Візьміть собі трішки сміття

Posted on

Звертаюсь безособистісно, до щирих серцем. Шановна людино із залишками людяності, ти – виняток у цій масі людства. Прийми оце «послання» як короткий перелік жорстоких висновків, до яких тобі варто дійти, якнайкраще чим швидше.
1) Якщо тобі раптом здалось, що когось з цього світу цікавить твоє самопочуття – викинь цю маячню з голови. Всім начхати. Людям не властиво пронизуватись співчуттям і на їхнє відверте запитання «як ти?» вони не очікують розповідей про твої почуття чи емоції, і як ти почуваєшся всім до найяскравішої лампочки, вони хочуть сміття, бажано, щоб побільше, бажано, щоб виливала його ти.
2) Не довіряй людям, бо гіршого створіння в світі немає. Хоч насправді це застереження марне – ти роками ще будеш наступати на ті самі граблі і пронизуватимешся довірою до них, та все ж при нагоді – не довіряй.
3) Людям потрібно від тебе лиш сміття. Щоб потім було про що поговорити. Тебе неодмінно обговорять та із тією, той із тією, і оті всі коли зберуться разом. Вони живуть в смітті і сміття прагнуть від інших, власне кажучи це єдина ціль їхнього питання «як ти?»
4) Не думай, що якщо тобі вже зробили погано тим і минеться. Тебе неодмінно захочуть добити, так щоб остаточно, так щоб впевнитись. Це теж в кращих традиціях жанру цього світу.

5) Якщо ти думаєш що можна гідно вийти з ситуації, без злопам’ятства і залишивши собі лиш хороші згадки, не поливаючи брудом нікого і зберігши лише щось позитивне – не хвилюйся, весь бруд неодмінно зроблять за тебе. Тобі так просто все добре не завершити, будеш просто збоку спостерігати за сміттям, яке сиплять по твоєму імені і по добрих згадках.
6) Займайся плаванням. Воно чудово вчить регулювати дихання, тому в моменти емоційного потрясіння ти не будеш втрачати подих. Воно укріплює хребет, щоб завжди можна було тримаючи осанку гідно піти. А ще воно зміцнює спину, тож наступаючи на ті самі граблі у довірі з людьми кожен наступний ніж, якого тобі встромлять у спину буде менш відчутним.
Це коротке послання тим, що щирі серцем. Застереження, так би мовити.

Тепер усім бажаючим сміття – якщо ви хотіли від мене схожої публікації – прошу, впивайтесь нею сповна. Сподіваюсь ви вдоволені. Це щоправда єдине і останнє, що я вам можу дати.
Я і справді намагалась бути на хвилі позитиву. Я хотіла замовчуватись, щоб не говорити і не писати, і не піддаватись на прагнення світу отримати від мене бруду, якого всі так прагнуть і якого я в собі не ношу. Я ігнорувала постійні питання і просто собі жила. Бо я не злопам’ятна, ба більше – хотіла пам’ятати лиш хороше. Але той оточуючий світ таки намагається добити, таки якщо є мозоль, то давай дотремо так щоб точно допекти. Дякую.
А ще я чудово знаю чому цього року така холодна весна. Я відчуваю її холод кожною клітиною. Та я її переживу, як і все решта. Бо я вмію зціплювати зуби, стискати руки в кулаки і чекати. Бо буде потепління. А ви собі живіть зі своїм брудом далі. Сповнюйтесь злоби і навіть проклинайте, якщо вам так краще. Я від цього відстороняюсь і змовчуюсь.

23.04.2015

Очищаючись,
Ольга Врублевська

Advertisements

4 responses »

  1. Як казали два досить колоритні персонажі в моєму улюбленому “книгосеріалі”:

    «Конечно, тебе очень не хочется, но ты можешь. По большому счету, ты вообще способен обходиться без чего – и кого! – угодно…»

    «…одиночество было, есть и остается естественным состоянием всякого живого существа.»

    Тому справжнє сміття – це люди, про яких ти пишеш. Їх треба по мірі можливостей викидати зі свого життя (або утилізувати якось по-інакшому 😉 ).

    Відповідь
  2. Karpatska_Mavka

    Ті люди, котрі протребують або вимагають твого смітя, самі потопають у власному, але не можуть це сміття утилізувати. ( Така ситуація саму часто достає. Та живіть ви своїм життям і не мішайте жити мені своїм, а то лізуть не знати куди: “А вона з тим ходить”, “А я чула вона там то й там працює”..і тд.) Просто позбавитися того сміття і забути про все, що вони хочуть раз і назавжди. Викинути то сміття, щоб і сліду не лишилося. І далі жити так як хочеться собі.

    Відповідь
  3. і від мене: “Не жди ни от кого похвалы. Всем плевать. Правда.”

    Відповідь
  4. Я так розумію, що ця публікація написана на емоціях, тому не хочу писати якісь тут банальні поради, які і так всі знають. Скажу тільки, що люди є різні. Є достойні люди, є сміття. І достойні люди якимось там сміттям не переймаються.

    Відповідь

Написати відповідь до NoName Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: