Вступ на магістратуру у львівські ВНЗ

Posted on

Усі описані події висловлюють виключно власну думку авторки. Публікація жодним чином не має на меті рекламувати чи дискредитувати якісь установи, а лише переповісти події, які авторка особисто пережила.

Цього року я стала бакалавром, завершила мій приватний ВНЗ, в якому не хотіла продовжувати навчання. Ну, щодо продовження навчання, то я взагалі мала специфічну думку, багато контрастів з думками родичів, які як виявилось краще знають що я маю робити у моєму житті. Але менше з тим. Я хочу описати мій досвід якщо раптом він комусь стане в пригоді.
Отож, я подавала документи у два відомі львівські виші – НУ “Львівська політехніка” (далі “Політех“) та ЛНУ ім. І.Франка (далі “Франка“)
Поетапно я переповім як все відбулось, але зазначу, що описані мною переваги/недоліки можуть бути тимчасовими – як мені повідомили друзі, в попередні роки було організовано по-іншому.

Етап 1 довідатись куди, як і коли подавати документи.
Франка – довідувалась у деканаті економічного факультету. Сказали, що точного переліку документів вони не пам’ятають, тому краще подивитись на сайті. Документи подавати безпосередньо у їхньому корпусі, з 7-го по 19-те липня. Вступні екзамени після 20-го липня, коли – невідомо.
Політех – довідувалась у приймальній комісії. Переліку документів так само там не знали, сказали шукати на стенді біля кабінету. Терміни подачі документів, цитую: “та я не знаю, якось в липні принесіть сюди”. Вже знали точну дату вступних випробувань – 25-го липня.
Перелік документів виявився самий звичайний: документ про попередню освіту + мед.довідка форми 086-о + 6 фотокарток 3х4. Виникає звісно ж питання – невже людина яка працює у приймальній комісії не може знати цього мінімального переліку?! Але то ж бюрократи, нема чого дивуватись.
Етап 2подача документів.
Політех: відбувалось в головному корпусі, на 2-му поверсі.  Велика аудиторія, де приймались документи на всі напрямки спеціаліста/магістра. Я прийшла о 12-й, черги майже не було. Як виявилось, треба мати окремий пакет документів на кожен із напрямків: окремо на магістра, окремо на спеціаліста, окремо на денне, окремо на заочне.  Я подавала документи лише на два напрямки: заочне магістр і заочне спеціаліст, відтак подвійний пакет документів. Ксерокопії рулять – я там тоді 20 гривень на них стратила. Заяву ви самостійно не пишете, її за вас набирають та друкують, ви лиш потім розписуєтесь. При подачі документів мені ніхто не зумів відповісти скільки загалом є місць, скільки бюджетного замовлення, скільки комерції. Скільки коштує рік навчання теж ніхто не знає. На питання про вступні випробування сказали лише, що з іноземної та фахове будуть в один день, сказали, що це тести, а зі зразками можна ознайомитись на сайті. Загалом на всі запитання відповідають “інформація на сайті”. З одного боку це обурює, з іншого боку я розумію, що проблема не в працівнику, а в організації процесу – вона там приймає документи на всі можливі напрямки навчання в університеті і пам’ятати по всіх напрямках усю інформацію нереально.
Франка – подача документів в корпусі економічного факультету, коли я прийшла туди – черга була дуже велика, оскільки в одній черзі подавали документи не лише з рівнем бакалавра, а й з рівнем молодшого спеціаліста, але процес відбувався скоро. Організовано так: в аудиторію запускали по 5 осіб, для початку на вході стояв працівник і питався який ваш рівень навчання, спеціалізацію. Тоді він вам повідомляв на який напрямок ви можете подавати документи і, що мені дуже сподобалось, вручав листок з усією інформацією: кількість місць бюджет+комерція, вартість року навчання, пояснення про вступні тести (дати і години вступних іспитів, мінімальна кількість балів, посилання на сайт, де є зразки вступних тестів, тощо). У Франка я могла подавати заяву на напрямок “фінанси та кредит”; “банківська справа” та “оподаткування”, саме на кілька напрямків він і радив мені подати аби перестрахуватись, що пройду, а я сказала, що не маю по пакету документів на кожний із напрямків, на що мені відповіли, що один документ служить для усіх напрямків. Далі пишеться заява від руки на друкованому бланку, а тоді сідається за стіл до однієї із 5-ти працівниць, яка перевіряє усі документи. Тут я написала на 4 напрямки: магістратура денне і заочне на напрямки “фінанси та кредит” і “банківська справа”.
Етап 3 – підготовка до вступних випробувань
Франка – на сайті був невеличкий перелік зразкових питань, які будуть на іспиті. Готувалась по цьому + трошки самостійно переглянула граматику іноземної мови. Був перелік фахових дисциплін, що виносяться на іспит і типові питання, що задаються. По цьому переглядала мої минулі конспекти.
Політех – розробника сайту кілька раз згадала гучним злим словом. Ніяких зразкових питань там і в спомині не було. Був лише перелік фахових дисциплін, що виносяться на екзамен.
Етап 4вступні іспити
Франка:  іспит з іноземної мови відбувався у дві зміни: ранкова та після обіду, я потрапила на понеділок зранку. Якщо не проходиш іспиту (мінімум- 10 балів) – до фахового не допускаєшся. При вході у корпус висіли переліки осіб: ви знаходили своє ім’я і дивились у яку групу вас вписали. Далі шукали аудиторію відповідно до групи. Аби вас допустили до іспиту треба показати паспорт, сумка з телефоном лишається при вході. Послухавши розмови інших абітурієнтів я зрозуміла, що чи не єдина прийшла “просто так”. Усі були з телефонами, робили що хотіли. Навколо говорилось про те, хто собі вже купив готові результати для варіантів, або в кого вже “все вирішено”. Загалом на екзамені не було нічого складного. На другий день були результати, я набрала щось 22, тому пройшла на наступний етап. В п’ятницю після обіду було фахове. Організація та сама – шукаєш себе в списку, йдеш до тієї аудиторії де твоя група. Іспит мені не здавався складним, але недолік – подекуди були присутні одруківки. Тобто при вирішенні задачі ти маєш шукати той варіант, який максимально наближений, нормально, нє? Деякі унікуми лише поглянули на свій варіант і навіть не читаючи листка питань вписували відповіді у бланк відповідей. Набрали максимальні результати, фантастика, нє?
Політех – вступні відбувались у 1-му корпусі. Навала людей, оскільки здавали і на магістратуру, і на спеціаліста, всі на одну годину. На першому поверсі було написано куди кому іти не по прізвищах та групах, а по напрямках спеціальності. Організація нікудишня, бо підійшовши до дверей був стікер: “перенесли в ту аудиторію”, ти йшов в іншу, а тієї перенесли ще в іншу. В кінцевому результаті ті, що на магістра були в актовому залі, сумки залишали при вході, але і тут трапився казус: велика черга аби показати паспорт та отримати завдання. Отримуєш завдання, ідеш сідаєш, а інші ще стоять в черзі аби його отримати (час на іспит ще не відраховується) і що роблять ті, хто вже має завдання? правильно – інтернет на телефоні тобі в поміч.  Тут, як і в Франка, деякі казали про те, що “вже все домовлено”. Загалом англійська була дуже проста, фаховий дуже складний.
Етап 5 – отримання результатів іспитів
Франка – повідомлялось, що результати будуть на другий день, хоч то і субота. Поїхала поглянути – мінімальний прохідний – 20 балів, я набрала лише 26, це сумується до балів іноземної та 20 балів, які вираховуються з атестату.
Політех – також повідомлялось, що результати будуть на другий день, на корпусі також було оголошення, що результати можна дізнатись з 8- ї до 14-ї години в суботу, та корпус виявився закритим і охоронник повідомив, що він не впускає в корпус нікого, щоб б там не писало. Дізналась результати в понеділок. Чесно? Я досі не знаю, що означають ті числа 88 та 40. Мені навіть на кафедрі не змогли пояснити, сказали прийти в четвер і все буде ясно. Як ті числа вираховуються, що там множиться на які коефіцієнти – дідько знає. В четвер я дізналась, що у мене рейтинг 96, максимум наче 150, щось таке.
Етап 6 – ваше місце в рейтингу
Франка – поки я переглядала списки із рейтингом просто в коридорі стала свідком діалогу між якоюсь мамою і працівником:

(х) добрий день, я мама абітурієнтки, що поступає на факультет фінансів, але наскільки я знаю там є тільки 12 вільних державних місць
(у) ну, те що місця державні, ще не означає, що вони вільні, якщо ви розумієте що я маю на увазі
(х) так-так, розумію, саме тому я підійшла до вас, хотіла би домовитись
(у) ну то давайте пройдемо в мій кабінет і там про все домовимось
Вам сказати чесно? Мене тоді сповнила ОГИДА. Не через якісь дурні держ.місця. Я тоді подумала про тих молодих хлопців-студентів, зокрема з того ж універу Франка, які померли на Майдані задля змін в своїй країні. Я думала про лицемірство, що є у всіх цих закладах, які всі білі, чесні та пухнасті і як кожен насправді має пику притрушену брудними грішми. Тоді я просто подумала “не ті померли! інших, інших треба відстрілювати!”
Загалом, поглянувши по списках я помітила, що не проходжу зовсім. Не розчарувалась ні краплі. Вже було байдуже.
Політех – тут зі списками творилось щось незбагненне. Ти мав одне місце в списку, тебе “сунули”, хтось подавав-забирав. В коридорі під дверима кафедри були розлючені абітурієнти, що прагнули розібратись в чому справа і чому їх “сунуть”.
Тут я точно проходила на спеціаліста, на магістратуру наче ні. Бажання кудись проходити вже щезло. Родичі ж наполягали на своєму.
Несподівано, 1-го серпня мені дзвонять із Франка і повідомляють, що я проходжу в них на магістратуру, на платну форму навчання на денне і на заочне на банківську справу. Я подумала, що родичі будуть раді і погодилась принести документи, щоправда я погоджувалась виключно на заочне. Документи за мене занесла інша людина, бо я була заклопотана. Як виявилось – хто за вас підписує заяву – їм цілком байдуже.
Але це ще не все. На другий день після того, як мої документи було здано, мені дзвонять із Політеху і кажуть, що я в них проходжу на заочну магістратуру. Та вже відмовилась.
Загалом, Франка мені більше сподобався від Політеху за своєю організацією. як воно буде далі – побачимо.
Висновок: я студентка 5-го курсу ЛНУ ім. І.Франка за спеціальністю “банківська справа”. Можете не вітати – радості з цього приводу нема, просто дія для галочки.
Будь ласка, не задавайте жодних особистих питань чому я так роблю, чому я так до цього ставлюсь і т.п. є речі, які я обговорювати з іншими не можу.

11.08.2014

“студентка”,
Ольга Врублевська

Advertisements

6 responses »

  1. >Висновок: я студентка 5-го курсу ЛНУ ім. І.Франка.
    – “фінанси та кредит” чи “банківська справа”?

    Відповіcти
    • Точно! Зараз відредагую – банківська справа.

      Відповіcти
      • як на мене, то економіст – не перспективна професія, принаймі в нашій державі
        Хороших пропозицій по роботі мінімально, а попит (особливо студіків) повно

      • Варто зазначити, що “Перспективних професій” взагалі не існує, якщо людина не має прагнень і голови на плечах.

  2. Я вот не вірю — це напевно стаття на замовлення.
    “Вже все домовлено” — і ви там вчитесь.
    Не страшно що ви така б не мали закінчити цей університет в чому ви його звинувачуєте. Логічно — вона така немудра, що пройшла лише на платне чи спеціаліста, і цього не закінчила.
    І що реально так прямо в лоб пропонують домовитися в кабінеті.
    Якщо не всі державні місця вільні, то вони що приватизовані?
    Імя фігурантів із сторони університету можете вказати?
    Я так розумію це реклама Франка — він все-таки кращий за Політех, але корупція…
    Думаю хтось би мав спросутвати цей безпредел, або підтвердити

    Відповіcти
    • Шановний, Ваш відгук примітивний.
      Аргументую:
      1) Яка по Вашому логіка окремій кафедрі ЛНУ Франка замовляти “заказну” статтю на якомусь примітивному блозі? (У мене рейтинги не такі високі і читає мене інша вікова категорія);
      2) “Не страшно що ви така б не мали закінчити цей університет в чому ви його звинувачуєте. Логічно — вона така немудра, що пройшла лише на платне чи спеціаліста, і цього не закінчила.” – оці два речення так нерозбірливо з лексичної точки зору написані, що я взагалі не можу зрозуміти що Ви мали на увазі. Висловлюйтесь конкретніше.
      3) І що реально так прямо в лоб пропонують – Ви з держ.установами різних сфер і ґатунків часто справу маєте? 🙂 Ні? 🙂 Воно і видно. Універи – то ще квіточки. А от міліції, ДАІ, пенсійні фонди, ветеринарні управління, податкові інспекції, митниці – як там “в лоб пропонують” то можна оспівувати і описувати.
      4) Імя фігурантів із сторони університету можете вказати? – їхні імена мені не відомі, але по вигляду впізнати можу.
      5) Якщо не всі державні місця вільні, то вони що приватизовані? НІ, шановний, вони не приватизовані, вони мабуть куплені особами “смикалістишими” за вас, які вміють “в лоб домовлятись”.
      6) Я так розумію це реклама Франка – це не реклама Франка і я не знаю чи він кращий за Політех. Це просто власна розповідь. Бо якщо мені вже і хотілось би рекламувати – то я б агітувала банально: “ніякої вищої освіти!”
      Пропоную до Вашого перегляду кілька інших відгуків, де я навпаки – закликаю не пхатись до універу, цього зокрема.
      Нахрена?
      Що таке курсова і як її захистити?
      Джерело НЕ усвідомлення і пустоти
      Що таке переддипломна практика, або казки для дорослих

      Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: