Візьміть собі трішки сміття

Posted on

Звертаюсь безособистісно, до щирих серцем. Шановна людино із залишками людяності, ти – виняток у цій масі людства. Прийми оце «послання» як короткий перелік жорстоких висновків, до яких тобі варто дійти, якнайкраще чим швидше.
1) Якщо тобі раптом здалось, що когось з цього світу цікавить твоє самопочуття – викинь цю маячню з голови. Всім начхати. Людям не властиво пронизуватись співчуттям і на їхнє відверте запитання «як ти?» вони не очікують розповідей про твої почуття чи емоції, і як ти почуваєшся всім до найяскравішої лампочки, вони хочуть сміття, бажано, щоб побільше, бажано, щоб виливала його ти.
2) Не довіряй людям, бо гіршого створіння в світі немає. Хоч насправді це застереження марне – ти роками ще будеш наступати на ті самі граблі і пронизуватимешся довірою до них, та все ж при нагоді – не довіряй.
3) Людям потрібно від тебе лиш сміття. Щоб потім було про що поговорити. Тебе неодмінно обговорять та із тією, той із тією, і оті всі коли зберуться разом. Вони живуть в смітті і сміття прагнуть від інших, власне кажучи це єдина ціль їхнього питання «як ти?»
4) Не думай, що якщо тобі вже зробили погано тим і минеться. Тебе неодмінно захочуть добити, так щоб остаточно, так щоб впевнитись. Це теж в кращих традиціях жанру цього світу.

5) Якщо ти думаєш що можна гідно вийти з ситуації, без злопам’ятства і залишивши собі лиш хороші згадки, не поливаючи брудом нікого і зберігши лише щось позитивне – не хвилюйся, весь бруд неодмінно зроблять за тебе. Тобі так просто все добре не завершити, будеш просто збоку спостерігати за сміттям, яке сиплять по твоєму імені і по добрих згадках.
6) Займайся плаванням. Воно чудово вчить регулювати дихання, тому в моменти емоційного потрясіння ти не будеш втрачати подих. Воно укріплює хребет, щоб завжди можна було тримаючи осанку гідно піти. А ще воно зміцнює спину, тож наступаючи на ті самі граблі у довірі з людьми кожен наступний ніж, якого тобі встромлять у спину буде менш відчутним.
Це коротке послання тим, що щирі серцем. Застереження, так би мовити.

Тепер усім бажаючим сміття – якщо ви хотіли від мене схожої публікації – прошу, впивайтесь нею сповна. Сподіваюсь ви вдоволені. Це щоправда єдине і останнє, що я вам можу дати.
Я і справді намагалась бути на хвилі позитиву. Я хотіла замовчуватись, щоб не говорити і не писати, і не піддаватись на прагнення світу отримати від мене бруду, якого всі так прагнуть і якого я в собі не ношу. Я ігнорувала постійні питання і просто собі жила. Бо я не злопам’ятна, ба більше – хотіла пам’ятати лиш хороше. Але той оточуючий світ таки намагається добити, таки якщо є мозоль, то давай дотремо так щоб точно допекти. Дякую.
А ще я чудово знаю чому цього року така холодна весна. Я відчуваю її холод кожною клітиною. Та я її переживу, як і все решта. Бо я вмію зціплювати зуби, стискати руки в кулаки і чекати. Бо буде потепління. А ви собі живіть зі своїм брудом далі. Сповнюйтесь злоби і навіть проклинайте, якщо вам так краще. Я від цього відстороняюсь і змовчуюсь.

23.04.2015

Очищаючись,
Ольга Врублевська

4 responses »

  1. Як казали два досить колоритні персонажі в моєму улюбленому “книгосеріалі”:

    «Конечно, тебе очень не хочется, но ты можешь. По большому счету, ты вообще способен обходиться без чего – и кого! – угодно…»

    «…одиночество было, есть и остается естественным состоянием всякого живого существа.»

    Тому справжнє сміття – це люди, про яких ти пишеш. Їх треба по мірі можливостей викидати зі свого життя (або утилізувати якось по-інакшому 😉 ).

    Відповідь
  2. Karpatska_Mavka

    Ті люди, котрі протребують або вимагають твого смітя, самі потопають у власному, але не можуть це сміття утилізувати. ( Така ситуація саму часто достає. Та живіть ви своїм життям і не мішайте жити мені своїм, а то лізуть не знати куди: “А вона з тим ходить”, “А я чула вона там то й там працює”..і тд.) Просто позбавитися того сміття і забути про все, що вони хочуть раз і назавжди. Викинути то сміття, щоб і сліду не лишилося. І далі жити так як хочеться собі.

    Відповідь
  3. і від мене: “Не жди ни от кого похвалы. Всем плевать. Правда.”

    Відповідь
  4. Я так розумію, що ця публікація написана на емоціях, тому не хочу писати якісь тут банальні поради, які і так всі знають. Скажу тільки, що люди є різні. Є достойні люди, є сміття. І достойні люди якимось там сміттям не переймаються.

    Відповідь

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: