200 гривень як путівник у нові краї

Posted on

200 гривеньУсвідомлюючи, що літо добігає до завершення дуже різко запланувалась іще одна поїздка на минулі вихідні, адже зазвичай усі мої дні розписуються наперед за тижні, а то й за місяці.
А тут просто розмова “може то б куди поїхати?… дійсно варто” і одразу швидко перевірка розкладів поїздів, автобусів і бронювання готелю. На щастя, було б хоча відомо куди їхати. Ті місцини давно вабили – ну звісно Луцьк! 🙂
В п’ятницю серед ночі запакувала валізу, а без 15-ти третя у мене був потяг.
Пакування валізи почалась з констатації прикрого факту: під час попередньої поїздки у Карпати я загубила мою дорожню зубну щітку. То була чудова, зручна річ, компактних розмірів зі зручною упаковкою. Послужила мені у десятках поїздок за минулі 4 роки, настав час її міняти. Шукатиму таку саму.

В поїзді я усвідомила приємний факт: ще рік тому я була абсолютним неуком щодо потягів. Я хвилювалась перед кожною поїздкою, не вміла правильно рахувати платформи-колії і гадки не мала який номер місця де є: боковий, верхня-нижня. Тепер же я “шарю” і навіть здобула такі корисні навички як наосліп одягати штани в плацкартному вагоні під простирадлом і знаю, що хоч провідники полюбляють будити і шугати “ідіть вже в туалет, бо закриваєм”, то можна ще 10 хвилин поспати і потім спокійно іти, без черги. Також відмітила про себе факт, що я вже не студентка, а відповідно плацкартної знижки у мене більше нема, тож варто буде якось і поїхати купейним вагоном, теж такого ще не пробувала.
Проспект Волі, ЛуцькАле перейдем до поїздки. В суботу, о пів на 8-му ранку я прибула у Луцьк!
Виходячи з вокзалу потрібно доволі довго іти в сторону центру вулицею Грушевського, але згодом ви доходите до пам’ятника біля кільця і там є туристичний вказівник куди іти.
Ми поснідали у кафе з-заді сонячного годинника, але там не дуже смачно і кава недобра, майте на увазі.
Потім рухаючись пішохідною вулицею Лесі Українки ми натрапили на центр туристичної інформації, звідси і почалось цікаве. Безкоштовні карти – це приємно, але дрібниця, а от факт того, що там можна взяти велосипеди на прокат!

Будинок з Химерами

Будинок з Химерами

«Тю, та що тут дивного» – скажете ви, але у Луцьку – це реально круто! Увага: прокат велосипеду на цілий день (з 9-ї до 18-ї) коштує 35 гривень! Ні-ні, це не одруківка: тридцять п’ять гривень за цілий день. В придачу вам видають картки закладів їхніх партнерів, де ви можете отримати безкоштовну каву 🙂 тому по приїзді – ідіть по велосипеди не вагаючись!
Далі вже на велосипедах ми поїхали за туристичними вказівками відповідно до отриманих карт. Без карти ми б не знайшли будинку з химерами, а це таки доволі цікава будівля 🙂
Луцький замокВ’їзна вежа Луцького замку мабуть усім відома із купюри 200 гривень, тож і подались ми туди, тим паче що вхід на територію замку лишень 10 гривень.
Але при виїзді із замку почав підступати дощ. Тож іще проїхавшись ми зробили привал у кафе «Druzi Forever», де отримали наше безкоштовне американо.
Проспект Волі – дуже сподобався! Цікаво розбудована вулиця, з широкими тротуарами, з оздобами та табло про прибуття транспорту створювали враження наче я була у якійсь Європейській країні.
проспект ВоліНа обід ми пішли в індійське вегетаріанське кафе «Намасте» на вул. Л.Українки, це порадили нам в інфоцентрі. Ніколи б не подумала, що там може бути так смачно! Ми взяли собі овочевий суп (з специфічними овочами та спеціями), величенький шмат овочевого пирога, і дивну страву, санти чи щось таке: то був наче великий, запечений вареник. Я скуштувала з домашнім сиром і персиком – ооо смакота! А, ще до цього всього був чайничок чаю. Словом, великі ситні порції обійшлись загалом у 70 гривень! У Львові так не поїси… Дуже смачно і всім раджу!
ЛуцькЯк потім виявилось: дощ мене любить. Тільки зайшли в кафе – перестав, тільки виходили – знову почався, але коли б то дощ був перепоною для моїх мандрівок! Тож ми подались у подальших розглядах міста.
Центральний парк, річка Стир, красиві фонтани на проспекті Волі…
А потім здали велосипеди і ще пройшлись.
Цікавий факт: залізничний вокзал та автовокзал сполучені між собою мостом «до 20-ти річчя Незалежності». Аби потрапити на автовокзал для початку треба пройти крізь торговий центр, підозрюю саме він фінансував побудову цього мосту, аж надто цей лабіринт не дає вийти.

біля річки Стир

біля річки Стир

На вечерю ми пішли у розповсюджену там мережу «Дядя Pizzа». Я багато напробувалась піц в Італії, тож хочу сказати моє «фе» з цього приводу. Я сприймаю нормально і піцу з оригінальних італійських продуктів, і «українську» піцу, коли її роблять «по-нашому». Але коли робиться якась мішанка… то вже каша якась! От спробувала піцу «сициліана». Дали оригінальне прошуто ді парма і якась незрозуміла українська ковбаса дивного походження. Ці речі несумісні між собою! Якщо вже є гроші на імпорт товарів – то імпортуйте і пікантне салямі також. Словом, піца незрозумілого смаку.
А ще на велике вмовляння я нарешті спробувала суші (так-так, їх досі ніколи не їла, бо знаю що то не дуже на мій смак). Враження? Не особливі. Наче з’їла, але без надмірного задоволення чи смаку.
На ніч ми зупинились у готелі «Профспілковий», пристойний, охайний та економний. Та як нам повідомили, нещодавно відкрився хостел ще дешевшої ціни.
Зранку ми подались в інші місця. Львівським маршруткам є чого повчитись: перед 7-ю ранку маршруток вже багато!
Загалом залишилось враження як про місто розмаїття: отут центральна пішохідна вулиця просто таки європейського зразка, а тут проходиш і вже центральний парк, ріка, а за нею корови пасуться… Хай там як, а Луцьк дуже мені сподобався! Бо і з велосипедами пощастило, і находились досхочу!

19.08.2014

Споглядаючи країну,
Ольга Врублевська

Advertisements

20 responses »

  1. 35 грн/день — в таку ціну прокату лісапєда вірю. А то, що ти писала про львівські — здирництво чистої води.

    Відповідь
    • Це тому, що у Львові розвивають велоіндустрію, їзда на велосипедах стає таки-собі трендом, є великий потік туристів, яким це по кишені, тож відчувають, що на цьому можна нагребти грошенят.
      У Луцьку не всюди хороші дороги, подекуди без асфальту, туризм розвивається, тому велосипед мабуть ще не настільки просунений і аби його розвивати ціни нижчі.

      Відповідь
  2. у моїх планах, в першу чергу Мукачево та Ужгород. І тоді Луцьк! 🙂
    така собі “трійка”))))

    спасибі. Гарна стаття!

    Відповідь
    • Завжди будь ласка 🙂
      Як заплануєш туди їхати – дай знати, напишу інші поради.
      Думаю тобі стане в пригоді і моя завтрашня стаття про наступне місто.
      А в Ужгороді та Мукачево я ще не була. Якось хочу навідатись і туди!

      Відповідь
  3. Зубну щітку корисно міняти, тому нема чого за неї переживати.

    Відповідь
  4. Марушка

    Ще одне українське місто в копілочку. Ти, напевно, маєш таку собі чарівну карту України, на якій відзначаєш відвідані тобою області:)

    Відповідь
    • Якщо чесно, то така карта існує в думках, де веду підрахунок і відмічаю.
      Фізично хочу мати таку карту, але ще не придумала де її розмістити вдома.

      Відповідь
  5. Сповіщення: Цікавинка в наслідок недбальства та чаРівне місто | опосередкована щирість

  6. А що, там завжди так мало людей, як на тих фотографіях?

    Відповідь
  7. Сповіщення: Прощай, шалене! | опосередкована щирість

  8. Сповіщення: Список звершень, досягнень і подяк. | опосередкована щирість

  9. от повернуся сьогодні з відрядження і допишу кілька слів до цього твого посту:)) зається, я потраплю в Луцьк разом із снігом))

    Відповідь

Написати відповідь до vrubli Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: