Зайвий привід.

Posted on

Люди – то такі створіння, яким часто для здійснення того чи іншого вчинку потрібен привід. От просто зайва причина, яка би мотивувала їх щось зробити. Мотивувала і виправдовувала.
Зазвичай я не шукаю приводу. Намагаюсь щось робити просто так. Хай то будуть дріб’язкові подарунки чи несподівані телефонні дзвінки, чи пишу комусь далекому листи. Здається, несподіванки куди приємніші, аніж заздалегідь сплановані події.
Однак, довелось шукати приводу і мені…
Три роки тому (най йому ґрець, як же плине час!), 31-го грудня ввечері я отримала один дуже несподіваний телефонний дзвінок від особи, яку б нізащо не сподівалась почути і яка виголошувала мені якісь типові передноворічні вітання. Згадуючи той випадок я три роки не могла зрозуміти НАВІЩО було мені тоді дзвонити? Ну от навіщо? Здається мені, суть була не в привітанні… Цього року я змогла дати собі відповідь…

Я дякувала усім, хто приділив мені часу і висловлював якісь вітання, але сама першочергово не вітала нікого з «наступаючим». Ввечері 31-го мені думалось: «ну от вчора ввечері я ще не спала о 0:00 год, і позавчора так само, та і взагалі, мені майже ніколи не вдається лягти раніше 2-ї ночі. То яка різниця між сьогоднішнім днем і вчорашнім, що сьогодні всі рвуться напитись і нажер наїстись? Чому цієї ночі треба неодмінно щось вчудити?» Ну не вірю я в усілякі там магічності новорічних ночей і схожі нісенітниці, не сприймаю цього та й все.
Але тим не менше, потрапивши під загальний ажіотаж, я вирішила зробити один-єдиний виняток і набрати одну ображену людину, щоб буцімто привітати…
Тоді я зрозуміла сама для себе: три роки тому та особа, що телефонувала мені дійсно не горіла бажанням висловлювати якісь-там речі про якийсь-там рік. Ця особа просто мені хотіла подзвонити, але не мала приводу, щоб це зробити. Новий рік – це просто виправдання, щоб почутись з людиною, якій за інших обставин не наважуєшся телефонувати.
Цього року я скористалась тим самим виправданням. Дзвонила двічі і написала смс. У відповідь – тишина. Моя спроба звелась нанівець.
Висновок який зробила для себе: не буду більше шукати приводів, дарма. Буду і далі діяти як і робила: навмання і просто так. Користі з таких дій було більше.

04.01.2015

З марними приводами,
Ольга Врублевська

P.S. Мовчання – теж відповідь. Твоє – аж надто красномовне. Я розумію. Звісно я все розумію… Просто знай: я – твій друг. І якщо коли-небудь тобі знадобиться допомога – за всіляких обставин, будь-де, я прийду до тебе в будь-яку хвилину дня чи ночі. Щиро бажаю успіхів на усі подальші роки і дякую за присутність у моєму житті.

Advertisements

18 responses »

  1. Таким дзвінкам є ще одне пояснення – книжки Карнегі. В одній з них написано що для того щоб зберегти друзів і зв’язки треба обов’язково вітати всіх знайомих на свята – ДР, НР і тому подібне. Тому якщо ні з того ні з сього вам починають телефонувати однокласники чи одногрупники – знайте, вони прочитали Карнегі. Вони ЧИТАЮТЬ 🙂

    Відповідь
    • Дивно, я напевне неуважно читав того вашого Карнегі.

      Відповідь
    • Абсолютні нісенітниці, як на мене!
      Дружба – то багаття, яке продовжує розгорятись і зігрівати, якщо туди підкидувати хмизу!
      Мені не потрібні недолугі приводи для зустрічі з друзями, чи для дзвінків і чуємось ми значно частіше, аніж то диктують якісь книжки.
      І така дружба – щира, а не створення і фіктивне підтримування зв’язків для зручності.
      І просто просто так – з ким не буває? Сподіваюсь вони мені дзвонять саме просто так, а не від чиїхось порад.

      Відповідь
  2. В магічність новорічних ночей не треба вірити, її треба створювати.

    Відповідь
    • +1 to Alex_V

      Як правило вітають одні і тіж самі люди, з часом хтось відпадає, дехто новий з”являється..але кількість залишається приблизно однаковою)

      P.s. Можливо та людина розраховувала на щось більше від вас, Ольго

      Відповідь
      • Я знаю на що розраховувала та людина.
        На жаль я не можу на це відповісти.
        Та все ж привітати і просто поговорити я хотіла щиро…

    • Олександре, жіночка 60-ти років мені “втирала” про магічну енергію, яка лине з космосу і яка нас наповнить, якщо ми хлебнемо шампанського і загадаємо бажання, яке точно дуже скоро збудеться, що керуватись якимись-там інструкціями по загадуванню тих бажань.
      Так от – з моєї точки зору – це МАРАЗМ.
      У таку “магічність” я відмовляюсь вірити.

      Відповідь
      • Люди завжди хочуть мати надію, деколи доходить і до маразму, але не можна собі дозволяти песимістичні погляди, особливо зараз, коли в країні багато проблем. Не треба падати духом, треба іти вперед, і таке свято як Новий рік, як для мене, це символ початку чогось з чистого аркуша паперу, і я надіюсь, що справи з моїми досягненнями за цей рік будуть іти краще, ніж в минулому році, бо в минулому році у мене тих досягненнь ще не було. І в мить, коли тримаєш келих шампанського, а ніс відчуває легкий запах ялинки, то відчуваєш якусь магічність, якої не відчуєш при песимістичному настрої і без новорічних атрибутів. І відчуття цієї магічності дає надію, що наступний рік буде кращий ніж попередній. А без надії людина впадає в тяжку депресію.

      • Олександре, не сприйміть за грубість – але хто Вам в тому винен, що у Вас досягнень не було?
        Якщо за рік не сталось нічого чим можна було б пишатись – вина лише Ваша, що десь не приклали достатньо зусиль.
        Я згідна щодо надії і оптимізму, але НЕ вважаю, що для них має шукатись особливий привід. Бо кожен день нашого життя – ВИНЯТКОВИЙ!
        Всі ми по життю падаєм – головне знайти в собі сили піднятись і продовжувати крокувати. але якщо для того, щоб піднятись (і почати з чистого аркушу) треба чекати якоїсь певної дати – то так можна і все життя в багнюці пролежати.
        Так, людям потрібні свята, відпочинки, а запах хвої мені і самій подобається, однак я скептик щодо всіх тих значень яким цього придають, бо вважаю, що в кінцевому результаті ми самі творці свого життя, я не якісь-там дати і магії.
        Оптимістом треба бути повсякчас!

        Дякую Вам за цю міні дискусію – надихнула до написання статті. Вже десь скоро постараюсь написати.

      • Так а кого я звинувачую, що досягнень не було? Я пишу, що з кожним роком з”являються якісь нові досягнення, яких не було в минулих роках, ну і ці нові досягнення дають надію, що наступний рік буде кращий ніж попередній. Я не писав, що у мене нема досягнень, я мав на увазі, що їх небуло таких які вони є зараз, коли я святкував попередній Новий рік і тд. Тобто з кожним новим роком з”являються нові якісь досягнення, які додають оптимізму і настрою.

  3. Всі ті приводи до одного місця, я тобі скажу. Люди роблять те, що хочуть. І замість того, щоб самим створювати магічність новорічної ночі, як правильно написали вище, вони думають, що їм з неба зійде провидіння, якщо вони привітають когось, кому просто подзвонити не наважуються. До одного місця і всі ті дзвінки. Мов, доведу собі, що мені нічого не заважає тобі подзвонити. Примітивне самоствердження у власних очах.

    Це в жодному випадку не стосується твого привітання тій невідомій людині. З цих кількох уривків твого допису ясно, що ситуація там трохи інша, ніж та, яку я намагаюсь тут розписати 🙂

    Скажу лиш ще одне. Минуле треба залишати в минулому. І не повертатись до нього. На те воно й минуле. Головне – зробити правильні висновки… Ох, і не люблю таких “явился -не запылился!”

    Відповідь
    • В загальному ти права, однак щодо тих дзвінків – часто просто є так, як я і написала: от хочеш довгий час подзвонити, а щось стримує.
      І лиш такий привід назріває, щоб подзвонити і користаєш з того незграбного приводу…

      Відповідь
  4. незгарбного приводу 😀 😀 😀

    Відповідь
  5. Андрій

    Тю. Ая гадав що вітати людей це просто ввічливість а не якісь там карнегі.

    Відповідь
    • От правильно написали!

      Відповідь
    • Карнегі просто описував такий прийом як завести спеціальний календар, де будуть дні народження чи інші якісь дати всіх знайомих, щоб потім в ті дні їх привітати. І, можливо, позвонивши до якогось знайомого станеться так, що ти ледве не єдиний хто взагалі згадав про нього в цей день, і таким простим способом ти заробиш собі плюс в його очах, що тобі і вигідно, бо можливо тобі прийдеться звернутись до цієї людини, і ця людина вже якось лояльніше до тебе ставитиметься.

      Відповідь
      • Я, до прикладу, поступаю так: перестала вітати багатьох людей. Вітаю тільки тих, хто мені важливий і кому дійсно хочеться зробити приємне, а не з розрахунку “щоб колись мені з цього було вигідно”.
        І особисто мені прикро від думки, що хтось вітає аби колись йому з цього була користь.
        Виходить вже навіть між людьми щирості не залишилось, а один лише розрахунок.

      • Ну для прикладу: продавець, який продає якусь техніку буде “щиро” Вам рекомендувати той товар, який мало користується попитом і залежався на складі і скоріш за все не якісний, а не той який якісний, бо інакше його звільнять з роботи. Та навіть мер Садовий “щиро” вітав Януковича з днем народження, і той вчинок обурив багатьох львів”ян. Можливо це привітання було як добровільно-примусова складова його кар”єри, хто зна.
        Кожен живе за своїми принципами. Хтось лицемірить, щоб мати якусь вигоду, або виходу в даний момент у нього нема, хтось намагається бути щирим, але через цю щирість він багато втрачає і вона йому дорого обходиться. Так завжди було, є і буде.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: