Вирок: жити і усміхатись.

Posted on

Весь минулий тиждень звівся до очікування одного дня, себто вчорашнього, який відкидав усі інші події на задній план. Того дня я очікувала як вироку – що тепер буде.
В переддень була схвильована і казала: «а якщо все таки щось таке виявлять?», на що близька людина заспокоювала: «навіть якщо виявлять – краще про це знати»
Мабуть навіть більше за мене того дня очікувала мама, яка теж заспокоювала: «Навіть якщо щось в тебе буде – приїдеш сюди, тут в цьому спеціалізуються. Будеш робити все тут, складно, але з теперішніми технологіями все роблять»
В ніч з четверга на п’ятницю не могла заснути, всю ніч снилось щось погане. Надрання приснився тато. Я ще прокинувшись думала: не снився так довго, а приснився саме в цей день. Як це розуміти – недобре, що сниться небіжчик, чи добре, що сниться тато? Та відклавши думки про те, що міг би означати сон поїхала у лікарню.
Далі була розмова з лікарем: «хвилюєшся?»; –  «звичайно, що так!», тоді він пояснив особливість процедури, якій мене піддають, як треба поводитись і далі мене засунули в машину на вигляд як гріб, яка і мала б встановити що там в тому мозку твориться.
Півгодини, які мені завались вічністю, машина мене просвітлювала, тоді мене звідти висунули і знову той самий люб’язний лікар цікавився моїм самопочуттям. «Треба ще другий етап процедури… хочеш перепочити, може зробимо паузу?»; –  «Ні, давайте з цим покінчим одразу» і знову на півгодини мене засунули у ту ж машину.
Коли все завершилось люб’язний лікар сказав: «От і все, не хворій»; – «Це вже залежно від того, що ваша машина скаже»; –  «Результати будуть за три години, іди поки прогуляйся на сонечку і нічого не думай». Я мала напоготові речі в басейн і поїхала одразу ж плавати, це найкраще, що рятує від думок.
За три години приїхала знову у лікарню. Перед тим як забрати результати рука перехрестилась. Далі мені видали великий пакет на моє запитання до медсестри: «Ну що там?» сказали: «Це вам має пояснювати лікар, ми не встановлюємо діагноз, ми лише проводимо процедуру». Ага, щас! Ще я на лікаря буду чекати.
Вийшла в коридор і одразу дістала листок на якому все розписано. На щастя перекладацький фах дав мені достатньо навиків аби мати вище середнього рівня розуміння медичної термінології. Тож перечитала довгий листок в кінці якого було написане ключове: «не виявлено» (щоправда із застереженням на момент обстеженням не виявлено, та все ж). Так, познаходили в моєму мозку усіляких непотрібних речей, та принаймні не смертельних, того ключового, за що всі хвилювались не виявили.
Наче камінь з душі впав. Вдихнула глибоко і усміхнулась.
Вдома переодягнулась у яскравий одяг, який відповідав моєму настрою. Далі ще поїхала у деяких справах, але з лиця не щезла посмішка, посміхалась усім: водіям, прохожим, знайомим. Просто ішла та усміхалась.
Вчорашній день виявився вироком. Вироком жити і усміхатись!

24.05.2014

Живу та усміхаюсь!
Ольга Врублевська

Advertisements

4 responses »

  1. Щось таке страшне пишеш.

    Відповідь
  2. «Файна Юкрайна» згадалася:
    — Доктор Хлус, хворому погано!
    — МРТ робили?
    — Робили. Не помагає.

    І досить мучити свій мозок. Скільки раз тобі ще сказати, що в тебе з ним все набагато краще ніж в більшості народу 🙂

    Відповідь
    • Дякую, Володю, може в ньому краще по наповненню, та в плані внутрішньочерепних судин не все так добре 🙂
      До речі, поки мені робили обстеження я думала: “от придумали машину щоб отак мозги просвітлювати, ще би щось придумали, щоб просвітити що там в людей наповнено в плані розуму” 😀

      Відповідь

Написати відповідь до vrubli Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: