Галопом по країні 3 – столиця Буковини

Posted on

Отож, продовжую… Надвечір 2-го травня ми виїхали із Кам’янця. Дві години в автобусі і от ми прибули в останній пункт наших мандрів – місто Чернівці.
Для початку нам треба було добратись до готелю і вияснивши заздалегідь як туди доїхати ми очікували маршрутне таксі.
З транспортом у Чернівцях не лише гірше як у Вінниці, але й гірше, ніж у Львові. У них ще їздять старенькі «ЛАЗ-и» дивлячись на які дивуєшся як воно ще їздити може, а також тролейбуси, які щоправда теж не в найкращому стані. Ми прочекали нашої маршрутки майже годину і розпитавши місцевих дізнались, що у вихідні вона майже не їздить, тож надіятись марно і нам довелось скористатись таксі.
Ми забронювали готель «Дворик», що на вул.Коломийській, як згодом виявилось це аж на околицях міста. Проте готель був дійсно хороший – недорогий номер, чиста ванна, зручні ортопедичні матраци (що важливо для туриста, якому доводиться багато втомитись від ходьби) і цікавий інтер’єр. Повечеряли ми у ресторанчику того ж готелю – кухня смачна, ціни недорогі, а порції великі. Словом, одна вада – до центру нелегко добратись, а якщо ви подорожуєте на авто – цей готель ідеально підходить.
Аби не користуватись ще раз таксі, відвідини міста відклали на наступний день.
3-го травня розпочався наш візит містом. Для початку ми залишили сумку у камері схову і подались шукати ранішні відкриті кафе, щоб поснідати.
Натрапили в самому центрі, на вул. О.Кобилянської кафе «Джем» – не рекомендую! Ціни доволі високі, замовили млинці які виявились ну просто несмачними, але напої!! Ми замовляли каву і чай. Про каву довелось нагадувати двічі, коли врешті приготували, мені здалось, що це якась недопита, розбавлена бурда, а чаю ми так і не дочекались (хоч це був ранок і практично клієнтів не було), тож попросили прибрати з рахунку. Пішли злісні, чайових їм звісно не залишили.
Ми ходили по місту за ось цими туристичними вказівками, раджу! Дуже детально все розписано – куди повертати, на що поглянути – самі б цього всього не знайшли.
Багато в чому помітила схожості зі Львовом, як-не-як і те, і те місто були Австрійськими, тож присутня типова архітектура.
Звісно, завітали і у славнозвісний чернівецький «хогвартс» – як будете там не скупіться і заплатіть аби зайти в середину на екскурсію (тим паче коштує недорого: дорослі – 20 грн, студенти 5 грн), особливо сподобався мальовничий парк, що простягається за університетом. Ми ще в цей суботній день застали там чимало весільних парочок, що знимкувались.
Коли ми вже завершили нашу екскурсію за путівником, то не розгубились і ще самі дещо оглянули, на вулицю Ольги Кобилянської і на Театральну площу, де знаходиться театр імені тієї ж Ольги Кобилянської завітали ще раз – аж дуже вони нам сподобались.
Загалом, прирівнюючи два обласні центри, що я відвідала за цю мандрівку можу сказати: Чернівці багатші за Вінницю архітектурно, туристичними принадами, цікавими місцинами. Однак в порівнянні з інфраструктурою Вінниці вони видались мені біднішими – гірші дороги, гірший міський транспорт.
Що мене розчарувало – приїжджаєш у цю столицю Буковини, а тут тобі російська! Звідкіля вона там узялась? Я б зрозуміла румунську, молдавський діалект, в них навіть української цікавий акцент – але та абсолютна російська, що звучала від багатьох мене ставила у ступор і я думала «звідки ж вона тут?!» заспокоювала себе наче то просто приїжджі, з тієї ж Молдови так спілкуються, тим паче там вже у багатьох людей помітні риси не нашої, а радше румунської національності.
Чернівці також раджу відвідати. Місто сповнене шарму, ніжності і зацікавлює своїми милими вуличками, красивими площами. Сподобалось!
Також раджу вам відвідати як будете там один чудовий заклад: «Найкраща кав’ярня на розі Університетської та Сковороди» (адреса з назви відома) – вона неподалік знаного чернівецького університету, біля першого корпусу. Там смачна кава і ще смачніші бельгійські вафлі, а також привітний персонал і дуже цікавий інтер’єр, де відвідувачі прикріпляють свої записки (про мене теж там написали). Словом, місцина в якій морально відпочиваєш.
Звісно хотілось і пройтись вечірньою вулицею Кобилянської, що знову нагадала мені Львів.
О, ще ввечері ми попали на зустріч із одним із кандидатів в президенти, який наніс візит до Чернівців. Це той самий, що і власник фабрики у Вінниці 🙂
А вже о півночі ми були на вокзалі і відправлялись назад у Львів. У мене цього разу була нижня полиця, тож я спала спокійно, щоправда рідне місто зустрічало дощами і холодом…
Та мої мандри таки вдались і я дуже задоволена.
І якщо чесно, то тепер  хочеться кудись в Карпати, на природу… будете їхати – кличте, ану підтягнусь 🙂

07.05.2014

Обожнювачка мандрів,
Ольга Врублевська

Advertisements

15 responses »

  1. Гарна трилогія статей про подорожі. Бачу ви файно провели час. А на рахунок Карпат – нещодавно ваш колега-блогер повернувся з подорожі з Параски. То, можливо, наступного разу поїдете покоряти вершини разом.

    P.s. записка прікольна, по почерку, якщо не помиляюся, писав програмер )

    Відповіcти
    • Дякую, так, я справді гарно провела час.
      Ігор надсилав мені запрошення, але на той час я вже мала інші плани, можливо якось.

      Ви вгадали 😉 Але чому так влучно, чому не подумали про якогось лікаря? 😀

      Відповіcти
      • >Але чому так влучно, чому не подумали про якогось лікаря?
        Знаю я почекр лікарів…крім них самих той почерк мало хто може прочитати. Просто для лікаря занадто гарний почерк ))))

    • Тепер зрозуміло 🙂
      До речі, а Ви свого імені назвати не хочете, щоб можна було до Вас якось звертатись? 🙂

      Відповіcти
      • Впринципі можна і по ніку звертатися.
        А що, зацікавило моє ім”я?

      • Не те, щоб ім’я зацікавило особливо, просто з людьми, які часто коментують на блозі звикла знатись поіменно. Та якщо не хочете – не називайте 🙂

  2. В Чернівцях не був, але чув що там десь парк атракціонів такий хороший є)) не чула де саме?))))

    Відповіcти
  3. Марушка

    Оль, а як ти відносишся до подорожей автостопом?

    Відповіcти
    • Ніяк. Я так не подорожую. Я надаю перевагу стабільності, якщо я вирішила виїхати, то планую собі коли виїхати і коли приблизно приїхати, з автостопом так не вгадаєш.
      І щодо такої ідея як couchsurfing теж не схильна. Так, може комусь подобається розвиватись і знайомитись з новими людьми, ночуючи в незнайомців, але я не схильна іти додому до незнайомих мені осіб і не бажаю, щоб хтось не знайомий приходив до мене.

      Відповіcти
      • Марушка

        Зрозуміла. Пригод на свою дупу не шукаєш:)

  4. Пінгбек: То була така довга весна… | опосередкована щирість

  5. Пінгбек: Список звершень, досягнень і подяк. | опосередкована щирість

  6. “але та абсолютна російська, що звучала від багатьох мене ставила у ступор і я думала «звідки ж вона тут?!» ” – Як правило більшість людей які говорять ромунською, говорять і російською..Як на мене російською там розмовляє десь половина міста, це такі собі спостераження після 3 років життя в цьому місті(навчання в університеті Федьковича).
    Цитата слів одногрупника: “Коли приїзджаю з Франківська до Чернівців, враження ніби до Донецька приїхав…”

    P.S. Атракціони там в великому і гарному парку Шевченка (цей парк навпроти стадіону “Буковина”)
    P.S.S. Також коли поїзд відправляється на вокзалі включають козацький марш.)

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: