, і подумала “ввечері дістану, що може трапитись”. От блін і “що може”. Один раз так проїхалась і таке сталось. 😦

      Відповідь
  5. Співчуваю вам, Ольго. Раджу без всяких заяв звернутися у Львівській МРЕВ і поновитм права. Не казати що вкрали, а що загубили. Всі дані про вас у них є, тому перетелефонуйте до них і виясніть ціну питання

    Відповідь
    • Дуже ймовірно, що саме так доведеться і зробити.
      В мене ще жевріє надія, що можливо хтось знайде і повідомить, однак ця надія майже марна…

      Відповідь
  6. ці міліцонери як віндовс – однаково багато думають, це ще добре, що обійшлось без BSOD, так би дійсно довелося йти в іншe відділення писати заяву

    Відповідь
  7. О_О
    Міліціонери?
    Думають?

    Відповідь
  8. Сповіщення: Міліція, прокуратура і матір їхня чортова | опосередкована щирість

  9. Сповіщення: Завершення справ з ДАІ і питання до чоловіків | опосередкована щирість

  10. Сповіщення: Про гнів, бажання і полум’я | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: