Я почуваюся виродком

Posted on

Я почуваюсь виродком, гібридом двох культур. Я виросла в Італії, з 13-ти до 19-ти років моя свідомість формувалась там, а в 19 я повернулась сюди, уже з чіткими прагненнями і цілями.
6 років я вцарапувалась в українську культуру намагаючись утримати її собі, та вона не впливала на мою свідомість, бо зростала я за інших обставин, у середовищі цілком протилежному українському.
6 років я намагалась відштовхувати західну культуру, прикидаючись наче вона мені чужа, та коли ти купаєшся в цьому важко вдати, що ти до цього не належиш.
Чи то навіть не західну, як сучасну, беручи до уваги моїх однолітків. У мені ця західна теж прижилась у досить дивний спосіб. Довгих 6 років єдиною людиною, з якою я відверто говорила, моїм найкращим другом, єдиною людиною, якій я повністю довіряла (і досі довіряю) був похилий чоловік 60-ти років, в якого дуже специфічна філософія життя, в якого чудернацьке ставлення до релігії, одруження, політики, родинних зв’язків і від якого я і набралась цих дивакуватих поглядів.

І от тепер я усвідомлюю, що з мене вийшов гібрид, бо я не почуваюсь належною до жодної із двох культур. Я хотіла б стверджувати, що я належу до української, та у більшості речей я усвідомлюю, що погляди українців мені чужі, у мене таке саме чудернацьке ставлення до речей, як і в людини, опліч якої я виросла.
Часто я сприймаю людей, що навколо мене за диваків, та вдумавшись я розумію, що вони нормальні, а дивачка тут я.
І що мені робити, коли з моїми незвичними поглядами на життя мені живеться добре, та мені хтось постійно хоче нав’язати, що я живу не так. Я перестала вступати в дискусії і висловлювати свої бачення на багато речей, замовчуючи мою справжню думку, та спроби нав’язати мені щось протилежне постійно відбуваються з чийогось боку.
Окрім того мені намагаються прищемити, наче з моїми поглядами на життя я не зможу бути щасливою.
Багато років тому одна людина, української національності, мені сказала на мої наміри: «Не вертайся сюди. Ти тут вже не зможеш, не зможеш на наш лад. Ти вже інша, ти вже не тутешня.»  я ще тоді образилась, мов що за маячня, от вернусь і всі ви побачите, що помилялись. Та я тепер усвідомлюю правоту цієї людини. Я змогла тут жити, але не «на цей лад», бо живучи тут продовжую жити за моїм абстрактним «тамтешнім ладом». І щось постійно муляє, щось не те. Я не змогла прижитись там, і тут щось не те.
Звідки я тепер і куди я належу? В якій частині світу приймають таких ментальних виродків як я, які інших сприймають за диваків,  хоч насправді самі є диваками? Куди податись гібриду?

02.06.2014

Розумовий виродок,
Ольга Врублевська

22 responses »

  1. Karpatska_Mavka

    Не треба так себе критикувати, ви вже живетет тут, а не там. Світогляд у нас-українців гнилий і старомодний, а в Європі вони на життя по-іншому дивляться. Україна іде в Європу тому і з часои світогляд в нас тоже почне кардинально мінятися. тому нам потрібні саме такі люди, котрі б уже мислили по-іншому, не так як всі привикли.Надіюся так і почне змінюватися вся Україна, але на це ще треба почекати..))

    Відповідь
    • Можливо Ви праві. На сказане Вами можу навести у приклад слова тієї ж 60-ти річної людини, яку я згадувала у публікації і який сказав мені про історію Італії – спочатку, у післявоєнний час Італія жила бідно і люди масово виїжджали на заробітки. Коли ж заробітчани повертались до свого дому, то розповідали, які порядки там, закордоном і що варто змінити у себе в країні. Так і почались зміни в Італії. Можливо і в нас це станеться. Це одне із сподівань задля яких я повернулась – бути тією людиною, що повертається, наче це принесе користь рідній країні.

      Відповідь
      • Karpatska_Mavka

        Це дуже радує, що ви повернулися саме для цього….Моя знайома українка яка працює в Італії каже те саме, що ще років 3-5 наші почнуть повертатися до України…

      • Я не знаю достеменно чи саме в цей період часу, але я певна що будуть, точно будуть повертатись…

  2. Це ти ще не вчилась 4 роки на Кубику. Ото те ще збіговисько “безславних виродків” зі всієї України і навіть трохи з Азії. Можна навчитись розуміти що люди різні, і це нормально. Ненормально коли люди однакові.

    Відповідь
    • Ти наводиш у приклад людей, що є представниками української та інших, азійських культур. Я говорю про те, що не почуваюсь належною до жодної із культур, суть розумієш?
      Так, у моїй групі, на відміну від якогось Кубика, були і молдавани, і китайці; я знайома і з румунами, і з нігерійцями, і з бразильцями, і з філіппінцями, і з сербами та іншими людьми.
      Я не говорю про збіговисько людей в одному середовищі, я говорю про те середовище, що людина відчуває у самій собі.

      Відповідь
      • Так і не треба почуватись належною. Я от не почуваюсь належним до sXe, але коли люди починають нав’язувати мені мої погляди – кажу що я sXe, і їм зразу стає все ясно.

        Іноді кажу що я жид – теж вірять. 😀

        Ну а якщо ж хочеться почуватись належною до певної нації, то для цього теж є місце, називається “Melting pot”, або Cполучені Штати. 😉

  3. Марушка

    Врублевська, що за сон рябої кобили? Почнем з того, що виродок – це людина, яка втратила свої кращі якості. Навряд чи про тебе це можна сказати. В тобі живе бікультуризм, це добре хоча б тому, що в тебе є змога порівнювати. Називають маргіналом? Гордись, сприймай як належне. Коли людина відрізняється чимось – так, це ріже в очі, таким чином можна виправдати слова та наміри інших стосовно тебе.
    І взагалі слухай кібера – він істину голосить.
    P.S. розумовий виродок – тьхутигосподи, зла на тебе не вистачає:)

    Відповідь
    • От от, теж цілком погоджуюсь з цим комментарем. А те що ви виросли та увібрали в себе 2 культури – українську та італійську – це ж прекрасно, адже можна взяти кращі риси кожної з культур. І те що вас інші важають диваком (точніше дивачкою) – теж прекрасно, адже всіх геніальних людей вважали диваками та не розуміло їх оточення. І хто там що говорить, просто не беріть до голови, як кажуть: “собаки лають, а караван іде”. 🙂

      Відповідь
      • Ваш коментар, Павле, мене усміхнув!
        Дякую Вам також за слова про геніїв, однак гадаю я не той випадок 🙂
        Щодо ввібрати риси двох культур – мої побоювання такі, що розриваючись між двома середовищами я не увібрала рис жодного із них, а саме й утворила незбагненного гібрида, якось так… 🙂

    • Маринка, в тебе неправильне трактування слова виродок.
      Виродок, суто з медичної точки зору – це гібрид. А це, в свою чергу, результат схрещення двох різних організмів. Так і утворюються “виродки”, як потворні люди в наслідок генетичного збою.
      Що таке по-твоєму мул? – Кінь чи осел? Ні однієї з двох категорій цю тварину-гібрида зарахувати неможливо.
      Я використала “розумового виродка” в порівняння, як те, що утворилось від людини в результаті схрещення двох культур. Тому що задаєшся питанням у яку категорію можна віднести себе.

      Відповідь
  4. Неправильні питання. Бо після слів «з моїми незвичними поглядами на життя мені живеться добре» треба питатися не «Куди податись гібриду?», а «Куди посилати всіх “доброзичливців” ?»

    Відповідь
    • Дякую, Володю, дуже влучно.
      От тільки знаєш, на жаль багато доброзичливців – усілякі близькі/родичі, що намагаються втовкмачити мені як у мене все погано з головою і як кардинально треба мені мінятись. І таких от наближених доброзичливців фіг пошлеш – чомусь мені совість не дозволяє бути з ними такою нахабною, як вони зі мною…

      Відповідь
      • Є такий момент. Але близькість — це просто «поріг чутливості». Якщо вони не припиняють свої «нравоучєнія» то врешті-решт посилаються і най-най-най-ближчі. Просто від того посилання настільки ж паршиво себе почуваєш як і від їхніх зауважень-порад-підколок. Так що це питання не напрямку 🙂 , а балансу паршивих відчуттів.

  5. Марушка

    Шановний, золоті слова! Браво! Особисто я не вірю, що Ольга, з її красномовністю, не може лаконічно та хрестоматійно пояснити людям, які до неї лізуть зі своїм докорами, в якому напрямку їм ліпше крокувати.

    Відповідь
  6. Так можна все життя прожити в Україні і мати свої якісь погляди, які відрізнятимуться від поглядів решти українців. Якщо ті погляди здаются раціональнішими ніж в інших, то чого б їх і не мати? Я думаю, що то більше від самої людини залежить, а не від того де вона прожила. Кожна людина унікальна, чи не так? Відповідно, чим унікальніша людина, тим унікальніші її погляди. Ну і звістно, що таку людину цінують за унікальність її поглядів, якщо бачать в них раціональність. А виродок – то коли “гнила” людина, погляди якої примітивні, або маразматичні, які не несуть в собі ніякої раціональності. Можливо якраз Ваші погляди більш раціональніші і Вам випала міссія в житті якось це донести до інших, так щоб вони самі захотіли “переглянути” свої погляди.

    Відповідь
    • У Вас теж неправильне трактування слова “виродок”, десь у верхніх коментарях я описала в який спосіб я його використала, як медичний термін схрещення різних організмів.
      Щодо середовища – повірте, вони відіграє чималу роль у свідомості людини. Я теж спочатку думала, що воно не настільки вирішальне, допоки його не змінила.

      Відповідь
      • Я мав на увазі те, що якщо людина прагне використовувати оптимальний підхід, то вона буде шукати те середовище, де такий підхід можна використати. А якщо таке середовище знайти не вдається, то вона намагатиметься змінити те середовище, яке є. Якщо весілля оптимальніше проводити за італійським методом, то краще його проводити за італійським методом. Хоча то не італійський метод, то оптимальний метод, який застосовують в Італії. Так само і в любій іншій країні такий метод можна використати. Але є ті, хто любить нажертись, напитись, то ясно, що вони не будуть цінувати такий оптимальний підхід. Ну але тоді то скорше відсутність культури. Якщо б Ви брали на роботу программіста, то Ви б взяли того, який застосовує найоптимальніший підхід до написання коду, а не того, який через якісь там свої традиції та культуру не може використати оптимальний підхід, і об”єм його коду буде набагато більший, та з”їдатиме більше ресурсів. Хоча насправді то відсутність культури, а та людина скорше всього бидлокодер, або страждає оверінженерінгом. Так само і в житті, я рахую що у всього є оптимальний підхід і людина яка його використовує може жити будь-де і в будь якому середовищі. Завжди треба аналізувати як можна витрачаючи мінімум ресурсів досягти максимального результату. І той результат, який Ви досягли і буде показником того правильні у Вас погляди на життя, чи ні.

      • Я згідна стосовно того що Ви кажете про погляди на життя – саме життєвий результат і буде їхнім показником, однак культура – поняття дещо інше. І тут був викладений суто емоційний стан людини, яка заплуталась звідки вона і до чого належить.
        Врешті-решт мені дещо прояснилось: на днях мала нагоду спілкуватись з одним ітайлійцем, що 6 років живе в Україні. У нього ті ж “проблеми”, що й у мене.

      • А чого треба прив”язувати себе до якоїсь культури?

      • Це здійснюється не добровільно, а мимоволі. І мабуть відчувається саме при її зміні.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: