Чужі досягнення для прикрих усвідомлень

Posted on

Одного дня ти помічаєш, що тебе оточують люди, які пишаються своїми досягненнями. Їх з цим вітають, ними пишаються, вони й самі горді. Ти дивишся на цих людей, на те, що вони вважають досягненнями і подумки говориш собі, що ти це вже проходила. Такі ж самі досягнення були вже і у твоєму житті давно, а  після них ще трапились десяток інших. Різниця лише в тому, що ти це не вважала за великі досягнення і тебе отак з цим ніхто не вітав.
Та ти і розумієш, що і не хотіла аби тебе хтось вітав. Тобі то ніколи не було потрібним.
Та все ж, ти подумки відмічаєш собі, що слова привітання від однієї людини, все ж тобі хотілось би почути. Від однієї лише людини, якщо не слова, якщо не гордість за тебе, то бодай якесь сяйво радості в очах. Ти марно заглядаєш в ті очі і вже давно не помічаєш там нічого, крім байдужості до тебе.

Ти так довго намагалась це виправити, стерпіти, перечекати. Ти так довго сповнювалась сподівань, що це мине, та з часом помічаєш наскільки все стає гіршим і гіршим. Ти змовчувала, приймала все що завгодно, приниження, критику, кпини. Ти перепробувала сотні спроб щось налагодити. Діалог, приязнь, покірність, та все марно. А врешті-решт розумієш, що те єдине, від чого тебе просять відмовитись аби “все було гаразд” ти не зробиш – ти не від відмовишся від самої себе. Тому до тебе і таке ставлення.
Ти відчуваєш, що нігті вже вп’ялись у долоні, настільки довго стискаєш кулаки, а щелепу вже зводить від постійно зціплених зубів, та все ж ти терпиш і чекаєш чогось. Чого? Давно пора усвідомити, що такі тріщини в стосунках не латаються.
Ти запитуєш себе “чому?” ця людина, яка б тобі мала бути рідною, насправді така далека тобі. Чому тобі значно рідніша та цілком чужа людина за півтора тисячі кілометрів від тебе? В який спосіб ті, що рідні стають чужими?
Вночі ти дивишся на стелю і копирсашся у власних спогадах. Ти намагаєшся там віднайти той момент з котрого все пішло шкереберть. Ти хочеш зрозуміти в яку мить все пішло “не так” і ви стали такими чужими.
Ти дивишся на ту рідну людину і мовчки запитуєш коли ж від тебе відцурались. Коли це сталось і як? Чому одного дня ти стала втіленням найгіршого, що може бути на планеті?
Ти знаєш, хоч мабуть і не визнаєш перед собою в чому причина твоїх сезонних депресій, твого відчуження, усамітнення, навіть твого прагнення роботи. Ти давно розумієш забуття чого саме хотілось би здобути і яку саме рану хотілось би залікувати, а воно в біса щось не загоюється.
Ти також знаєш чому інколи сповільнюєш крок і не хочеш іти туди, куди йдеш. Ти знаєш, що найсамотнішою ти почуваєшся саме в пристуності цієї людини.
Твоє усвідомлення часу давно перетворилось у прагнення “дожити до понеділка” і ти постійно кажеш собі “все так не буде“, а життєві обставини тобі відповідають “все так не буде, все буде гірше“.
Можливо тобі хотілось би забитись у якийсь куточок і заплакати, та ж ти цього не зробиш. Ти не з тих, хто долає труднощі так. Та й чи поможе воно тобі?
Пора вже усвідомити, що всі нагоди втрачено, що поїзди давно поїхали, а ви з цією людиною, хоч якими рідними б не були, а все ж мислите на різних мовах.
Я не кажу тобі боротись, бо здається давно вже нема за що боротись. Я кажу тобі прийняти все як є. Прийняти і усвідомити, як би прикро це не було.
Твої досягнення знадобляться тобі, навіть якщо ти їхній лік давно втратила.
Я знаю як воно, дівчинко. Живи. Хай навіть на зло комусь, та живи.

12.08.2014

я твоє друге я,
Ольга Врублевська

Advertisements

18 responses »

  1. скоріш за все ви просто таткова доця, а це все ви писали про вашу маму
    P.s. можливо я помиляюся

    Відповіcти
  2. Оксана

    Сильно і емоційно… Не залишає байдужим. Я також спочатку подумала, що це про маму. Значить про брата….

    Відповіcти
    • Як би про брата, то Ольга написала “той”, а “та” – має бути жінка

      Відповіcти
      • “та” вказано як “та людина”, тобто неконкретна особа, невизначеної статті.

    • Люди! Облиште моїх родичів, будь ласка, вони не причетні. Бо я хвилююсь, що вони прочитавши відгуки запідозрять щось не ладне і образяться 🙂

      Відповіcти
      • нє… ну так нецікаво… 🙂
        давайте краще тоталізатор влаштуємо 😀

      • Звісно, Помф’юка з його приколом я чекала 🙂
        Не всі ж публікації, хай йому грець, мають конкретно підписуватись кому воно.
        Ті, кому воно потрібно – зроблять для себе відповідні висновки. Іншим знати не варто.

      • “В який спосіб ті, що РІДНІ стають чужими?”

        “Ти запитуєш себе “чому?” ця людина, яка б тобі мала бути РІДНОЮ, насправді така далека тобі.”

        “Пора вже усвідомити, що всі нагоди втрачено, що поїзди давно поїхали, а ви з цією людиною, хоч якими РІДНИМИ б не були, а все ж мислите на різних мовах.”

        Так вони можуть вже запідозрити прочитавши ці 3 речення.

        А ще: “а все ж мислите на різних мовах” говорить про те, що ця людина скоріш за все живе, або довгий час була закордоном, але оскільки в коментарях було сказано “Ті, кому воно потрібно – зроблять для себе відповідні висновки.” говорить про те, що та людина володіє українською мовою, бо дуже малоймовірно, що іноземець знатиме українську. Ще сказано про півтори тисячі кілометрів. Відстань до Італії трохи більша, але й дорога не пряма, а якщо міряти по прямій, то приблизно півтори тисячі кілометрів і буде.

        Отже, якщо у Вас є родичі в Італії, то вони можуть запідозрити, що це про них. Звісно, якщо вони читають цей блог, бо вони можуть про нього і не знати.

        P.S. То я так, нічого не стверджуючи, не претендуючи на якусь істину і т.д. просто хочу сказати, що вони можуть подумати, що це про них навіть не читаючи відгуки.

      • Олександре, особисто для мене “рідні” не ті, хто мають щось спільне у крові, а ті хто має щось спільне у душі.
        Мислите на різних мовах – абстрактне поняття того, що люди думають по-різному.
        А якщо чесно, то якого милого я перед кимось маю виправдовуватись за написане лиш тому, що нагреблось звідкилясь детективів, які вважають себе знаючими про кого то і про що.

      • Ну я взагалі коли прочитав ту публікацію, то нічого і не хотів писати, але коли вияснилось що родичі не причетні, а в публікації було 3 речення, де вказувалось, що та людина Вам рідна то це мене збило з толку, бо я думав що рідними можуть бути тільки родичі, от тут мене і понесло.

      • Я вам більше скажу, то взагалі не про мене!
        Помітно же ж, що звертаюсь до людини на “ти”.

  3. Я б деякі публікації якщо не запаролював, то як мінімум вимикав в них коментарі.

    Щоб не набігло Шерлоків. 🙂

    Відповіcти
    • Вже пізно 🙂

      Відповіcти
      • Ну коментарі ще можна було б повидаляти, якби не щирі принципи адміністраторки. 🙂

      • Та тепер то вже мало що змінить. А наступного разу в таких публікаціях краще не спокушати і вимкнути коментарі. 🙂

  4. ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!
    ЯКЩО ДО ЦІЄЇ ПУБЛІКАЦІЇ З’ЯВИТЬСЯ ЩЕ ОДИН КОМЕНТАР З ПРИПУЩЕННЯМИ ПРО ЩО ЦЕ І ПРО КОГО – ЦЕЙ БЛОГ ПРИПИНИТЬ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ.
    ВСІ ВТОРОПАЛИ?
    БО Я ЗА ВЧОРА ОТРИМАЛА СТІЛЬКИ ПОВІДОМЛЕНЬ УСІЛЯКИХ БЕЗГЛУЗДИХ ГІПОТЕЗ КОМУ ЦЕ, ПРО КОГО І ПРО ЩО, ЩО МЕНІ РЕАЛЬНО ОСТОЧОРТІЛО.
    ТРИМАЙТЕ СВОЇ ТЕОРІЇ ПРИ СОБІ. Є ТІ, ХТО ХТО ЦЕЙ ДОПИС ЗРОЗУМІЄ, ІНШИМ НЕОБОВ’ЯЗКОВО.

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: