Допомога у випадку смерті когось близького

Posted on

Заголовок статті дещо неоднозначний, тому повідомлю: це не про допомогу помираючому, це про допомогу близьким, яким потрібно смерть рідної особи пережити.
Так трапилось, що в житті багато раз до мене звертались за «допомогою» наче я фахівець у цьому питанні, бо свого часу болісно пережила татову смерть. Я ніколи не забуду, як колись в Італії до мене звернулась одна зовсім юна дівчинка, в котрої помер дідусь і сказала: «розрадь мене… ти ж знаєш який біль я відчуваю, скажи щось, від чого мені стане легше», а я не знала що сказати, бо я знала, що будь-чим сказаним я їй не допоможу.
Насправді все, що кажеш не має змісту. Всі слова про співчуття також безглузді. Ваші «співчуваю» чи «мені дуже жаль» пусті звуки, від них легше звісно не стане, навіть якщо ви кажете щиро.
Я пробувала говорити про це з однією близькою мені людиною, якій і сказала, що от до мене вже не раз звертались так наче я їм допоможу, а я не знаю що людям сказати. І ця людина мені відповіла:
ти ж пам’ятаєш себе в той день… які слова в той день могли б хоч трішки надати тобі підтримки?
Я задумалась і душею зазирнула в той найболючіший день життя і відповіла:
– Ніякі. Мені просто хотілось, щоб мене хтось обняв.

От вам і рецепт – коли людина відчуває біль від щойно пережитої втрати ваші слова не поможуть, радше варто просто обняти. Як би банально це не звучало, але плече, на якому можна поплакати ніколи не буває зайвим.
Коли вже минає трохи часу, людина «звикає» до того що трапилось – от тоді можна поговорити. І поговоріть. Тому, що пустота роз’їдає зі середини. Не говоріть з людиною про дурниці на кшталт «таке життя, всі там будем», запитайте що вона відчуває. Їй боляче, в чомусь вона бачить свою вину, в чомусь почувається самотньою. Поговоріть з людиною про те, що в неї на серці, нехай вона вам передасть трохи свого болю, в цей період важливо хоч комусь довіряти. Це, власне кажучи, єдине, що може хоч трохи допомогти. Відверта розмова. Вам буде нелегко слухати, а людині буде нелегко казати, але не можна замикати біль у душі. Від цього ставатиме лиш гірше.
Чи допоможе відверта розмова? Трошки. Зовсім трошки стає легше, коли ділиш ношу з кимось іншим. Чи стане легше з часом? Комусь так, комусь ні. Частка болю залишиться назавжди, скільки б часу не минуло. Чому важливо жити далі? Тому що та людина, яка померла точно не хотіла б аби її смерть завдавала комусь таких страждань.
Просто, якщо серед ваших близьких є людина, що переживає важку втрату – будьте з нею. Навіть якщо зовні ця людина показує, що нікого не потребує. Кожен з нас втрачаючи близьких почувається найсамотнішим створінням на планеті.

23.06.2014

Сказала, як сама відчуваю,
Ольга Врублевська

Advertisements

4 responses »

  1. На жаль, в наш час в Україні дуже актуальна публікація.

    Відповідь
  2. А я навпаки, коли померла близька мені людина, нікого взагалі не хотів бачити. Мене дуже дратувало, коли хтось намагався мене обійняти, щось говорив і тд.

    Відповідь

Написати відповідь до vrubli Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: