В корумпованій країні колір диплому до дупи

Posted on

У мене тут на днях відбуваються держ.екзамени, тому трошки не до блогу.
Ті, хто спілкується зі мною в соц.мережах вже мали змогу прочитати, як вони проходять, донесу коротко і новину до відома читачів, от пост із соц.мереж:

Будь ласка, привітайте мене! 🙂
Сьогодні на держ.екзамені я отримала чесно зароблену трійку! Правда, трійка не за мої знання, а за моє небажання платити 100 баксів за екзамен. Бо якось мені до дупи всі ті червоні дипломи, їхні оцінки і подібний маразм. Куди притикнути 200$ (за два ДЕКи) я точно знайду! І звісно, вітання всім тим “відмінникам” блядоуніверситету, які отримали свої чесно куплені результати. А далі як то кажуть, поживем – побачим.
P.S. І не треба негативно відкликатись про цей мій пост. Пишу як є, я в житті маю не лише сміливість поступати як хочу, а й достатньо мізків аби гроші вкладати в куди кращі речі.

Більше про це говорити якось і не охота. Все банально: захтіли грошей, переказали старості, я сказала “та пішли вони нахєр зі своїм червоним!” і пішла геть. В дупі їх всіх мала, тим паче, що на 200$ у мене плани куди кращі. Знайшлись порадники, які казали, може краще дати ті гроші і мати червоний диплом (не дожену, що в ньому такого?), знайшлись одногрупники, яких підкосили так само і які планують навіть ті бакси принести, а я що? Мені пофіг.
В цій країні схоже до дупи і освіта, і диплом, і все решта. Є більше сенсу боротись з такою шваллю, як решта моїх одногрупників, які спокійно собі купили держ.екзамен і схоже надалі все у житті теж куплятимуть (благо батьки сиплять грошенятами).
А все зводиться до того, про що я пишу – ніякі президенти, Небесні сотні, Майдани, чи що там ще, не змінять цієї країни, допоки ці люди самі не зміняться, або допоки вищезазначена шваль не вимре. Так-так, звинувачуйте в чому хочете, надоїло – та я скажу чесно: є виродки, яким я в цьому світі відверто бажаю зла, бо від їхніх дій багатьом недобре в житті робилось.

11.06.2014

якось так,
Ольга Врублевська

Advertisements

32 responses »

  1. червоний диплом до лампади, він має значення тільки якщо вступаєш до аспірантури) так що все правильно зробили)

    Відповіcти
    • Дякую за підтримку. Те саме кажу моїй мамі, для неї це було в десятки раз важливіше, ніж для мене.

      Відповіcти
      • Для батьків це важливо, тому що в їх часи колір диплому справді мав значення. Думаю, і ми будемо щось там втовкмачувати своїм дітям, що їм насправді вже не матиме такої важливості))

  2. Тепер червоний диплом червоний, тому, що йому соромно. Ваш диплом хоча б не буде червоніти від сорому. 🙂

    Відповіcти
  3. Дійсно ніхто не зміне нашу державу поки ми не почнемо мінятися самі. Я минулого року тоже ДЕК здавала, але в нас грошей ніхто не просив..я була дуже здивована(хоч і не мала ніякого бажання їх здавати)…я здала на відмінно..членам комісії моя відповідь сподобалася…і усе.. Але цього року на магістратурі більша частина групи купляла(за 700 Є) дипломні..і тільки 5 пишуть самі(і я втому числі)…але це того вартує. І давати такі гроші безглуздо за що…
    Надіюся що наступні магістри будуть більш свідоміші.

    Відповіcти
    • Це такий ланцюг, що мені страшно…
      Починають платити уже з роддомів, далі дит.садки і школи. І от дитина зростаючи в цьому середовищі вже розуміє, що треба так діяти. Завдяки студентству “дорослішає” і взятки починає вручати сама.
      Далі робота, усілякі мед.комісії і так аж до пенсії.
      От і живемо в країні, де люди все життя те життя собі купують.

      Відповіcти
      • Дійсно це так..ще декілька років тому ми не дуже знали в 9 класі, що таке взятка як така.А сьогодні мені моя вчителька із укр.мови каже, що уже іде на пенсію чеерз те що діти привикли, що все купляється…дурдом це впливає одночасно і на їх поведінку захланність пиха і тд… треба відучувати всіх від взяток…!!!!!!!!!

  4. такі реалії що на даний час багато хто працює не по спеціальності і ті дипломи нікому не потрібні. Так що оцінка думаю теж не головне. В мене бували також подібні випадки, але думаю то багато кому буде не цікаво.

    Відповіcти
    • Такі випадки – всюди і скрізь. Їх не треба замовчувати. Треба казати, може хоч комусь соромно буде…

      Відповіcти
  5. Взагалі як на мене оцінки, що в школі, що пізніше в інститутах-університетах – це повна маячня, лишень засіб посіяти психологічні комплекси у юні дитячі душі (щодо школи) та засіб заробітку (щодо вузів). Ех був би я міністром освіти – в нас би вже була вальдорфська педагогіка, жодних оцінок, ну максимум здав-не здав (коли вже зовсім ні бум-бум) 🙂

    А щодо диплому, то взагалі не варто через трійку переживати, справді в подальшому житті всім і так до дупи, які там в кого були оцінки і якого коліру диплом. Біл Гейтс от взагалі навіть коледж не закінчив, коли вже Майкрософт створив, Ейнштейна ледь зі школи не вигнали за хронічну неуспішність і погану поведінку, і таких прикладів можна безлів приводити.

    Відповіcти
    • Я ніколи не ставила собі за мету отримати п’ятірку. Радше була банальна мета – здати, аби потім не морочити собі голову з перездачами. Якщо так траплялось, що отримувала – ну і нехай.
      Траплялось таке, що на екзамени я приходила непідготовлена, але все одно мала відмінно, та я не приділяла цьому уваги.
      Натомість моїй мамі це було важливо і вона спеціально зідзвонювалась лиш би знати як пройшов екзамен, радіючи успіхам.
      Ця трійка – травма радше для неї, аніж для мене. Мені це не грає жодної ролі.

      Відповіcти
  6. Я побачив заголовок, то подумав про коричневий диплом 😀

    Боже-заступнику, як же мені повезло зі спеціальністю! І конкурсу практично не було, і нікому б і в голову не прийшло за гроші на неї поступати, і скидувалися ми на букетик філософічці (з парною кількістю квіточок, звичайно 🙂 а вона, зараза, перерахувала 😀 ) і на поляну на державний екзамен, а за решту – по Карпатах лазили. А як бонус: хто не вчився – тих гнали. Супер-бонус: магістерка на економічному факультеті разом з економістами (але вони щоб до неї довчитися ТАКІ бабки викладали!)

    Не туди ти, Врублевська, поступила 😀 😀 😀 😀 😀

    Відповіcти
    • Економічна кібернетика чи що? 🙂

      Відповіcти
    • ну що робитщо в нас час ідуть всі туди де мало б бути багато “бабла” в майбутньому(з пракиики скажу, що це не так)…і всі на таких “дурненьких людях” хочуть зароби.А є оті деякі спеціальності, що там аж припрошують встуцпати, а завжди недобір..мабьту це фіз-мат..чи ще щось в цьому роді….

      Відповіcти
      • Щодо того куди треба йти аби було багато бабла:

        Я всю жизнь хотел начать зарабатывать бапки, но не знал как правильно это делать. Я работал курьером, но пацаны говорят, что это отстойная работа, т.к. задача о курьере NP-полная (полная нереальных пи..цов), поэтому реальных денег она не принесет. Я пробывал делать динамические сайты на РНР и МуSQL, но младший брат нашел мои пароли и стер все сайты, я только зря потратил 1799 рублей на курс того поца в пинжаке. Я пробывал самостаятельно выучить теорию котегорий, но непонел, почему при построении котегории, где объекты – типы данных, а морфизмы – функции, из варианта типизированного лямбда-исчисления на комбинаторах получается замкнутая симитричная моноидальная катигория (подобно Hilb, где где объекты – канечномерные гильбертовы пространства с обычным тензорным произведением, а морфизмы – линейные операторы), но не декартова, каковой является Set. Это завело меня в тупик, и я начал пить. Но встретив Ваш курс “Секреты Создания Профессиональных Эрланг Оперденей С Использованием Базы Данных Mnesia”, я понел, что спасен! Это совершенно замечательный курс, он открыл мне глаза, теперь я знаю как надо делать бапки, а также как производить горячую замену кода, выполняющего в этом момент расчет баланса предприятия. Я рекомендовал Ваш курс всем пацанам на раёне, они уже пошли добывать на него деньги, что резко подняло уровень преступности, но это ненадолго, и я уверен, что того стоит.

      • Я мала на увазі, що в наших батьків такі асоціації…А щодо цього посту то треба будувати себе самому..точніше удосконалювати..

    • Говорити – не мішки носити.
      Я б тобі тут могла навести цілу низку причин по яких мене закинуло на який факультет і в який універ – а все дякуючи українській бюрократії.
      Спочатку я тут до 18 років не мала як жити (сирота, матір закордоном, треба опікунів), потім повернулась і за якимись тупими правилами, які вже мали б відмінити – людина яка здобувала освіту закордоном не могла продовжувати на бюджетній формі навчання. Далі були прий*бування до мого італійського диплому з багатьма нюансами.
      Я можу певно стверджувати, що в порівнянні з моїми однолітками мої мізки наша держава виграла в кілька десятків раз більше.

      Відповіcти
  7. Як же я погоджуюсь з останнім абзацом, все як було, так і лишилося. Хто б там що не говорив…
    А на дипломи і всяку вищу освіту я наплював ще на третьому курсі, коли мій світогляд добряче змінився =)

    Відповіcти
  8. До поки буде “ця” країна і “ці” люди, доти вороже ставлення буде між нами. Хтось відкуплятися буде від полону, а хтось приймати викуп. Коли ж у наш лексикон увійде “наша” країна, “наші” люди – все стане на свої місця. Окупантам вигідно створювати відчуженість між нами.

    А щодо дипломів – вони не варті того пластику, на якому виламінадовані. Ну, а нерви і переживання не вартують результатів екзаменів.

    Відповіcти
    • “Цю” країну я вважаю моєю чи то пак “нашою”. Я не можу не мати ворожого ставлення до людей, що руйнують цю країну корупцією чи іншою своєю ганебною поведінкою.
      І окупанти тут ні до чого: нашим людям варто самим усвідомити свою хибність. Врешті-решт взятки за них не путін дає, а вони самі.

      Відповіcти
      • Це з психології, якщо називати “ця країна”, кожен буде думати про свою країну, а не про єдину – нашу. І тут починаються ідеологічні суперечності.
        Взятки беруть не тому, що їх потрібно взяти, а тому, що в цій країні – всі так роблять. То чому б в цій країні не робити так само і мені?
        А в нашій країні – це робити вже соромно, бо є відповідальність за наше, своє. Це можна порівняти з життям у власній квартирі (нашій) і в найманій, чи у родичів 😉 (цій).

      • Можливо у Ваші психології це має якісь відмінності, для мене це цілком слова синоніми і використанню одного чи іншого я не придаю значення.
        Я не зосереджуюсь по словах “ця країна” чи “наша країна”, я зосереджуюсь на моїй поведінці стосовно неї, в незалежності до слів.

    • Мені здається, що багато з людей, які кажуть “наша країна” і тд. перебувають в такому собі когнітивному дисонансі, тобто їхня уява розходиться з дійсністью. В радянські часи любили казати “наша родина”, “моя родина” хоча по суті впливу на ту “родину” не мали, бо якщо хтось висловлював свою думку, але яка була відмінною від тієї ідеології, то його називали ворогом народу, зрадником і тд., засуджували, або розстрілювали. Тобто, якщо у тебе є власний будинок, чи квартира і тобі раптом стрільнуло в голову розставити меблі по феншую, то ти береш і переставляєш, і тобі ніхто нічого за це не зробить, бо це є твій власний дім і ти можеш сказати що це “мій дім”, або “наш дім”. А в радянській системі, якщо тобі раптом “стрільнуло” в голову якась інша ідеологія, чи ще щось і ти комусь про це сказав, то по тебе “виїзджали”. Тобто, якщо в тому ж домі, чи квартирі хтось з членів родини проти пересування меблів по феншую, то його не виганяють, або не зачиняють в підвалі, а вислуховують якісь побажання, ідеї та приходять до якогось компромісу. І кожен член родини гордо може сказати що це наш дім. Бо кожен в ньому має якийсь свій вплив.

      Зараз, коли людина відчуває, що не здатна самостійно вплинути на корупцію та безлад, а іншим то якось всеодно – вони або біля скроні пальцем покрутять, або подивляться на тебе здивованим поглядом, або підтакуватимуть, то якось підсвідомо вже не хочеться казати “наша”, ототожнюючи себе з ними. Ще когнітивний дисонанс полягає в тому, що після подій на майдані, багато хто відчув себе революціонером вірячи в те, що він зробив неабиякий вклад змінивши собі аватарку в контакті, та по п”яні вигукнувши “Слава Україні” та янукович, а згодом путін – **йло. І він з гордістью каже, що то “ми” скинули тирана. При чому з гордістью кажучи слово “наша” він і надалі преспокійно підтримує корупцію, даючи, або беручи хабарі. А казати “моя країна”, можна тільки при розмові з іноземцями. Ці слова навіть будуть мати трохи інший зміст.

      Відповіcти
  9. Пінгбек: А у нас тут річниця творчості… | опосередкована щирість

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: