Міста як люди і почуття до них

Posted on

Я немислимо легковажна. Я дуже легко закохуюсь. Я обожнюю подорожі. Я люблю міста. Я в них закохуюсь наче в людей, вдивляюсь у них, спостерігаю за ними, виокремлюю якісь їхні риси і як наслідок у думках формується якесь місто, що сприймається наче особа. Байдуже, яким є це місто в очах інших чи яка у нього історія. Кожне місто сприймається як особа, про яку складається перше власне враження і формується індивідуальне ставлення. Міста перетворюються в асоціації. Ось лише короткий випадковий перелік тих, в які я закохана і якими «людьми» я їх уявляю.
Вінниця. Тендітна панночка. Прекрасна, але скромна і якщо пильно поглянути, то можна угледіти яка красива вона в своїх деталях.
Київ. Безперечно красивий, однак водночас суворий та стриманий. Вічно заклопотаний бізнесмен, такий що постійно в бігах, і розмовляє по кількох телефонах одночасно.
Неаполь. Хлопчисько розбишака. Такий, що і хвацько щось поцупить, і поглузує. Водночас смішний настільки, що живота від реготу біля нього увірвеш.
Венеція. Гордовита пані. Надзвичайно пихата. З манерами, зверхня і в своєму стилі вельми вишукана.

Будапешт. Неймовірно розкішний мужчина віком 40-років з елегантними манерами, з якого віє аристократичністю і водночас нечуваною щедрістю.
Прага. Досконала панна, незрівнянної краси. Дивовижна у всьому. Рудоволоса. Якщо б існував справжній людський прототип, це була б беззаперечна міс всесвіт. Попри свою красу ще й розумниця.
Рим. Типовий італійський мужчина віком 50-ти років, який полюбляє сидіти більшу половину дня на терасі бару посьорбуючи щось з кофеїном, приговорюючи вкорочуючи слова, приємний співбесідник.
Краків. Юний, прекрасний і мовчазний парубок. З першого враження скромний, неговіркий, але який відкриється при знайомстві.
Генуя. Дівчина-загадка, різностороння, на яку можна дивитись годинами і все одно не збагнеш хто вона і куди тебе веде.
Ужгород. Пан похилого віку з надзвичайно добрими і теплими очима. Привітний і гостинний.
Мілан. Так само заклопотаний бізнесмен, проте який ще дуже педантично приділяє увагу своєму зовнішньому вигляду. Вираз обличчя без жодної зайвої емоції: лише справи.
І звісно, існує ідеал мужчини: Львів.
Неперевершений кмітливий мужчина. Надзвичайно обізнаний, з яким весь час цікаво. З почуттям гумору, сміливістю і завзятістю. Вміє приготувати найзапашнішу каву і пригостити найсмачнішими ласощами. В постійному розвитку на краще. Водночас загадковий, який завжди вміє чимось приємним здивувати. І звісно красивий. Львів ж бо взагалі найкрасивіший. Найпрекрасніший, бо найрідніший. Найкоханіший.

09.06.2015

Вічно закохана мандрівниця,
Ольга Врублевська

Advertisements

9 responses »

  1. а мій ідеал – це Київ! 🙂

    чудова стаття! Люблю такі порівняння))

    Відповіcти
  2. Karpatska_Mavka

    Міста як люди прості чарівні і деякі пихаті.
    Так просто і довершено описано всі міста. А як щодо наших українських міст- ну як тобі Івано-Франківськ?

    Відповіcти
    • гарне порівняння – респект!

      щось авторка не всі міста України описала, в яких вона побувала)
      може буде частина 2?

      Відповіcти
      • Написала не про всі, бо тоді список був надто довгий…
        Задумаюсь про частину 2, оскільки багатьом ця стаття сподобалась 🙂

    • Івано-Франківськ, кажеш?
      Ти бачила можливо ілюстрації Михайла Присташа про відомих українців на сучасний лад?
      Він Франка зобразив так:

      Чимось це мені нагадує той образ Івано-Франківська, що я маю у своїй голові.
      Юний парубок, русяве волосся, одягнений у вишиванку, на вигляд як простачок, але у ньому є щось таке сучасне.
      Якось так бачу 🙂

      Відповіcти
  3. Karpatska_Mavka

    Мені багато міст подобається. Взагалі усе Закарпаття. Колоритні пані та пани. Деякі із мадярським шармом(ну як цепояснити не знаю, хто бував там розуміє). Мукачево молодий юнак із вродливою вдачою, та неповторним європейським шармом…

    Відповіcти
  4. 🙂 Специфічно. Якщо я і бачив/читав колись подібне, то явно забув. Але якщо і нема такого ніде, то заявка на ункікальність 🙂

    Крім того, слідкую за твоїм блогом, і щоразу усвідомлюю, що це дуже гарний ресурс з точки зору “навчання себе української мови”. Не похвалюсь знанням класичної мови, але працюю над вдосконаленням. То ж читаючи такі блоги, явно вдосконалююсь. Бо ж в голові тільки англійські сленги напів повязані з роботою.

    Відповіcти
    • Андрію, вислів про “навчання себе української мови” – то найкраща похвала моєму блогу, чесно 🙂
      Дякую!

      Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Дамітріанство

Протестантська етика і дух Макіавеллі

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: