Відкриття крізь призму ретро

Posted on

Я не фанат друкованих видань і не шаленію від запаху сторінок. У мене є електронна книга, яка мене цілком влаштовує і захвату від гортання паперу у мене теж нема.
Тим не менше, цю книгу я таки придбала у паперовому варіанті щойно вона з’явилась у продажу. Це був такий символічний жест – в знак підтримки української літератури.
Книга авторства Андрія Кокотюхи «Адвокат з Личаківської».
Окрім того, що за жанром ця книга ретро роман, та ще й детектив, та ще й події відбуваються у Львові 20-го століття була й інша, найвагоміша причина чому я ї купила:
Книгу рекомендував Ігор Лильо. Більше того – він виступав основним історичним консультантом автора. Це вам не абищо. Це сам Ігор Лильо! А отже тамтешні згадки про Львів не пусті небилиці, а відшліфовані цікаві факти.
Бо якщо ви раптом не знаєте, Ігор Лильо – це Львів’янин з великої букви. Таких як він в нашому місті одиниці. Я його дуже поважаю, завжди з превеликим задоволенням читаю і переглядаю інтерв’ю з ним (як от наприклад, оце дуже цікаве!), не перестаю дивуватись скільки ж всього він знає про Львів і звісно, кожного ранку я слухаю його рубрику «Хронограф» на радіо Львівська Хвиля, власне по радіо від нього я і почула про цю книгу і тут же сказала собі: «я її куплю!»

А тепер про книгу. Сюжет простий, цікавий, не такий, щоб захоплювати до безпам’яті, але читається дуже легко і думками відпочиваєш. Мова книги дуже витончена, звісно подекуди вживається львівська ґвара 20-го століття, але з поясненням.  Описані львівські реалії 20-го століття. Львів описаний досконало у всьому його шармі і водночас ці уривки дуже ненав’язливі. Детектив вдалий, хоч і спершу я скептично подумала що то за історія приїжджого до Львова, але все збалансовано, щоб читач просто читав і думками розслаблявся. Вельми сподобалась інтрига, яка протривала аж до останніх сторінок. Словом, справило якнайліпші враження!
Єдиний недолік книги: виноски із тексту-пояснення, знаходяться в кінці книги, а не внизу тієї ж сторінки, де незрозуміле трапляється, тому дещо незручно гортати і шукати, але загальним враженням від книги це не шкодить.
Більше того: ця книга не одна, оскільки в автора передбачена ціла серія 7-ми ретро романів і я вже встигла придбати наступний: «Привид із Валової». Як я довідалась, інші книги будуть іменуватись «Автомобіль із Пекарської» та «Різник з Городоцької».
Так от, пане Андрію, якщо раптом Ви шукаєте натхнення чи якийсь прототип для завершення циклу романів, я вам можу запропонувати знайомство з моєю сусідкою, а наступну книгу зможете назвати «Баба Яга з Лисеницької» 🙂
Але то все жарти. Поки приступатиму до читання наступного роману, враженнями про який теж з Вами поділюсь.
Відтак, раджу вам цю книгу! Відкривати собі Львів цікаво у будь-яких проявах, тим паче, якщо це крізь призму ретро.
І звісно, щира подяка за роман автору пану Андрію та шановному пану Ігору.

24.04.2015

Зачитана Львовом,
Ольга Врублевська

Advertisements

9 responses »

  1. Читав книгу “Червоний” Андрія Кокотюхи, дуже сподобалась. Так що візьму на замітку цю книгу 🙂

    Відповіcти
    • А про що книга “Червоний”? Що за жанр?

      Відповіcти
      • Жанр історичний. Детальніший опис тут:
        http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2012/11/121129_book_2012_interview_kokotyuha_ek.shtml
        http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2012/11/121120_book_2012_review_kokotyuha_ko.shtml


        Червоний – це псевдо провідника осередку УПА на Волині. Історія його життя розповідається різними вустами: нашого сучасника Клима Рогозного, який знайшов зошити свого дядька-дисидента і журналіста; вірного радянській владі міліціонера, який дедалі більше ставить під сумнів офіційну версію подій; опального радянського офіцера на зоні, який також починає замислюватися, за що він воював і яку батьківщину захищав під впливом легендарного Червоного. Розказана переважно від імені цих нібито ідеологічних ворогів

  2. Дякую за цікаву статтю та корисні посилання, тепер буду шукати книгу “Львівська кухня” -:)) , як і ви обожнюю читати книги Ігора Лильо, з невеликим сумом (бо вже не є студенткою і не можу прийти на лекцію) згадую його лекції по Візантиністиці … Дякую ще раз, бо постараюсь викроїти час для прочитання таких цікавих книг… -:))

    Відповіcти
  3. Пінгбек: Про нарешті пережите. | опосередкована щирість

  4. Пінгбек: Містика і колоритність у відкритті Львова | опосередкована щирість

  5. Пінгбек: Ночі львівського кохання | опосередкована щирість

  6. Пінгбек: Ретро-Львів, який вам варто пізнати | опосередкована щирість

  7. Пінгбек: Роман без відчуття прогулянки | опосередкована щирість

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

irynaskitchen.wordpress.com/

Європейська Кухня з Іриною Чорній

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: