Мої столичні традиції

Posted on
з Олексієм Вадєрніковим

з Олексієм Ведєрніковим

Висловлюється особлива подяка приятелю Олексію Ведєрнікову – дуже хорошій людині, що надихнув до цієї поїздки, надав притулок на ніч, проводив екскурсію Києвом і взагалі усіляко розважав. Не перестаю дивуватись, що існують ТАКІ чудові люди!

Здається, у мене з’явилась традиція: кожні півроку їздити у Київ. Адже минулі дві поїздки (1-ша, 2-га) і ця трапились із чітким інтервалом у півроку. Мені кажуть: “та ти ж вже була у тому Києві, що туди їздити“, але Київ – можна завжди відкривати для себе, тож і їздити туди охота. Тим паче, що в мене там багато друзів, які люб’язно запрошують і розважають мене.
Ця поїздка була дуже несподіваною, у Києві нас навіть питали “а чому ви так раптом приїхали?“, але ми й самі не знали – чому. На вихідні було заплановане одне, воно відмінилось і трапилась розмова: “Нас Олексій запрошував”; – “То, що – їдемо? :)”; – “Давай”; – “Та я жартую”; – “А я серйозно”.
З Олексієм, другом мого хлопця, я познайомилась в серпні, і провела йому мою традиційну екскурсію Львовом. А коли ми вирішили, що поїдемо у Київ я отримала повідомлення:

привіт! я от думаю, де б вас поводити!
мене дуже вразила твоя екскурсія, але я навряд чи дуже добре знаю саме історію Києва і зможу провести щось пристойне
я просто знаю багато цікавих та красивих місць
[далі був перелік із 7 місць куди можна піти]
тому пиши побажання!
дуже хочу, щоб ця чергова мандрівка в Київ вам теж запам”яталася!

ранковий ХрещатикТож вже від прочитання цих повідомлень з вуст не зникала посмішка – якщо мене там аж так чекають, то неодмінно поїздка вдасться! Отож купили квитки і махнули туди, раптово і не заплановано. Також я отримала досвід передачі посилки студенту – моєму сусіду зі Львова, що перебуває у Києві.
Туди їхали плацкартом, я нарешті втрапила на нижню полицю, але холоднеча була – страшенна! Здається провідник думав, що літо триває…
Приїхавши у Київ о 7-й ранку в мене завжди актуальним є питання де б то поснідати нормальною, питною кавою… Виручила “пузата хата”, яка вранці вже працює.
у Маріїнському паркуДалі були зустрічі… З моїм кращим другом, Сашком подались на радіоринок. А що – і це треба бачити 🙂 Ще й мікро sd картку собі прикупила.
Далі була зустріч з Павлом, ще одна прогулянка столицею (я нарешті побувала в Маріїнському парку!) і ситний обід.
Опісля – зустріч з Валєрою. Людина, яка при кожній зустрічі ну просто made my day, своїми вічно цікавими розповідями про роботу, аспірантуру, поїздки.
любов до міста :)І врешті-решт зустрілись з Ведєрніковим. Цю прогулянку в компанії 3-х програмістів я запам’ятаю надовго, чого лише варті запитання до прохожих: “Вибачте, а Ви не бачили де тут літаюча корова?” і погляд як на наркоманів 🙂 А оскільки Валєра і Олексій люблячі своє місто кияни, від їхніх розповідей і сам наповнюєшся любов’ю і натхненням до цього міста.
Навечір мене повели в італійський заклад “mi piace”, що на Осокорках, ціль була протестувати заклад чи дійсно воно італійське. Скажу вам це мега приємно куштувати страви інших із таким критичним поглядом 🙂 Закладу ставлю “+” за піцу і за лазаню, а от паста трошки не дотягує.
традиція листівокНа ніч зупинились в нашого друга Олексія. Оскільки він затятий мандрівник я мала нагоду переглянути колекцію його листівок, отримати в подарунок листівку із побажанням відвідати далекий схід, а ще й кілька книг, які він мені радить прочитати (такі в нього традиції – роздавати книги іншим людям).
вид на Труханів острівВ неділю я пішла в булочну “Буланжері”, випічка якої мені дуже смакує (дорогувато, але я ж раз у півроку можна собі дозволити), а тоді була зустріч ще з одним Олексою, який як виявилось вважає мене надто балакучою 🙂 (що правда, то правда). Пішли на прогулянку до Труханового острова. А незадовго до від’їзду зустріч зі ще одним програмістом Данилом – так, у Києві я одвічно перебуваю лише у чоловічій компанії, здебільшого програмістів. На щастя, вже навчилась вимикати мозок коли хлине потік незбагненої інформації наповненої несприйнятливими термінами…

метро с.Осокорки

метро ст.Осокорки

Назад повертались кращим транспортом – потяг Інтерсіті швидко доставив до Львова, тож ночувала я вже у моєму теплому ліжечку зігріваючись згадкою про чудові вихідні.
Вихідні вдались на славу, погода була сонячною, а київська осінь золотою! Та все ж… Київ лякає. Приїжджаючи туди раз у півроку все одно не звикнеш до цих шалених ритмів. Та я вже відрізняю як щось рідне запах метро і потрохи вчусь орієнтації в ньому. Назви вже відомі, деякі вулиці вже звичні і все ж завжди щось дивує. Таки діє на мене оте гасло “Kyiv. You will come back”, бо повертаюсь туди і повертаюсь… І буду їздити туди доти, доки він мене дивуватиме, доки будуть люди, що мене там радо чекатимуть.
Я вдячна всім: Павлу і Сашку, Валєрі та Олексію Ведєрнікову, Данилу та Олексію і звісно, моєму незмінному чудовому компаньйону кожної мандрівки. А ще вдячна Києву за все… сподіваюсь до зустрічі через півроку! 😉

06.10.2014

з щопіврічним захопленням,
Ольга Врублевська

6 responses »

  1. Читаю і думаю, що тобі пощастило з твоїм хлопцем. Він підтримує тебе у всіх твоїх мандрівках. І ще добре, що у Вас багато друзів з якими обом не скучно)

    Відповідь
  2. мене лякає ця фотографія (https://vrubli.wordpress.com/2014/10/06/moi_stolychni_tradytsii/img_4665-%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%8F/), особливо під ким підписано ім”я і прізвище авторки

    Відповідь
    • Ім’я підписано не під “кимось” чи “чимось”, воно знаходиться на фотографії аби позначити чия вона – нерідко фото з цього ресурсу копіювались, от тепер хоч якось позначаю.

      Відповідь
  3. Сповіщення: Невже це вже все? | опосередкована щирість

  4. Сповіщення: Список звершень, досягнень і подяк. | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: