Шалене відкриття весни

Posted on

сакура в УжгородіЯкщо дві найкращі подруги щодня працюють з цифрами і геть зовсім втрачають голову у тих звітах, то треба їм якось рятуватись і внести барв у будні. Що для цього зробити? Ну звісно – мандрівка! Відтак, я і моя люба подруга чкурнули у вельми неординарну подорож за маршрутом Львів – нічний Стрий – Ужгород – Мукачеве – Львів. Багато шаленства було у мене за всі роки подорожей, але такого ще не було…
В Ужгород в ці дні їхали усі, тому з квитками була справжнісінька халепа. А оскільки ми з певних причин забарились з купівлею, була нагода їхати хіба зі Стрия, о 2-й ночі. До цього треба було одразу після роботи мчати на автобус. А прибувши у Стрий о пів на 11 вечора появилась чудова нагода прогулятись нічним містечком. Враження шокуючі: Стрий бухає. Ні, я не маю на увазі, що у Стрию п’ють чи розпивають алкогольні напої, ні, Стрий бухає! Тільки цим словом можна описати реалії нічного Стрия, отак пройдешся – всюди, всюди (!) хтось вже або геть п’яний, або впивається. А після вельми «милого» спілкування з прибиральницею на вокзалі довелось шукати притулку не у залі очікування, а на лавочці на пероні.
Так що серед ночі, дві файні ефектні кубіти в спортивних штанях влаштували собі вельми романтичний пікнік на пероні, поїдаючи канапки під шум мимо проїжджаючих товарних поїздів. Незабутні враження 🙂
Але таки з горем пополам дочекавшись Ужгородського потягу я вмостилась на моєму верхньому плацкарті (без подушки, до речі) і помчала на зустріч новим пригодам.

ковані вироби в УжгородіЩо вам сказати про Ужгород? Сподобався з першого погляду. Вокзал – своєрідна візитна карточка міста, тож у Києва жахлива візитка, у Львова така собі, у Луцьку чудова і от я помітила, що в Ужгороді теж чудовий, новий, чистий вокзал, цигани і бомжі на якому практично відсутні.
Крокуючи вулицею від вокзалу тут же розумієш – в місті весна, і то давно. Місто вражає своєю оригінальністю – чого лише варті зрізані дерева, що прикрашені кованими виробами. Мимоволі усміхаєшся…
Крокуючи тамтешнім проспектом Свободи в напрямку центру зробили привал у кафе «Арагві», де можна на сніданок поласувати свіжою випічкою. Раджу!
І не буду тягнути кота за хвоста – звісно Ужгород весь цвіте! Сакури – це щось неперевершене, неймовірне, надзвичайне! От під кожним деревом спиняєшся і милуєшся. Взагалі цікава мені думка місцевих – як то коли раз в рік місто наповнюється людьми, які мацають дерева 🙂
в Ужгородському замкуЦентр і вул. Корзо невеликі, тож враження наче туди сходяться всі мешканці на прогулянку. Обов’язково слід прогулятись до замку, навколо якого теж милий садочок і красивий краєвид.
Обід – ідучи вулицею Корзо в напрямку замку по ліву руку буде кафе «Комора» – прийнятні ціни та смачнюча закарпатська кухня. Тамтешній суп «Бограч» – це щось парадоксальне, який смак!! Також смачний Рокот Крумплі, але якби там було більше м’яса я була б ще щасливіша.
Тож сито пообідавши ми продовжили візит містом. Маючи на меті відвідати Ботанічний сад.

подвір'я Ужгородського замку

подвір’я Ужгородського замку

Фраза дня:
– скільки гектарів ботанічного саду нас чекає?
– теоретично 4 з половиною, але думаю ми здохнем після другого.
Щоправда, виявився він не таким великим, як то писалось в Інтернеті, та ще й закритим в суботу, але добре попросивши сторожа туди можна потрапити 🙂
І, на останок про Ужгород додам: набережна шикарна! Прогулюватись там можна досхочу! А щоб побачити сакури у всій їхній красі ідіть вулицею Довженка (неподалік центру), а потім зверніть праворуч на вул. Бращайків – отам сакури найпрекрасніші!
І попрощавсь з Ужгородом ми вирушили у Мукачеве.
До відома: в цьому районному центрі автовокзал та ж/д вокзал знаходяться по різні кінці міста. Врахуйте бронюючи готель.
Опісля почались пригоди з пошуком вечері. Ввечері Мукачеве пусте. Більшість закладів у центрі міста зачинені. Людей можна на пальцях полічити. Як порятунок була піцерія Патіо одразу поруч центру (здається це на вул. Валенберга, але не певна), що відчинена довше за інші заклади.
Щастя є!А тепер щодо сніданку. Скажіть мені – чи знаєте ви що таке щастя? Бо я можу цілком певно заявити, що у щасті ви не тямите нічогісінько! А от якщо поїдете у Мукачеве, то в кондитерській «Ніколет» ви зможете спробувати щастя на смак! Вона знаходиться одразу поруч центру – вул. Духновича, 30, біля готелю «Злата Прага», тільки будьте обачні! В Мукачеве 2 готелі «Злата Прага» і перше посилання в Гуглі невірне, а то ще повторите наші помилки і намотаєте пішком зайвий гак. Порада! В цей заклад треба йти як мінімум вдвох: кожна особа нехай бере собі два види тортику. А потім міняйтесь, в такий спосіб я змогла скуштувати 4 види випічки. Неземна смакота, яку не описати словами!…
Щодо обіду і тут зможу вам подати свої поради. Перейшовши річку Латорицю через міст крокуйте до Мукачівського університету, трішки далі за яким праворуч є ресторанчик «Бульвар», ціни трішки високі, зате який там «Рибацький угорський суп» – це навариста юшка з різних сортів риби, я сумніваюсь що ви в своєму житті куштували щось смачніше!
замок ПаланокВ центрі Мукачево є свої цікавинки як от палац Ракоці, ззаду якого розташований милий парк та ратуша. Але звісно, чи не найбільшої уваги вартий замок Паланок. Не лінуйтесь, лізьте в саму гору, і обов’язково платіть за вхід у замок, щоб піднятись на бастіон і поглянути на Закарпатські околиці з висоти! Тільки будьте обережні і не піддавайтесь на вмовляння: обабіч дороги до замку стоять місцеві торгаші і пропонують дегустувати домашні вина. Якщо біля кожного спинятись і слухати розповіді наскільки воно натуральне, та ще й прицмокуючи пробувати, то з гірки ви вже будете не спускатись, а котитись 🙂
І ще: щоб біля замку, місця де стільки туристів не було жодного закладу де можна нормально поїсти традиційну кухню – ну це ганебно. Тамтешній заклад «Акрополіс» – не раджу, звичайнісінький фаст фуд, на який проте довго чекати.
І ще, вже на останок застережу: не дуже довіряйте закарпатцям. Всі люди в яких ми запитували дорогу поводились вельми дивно: жестами показували одне, а говорили інше, показують направо, кажуть наліво і навпаки, постійно. Як виявилось, жести точніші. Тому в разі чого – слідкуйте за руками і слухайте лише слова-вказівки типу «банк», «церква».
Особисті підсумки: я така легковажна! От взяла і знову закохалась! На цей раз в Ужгород! Закарпаття і його весна, що буяє всюди запали в серце. Дуже раджу поїхати туди і полюбуватись тамтешніми краєвидами, особливо сакурами. Незабутньо.
Тим самим, я відвідала 10-й обласний центр України і закрила для себе найзахіднішу Україну по обласним центрам. Тепер буду рухатись на схід.

27.04.2015

Повний вперед!
Ольга Врублевська

P.S. і безперечно, подяка моїй подрузі Олі, що склала мені компанію у цікавій подорожі!

Advertisements

15 responses »

  1. Також побував в суботу в Ужгороді, оскільки поїздку спланував спонтанно – в четвер у вечері, тому великого вибору білетів не було, і щоб не їхати автобусом прийшлось купити купейні квитки.

    Ужгород сподобався більше за Львів, Чернівці та Івано-Франківськ: дуже чисто, річка, зеленіше місто і набагато менше машин і шуму. Здавалося б від 9.30 до 16.30 багато часу, але на практиці виявилось все не так, багато де не встигли побувати (із радістю заїдемо туди ще раз)

    Хоч в нас було 6 годин на Ужгород, і 13 на дорогу (туди й назад), анітрохи не жалію ні грошей ні часу 🙂

    Відповідь
    • Чудово Вас розумію, Ужгород і дійсно вартий відвідин!
      У мене дуже багато знайомих у вихідні поїхало туди. Таке враження, наче львів’ян там було більше, аніж закарпатців 🙂

      Відповідь
  2. Я вже давно закоханий в Ужгород, я завжди там відпочиваю душею! Тільки щось давненько вже не бував. А замок в Мукачево набагато крутіший за Ужгородський – це факт!

    Відповідь
    • Щодо замку – однозначно згідна!
      Якщо там відпочиваєш – їдь туди хутко 🙂 Тим паче там зараз так класно!…

      Відповідь
  3. Karpatska_Mavka

    А ви гарно відпочили від циферок….Молодці..))
    Так як у них кажуть: “Се є Закарпаття детка” це все передає одним реченням. Ужгород неймовірний, але мені більше подобається Мукачево, воно більш компактніше. Я була в Мукачеві іще в 2008 році і вже тоді булор відчутно, що то є вже майж Європа: мусорники на кожній вулиців (принаймі в центрі) люди культурно ставляться до туристів тай між собою тоже не поганно. В Закарпаття можна закохатись на все життя, я так і зробила… А ще є багато малих міст Закарпаття, які можуть тоже дуже приємно вразити. Якщо ти відкриваєш для себе тільки обласні центри, то я скажу що в Закарпаття можна відкривате кожне містечко, як обласний центр.І це без перебільшення.(Це вже із свого досвіду знаю.)

    P.S.
    Є між Ужгородом та Мукачевом один колоритний ресторанчик “ДЕЦА у НОТАРЯ”, правда там ціни трохи високі, але це виправдано колоритом та інтерєром. http://igormelika.com.ua/shhodennik-mandrivnika/zakarpattya-turistichne-deca-u-notarya-budinok-turista-yavirnik-nevickij-zamok-21-22-02-2015

    Відповідь
    • В такому випадку матиму прохання: напиши, будь ласка, перелік містечок Закарпаття, які також варто відвідати! 🙂
      Буду вдячна за підказки!

      Відповідь
  4. бачу авторка проміняла подорожі з хлопцем на подорожі з подругою)))))

    Відповідь
    • Чому Ви часто пишете такі недолугі коментарі?!
      До Вашого відома – компанія у подорож трапляється самовільно. У більшості випадків це просто фраза: “а давай поїдемо” і тут же зриваєшся і їдеш, байдуже з ким.

      Відповідь
      • що хочу то і пишу
        в нас, поки що, свободу слова не відмінили )))

  5. Чудово і позитивно написано! А я в Ужгороді ще не бував. Поки що мої враження від Закарпаття засновані на таких містах як Мукачево і Берегово 🙂

    Відповідь
  6. Сповіщення: Чудовий подарунок в інші краї | опосередкована щирість

  7. Сповіщення: Візит в квітучість та пікантна поїздка | опосередкована щирість

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: