Про собаку, що жила надворі

Posted on

U2oxYHmLVCEЖила була надворі собака. І не знала ні тепла, ні добра, ні ситості. І блукала вулицями міста прибиваючись то тут, то там шукаючи шматка їжі та місцини для ночівлі. Собака не чекала добра від людей, бо знала, що від тих істот добра не буває. Жила собі й не думала про лихо і не очікуючи нічого від нікого. Собака і не думала та й не уявляла, що буває краще життя з кращими умовами. Якщо собаки можуть бути щасливими, то мабуть ця щасливою і була. Вона навіть призвичаїлась до голоду та вигнання, до холоду та дощів. Жила собі своїм звичним вільним приблудним собачим життям.
Одного дня коли собака вкотре вщент промокла і змерзла під дощем, хтось із прохожих чи то пошкодував її, чи то вона йому сподобалась своїми добрими очима, чи то просто побачив у цій тварині щось хороше, та й взяв зі собою додому. Відмив, відгодував, у собаки з’явилась тепла домівка, дах над головою, постійний харч і навіть що найбільш дивно – у собаки з’явився друг: оте дивне створіння людина, від якої собака була певна, що добра чекати не слід.
В її собачому житті почався новий, чудовий період. Чи знала собака живучи на вулиці що може бути краще? Не знала. Бо колись вона була щасливою, а тепер дізналась про інший вимір щастя.
Що було далі? Нічого дивного. Собака набридла. Колись її підібрали і з нею було цікаво. Потім до неї звикли, її лай набрид (а то ж бо собака, як їй не лаяти?) і набридло те, що собаці треба вділяти часу. Висновок очевидний: собаку викинули туди, звідки і взяли: на вулицю. Безщадно. Знову туди де дощі, голод та холод.
А собака ж то була колись щасливою на вулиці! Чому їй не тішитись цьому тепер? А тому, що коли вона жила надворі раніше, то не знала про інше життя. Тепер їй треба було не просто наново пристосовуватись, а й забувати, що буває краще. Знову блукати вулицями міста в пошуках крихти тепла і ситості, і постійно остерігатись щоб знову не зустрітись і не піддатись тій дивній істоті на ймення людина.

Шкода собаку, кажете?
А ви ж бо, шановні, з людьми ще гірше поступаєте.

03.06.2015

з собачої точки зору,
Ольга Врублевська

Advertisements

5 responses »

  1. Хочеш зробити добре – зроби дуже погано, а потім поверни все, як було

    Відповіcти
  2. [audio src="http://www.audiopoisk.com/file/IVQb4Lev9v/aramis/brodaga-pes-111304.mp3" /]

    Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: