Що таке переддипломна практика, або казки для дорослих

Posted on

Дітлахи в школі вигадують твори на тему «Як я провів літо», а потім у дорослому віці вони вигадують в універі твори на тему «Як я провів практику». Казки, скажу я вам ще того ґатунку! Я, відверто кажучи, пишучи про те як провела мою практику не одну сльозу пустила.
А тепер ще раз і серйозно, для усіх студентів, щоб ви знали що вас чекає і просто для усіх кому цікава рубрика «маразм в нашій країні», за сарказм вибачєйте, такой з мене посиплеться.
Для початку на якійсь-то сесії вам почнуть виносити мозки, щоб ви повідомили з яким ви банком (у мене це обов’язково банк) будете проходити практику. До практики ще буде понад 8 місяців, але мозок вам будуть виносити немилосердно!
Коли ви вже знайдете з горем пополам якийсь банк, що погодиться вас прийняти, то подасте відповідні дані в універ і далі справа заглохне і ви на кілька місяців дихнете спокійно.
Потім універ підготує договори і треба буде діяти за наступною схемою:

  • взяти договір з універу (не підписаний);
  • відвезти його в банк на підпис;
  • поїхати забрати його з банку, бо вони побачать, що універ написав там щось «зовсім не те, таке не підпишем»;
  • відвезти його назад в універ, щоб переробили «на те»;
  • відвезти знову в банк на підпис;
  • забрати підписаний з банку;
  • відвезти в універ на підпис;
  • приїхати в універ і усвідомити, що вони десь загубили ваш договір;
  • надзвонювати кожні півтори години впродовж 5 днів в універ нагадуючи їм, щоб шукали ваш договір;
  • нарешті забрати з універу підписаний;
  • Відвезти підписаний примірник в банк.

Ні, жодного етапу оминути не можна! У нашій групі, щоправда були щасливчики, чиї договори не загубили, але таких одиниці.
Оця процедура возіння туди-сюди затягнеться на цілі тижні. І якщо ви працюєте, то будьте готові, що як недоумок будете приходити до начальника і казати: «Ем… туйвот, а можна мені завтра вийти на роботу на годину пізніше, бо я мушу вирішити справи з практикою?». І вам, хай йому грець, буде соромно (!) виглядати перед керівництвом отак по-ідіотському (!) лиш тому, що якісь інші ідіоти в універі не можуть своєї роботи зробити!
Цікавою була розмова з банком:
– Ну ви ж будете проходити практику?
– Скажіть чесно що я впродовж неї буду виконувати?
– Ну в нас для студентів багато роботи: ксерокопії зробити, сканкопії, документи по відділах рознести…
– Ви знаєте, скажу відверто: у мене дуже багато роботи і я боюсь що мене не зрозуміють, якщо я візьму відпустку, щоб іти кудись на 4 тижні ксерокопії робити…
Тому домовились. Ціна питання: 2 пачки кави, пачка цукерків, пляшка коньяку.
Опісля вас всіх зберуть в універі, щоб розказати де у звіті з практики мають стояти печатки. Записуйте уважно, бо за печатки зміщені туди-сюди на пару сантиметрів вам звіт не зарахують!
Далі ви, хвилюючись що насправді не проходите практики, з’ясуєте, що у вашій численній групі взагалі ніхто її не проходить. І вам навіть засміються в лице, мов ну ти дурне, як ти могла думати що хоч хтось буде її проходити.
Це я все кажу щоб було відомо про реалії наших ВНЗ, а чо.
А тоді, ви почнете готувати звіт і щоденник практики, і згадаєте всі недобрі слова, що колись чули.
Я реально хочу висловити найгірші прокльони тому дурневі, який нам затвердив усілякі там нормативи друку щоденників практики: відступів, пробілів, рисочок та іншої єресі, через яку я не спала цілу ніч.  Сволото, щоб твої діти все життя займались друком отаких щоденничків!
Далі підготовлені документи вам треба знову відвезти в банк, для печатки. Позначте їм де вам треба буде поставити печатки, щоб не наплутали, бо універ не прийме.
Поради:
– Якщо ви колись готували собі характеристику – збережіть її компі та туліть туди само, додаючи красномовних фразочок про належне виконання доручених завдань, злагоджену співпрацю з колективом та професіоналізм у практичному прояві теоретично набутих знань.
– Обов’язково характеристика має закінчуватись фразою: «студент заслуговує на … балів» (із 30 можливих). Як нам сказала наша викладачка на екзамені: «ну ви ж розумієте, що це єдине що дійсно читають?!»
– Окрім того, в щоденнику мусять бути різні підписи, типу керівників різних департаментів. Будете мати нагоду зібрати просто так підписи у своїх друзів, а що – нехай відчують себе директорами департаментів.
– В робочих записах щоденника пишіть маячню на кшталт: «дружній колектив, дотримання умов охорони праці, всі допомагали-радили, вважаю це неоціненним досвідом».
– Готуючи звіт найкраще качати інформацію зі сайту банку. На сайті можуть бути річні звіти, які розповідають про діяльність банку у різних сферах. Тож хай на вас зійде благословення і успішного вам ctrl+c/ctrl+v.
– Але не вся інфа є на сайті. У моєму звіті я навставляла, а потім і сама найшла ляп: у розділі щодо взаємодії менеджерів вищої ланки та нижчої ланки писало про «роботу в цеху»,але функції Microsoft word вам у поміч: вкладка «головна», праворуч зверху друга функція «замінити», вводите у полі «найти»: “цех”, у полі «замінити на»: “департамент”, шукаєте, або одразу все замінюєте, вуаля! Комар носа не підточить!
Приготовлений звіт за день до екзамену, разом із щоденником відноситься на кафедру.
На екзамені найцікавіше спостерігати за тим як люди зі серйозними виглядом кажуть: «так, я мав нагоду відвідати понад 6 різних департаментів банку, в кожному з них спілкувався з керівництвом, розглядав основні банківські документи і давав їм мої рекомендації щодо покращення роботи» (може то в нас тому з економікою казна-що робиться – бо то студенти під час практики радять як банками керувати? 🙂 )
Звісно, вона знає, що ми знаємо, що вона знає, що ми не проходили ніякої практики, але всі дуже вміло мають показати,що все не так.
Загалом особисто в мене екзамен був не складний, здала навіть на 5, питання задавали або глобально на банківські теми, або конкретно по банку в якому проходив, без прискіпування до деталей.
І от здійснивши всю низку процедур ви станете вільні хоч на якийсь час та на крок наблизитесь до звання «казкар», «магістр».
Мудрості вам! І життєвої практики! Бо ці театри абсурду нічого не навчать.

25.06.2015

Казкар магістерського розряду,
Ольга Врублевська

Advertisements

13 responses »

  1. Скажу одне, що такий мараз майже всюди. В нас хоч договора по два рази не перероблялися та не губилися. А суть то практики всюди однаковісінька (я була на підприємстві. Мені було простіше, бо я і там працювала.) Скажу на перед з дипломом такий самий маразм буде. Ніхто навіть і слухати не хоче того, що ви будете доповідати по дипломній. От тільки возьмуть і передивляться план, тоді відкриють 3 розділ висновкі і по ньому запитають, ну ж мусять бути додаткові запитання. Цей маразм мене тоже нервував, але скажу по правді я готувала сама дипломну, мені хоч не було обідно за те що я викинула купу бабла за дипломну, а толку мало.

    Відповіcти
  2. Из сочинения: “Как я провёл лето”:
    Как я провел лето — никого не касается. Это моё личное дело, так как лето — мое личное время, я не обязан за него отчитываться в сочинении. Надо уважать права человека! И если вы мне поставите двойку за это сочинение, то мы с вами, Людмила Петровна, увидимся в Европейском суде. Вас туда вызовут повесткой, а я там уже и так буду по другим делам. А вот по каким — это моё личное дело и никого не касается!

    Відповіcти
  3. А схема підготовки договорів – дійсно як квест)
    Я коли вчився було значно простіше – маю на увазі, не треба було з універа на місце практики стільки разів туди-сюди бігати)

    Відповіcти
    • Я теж не думала, що в цій ПРОСТІЙ процедурі можна АЖ НАСТІЛЬКИ натупити, щоб зробити її складною.

      Відповіcти
  4. Що є, то є. І таке скрізь, незалежно від фаху й універу. А що, якщо відкинути мудре й розумне, як в нас робиться, всім вигода: студентам не перенапружуватися, бо ж ледачі; деяким організаціям вигідно – безоплатна робоча сила, що поксерить-порозносить документи, попідшиває справи чи попише повістки (в суді) абощо, головне – безкоштовно. Їм самим не перетруджуватись, не вчити нікого нічому, бо ні студентам, ні організації то не треба. Універу теж все подобається – свій обов’язок щодо влаштування практики виконали, документи ж на місці і зроблені як слід. А потім молодь дивується, чом на роботу не беруть, а керівники й роботодавці скаржаться, що молодь працювати не вміє. Але ж кожна зі сторін прикладає до цього руку! Замкнене коло, яке хтось має розірвати, врешті-решт.
    Я, слава Богу, одну практику пройшла нормально, мені було про що написати десятисторінковий звіт і щоденник практики без вигадок і сорому, бо реально працювала там. Але таких випадків одиниці. Ось восени мене ще дві чекають, не знаю, як там буде. Хотілось би по-нормальному, аби не було схоже на практику з цього допису. Сподіватимусь і старатимусь.

    Відповіcти
  5. Коли вже буде “по-новому”? Хіба що в далекому майбутньому, бо і я так бачу що і “по-старому” впринципі всіх все влаштовує. Виходити з зони комфорту тяжка справа. Тому, якщо людині комфортно сидіти навіть в болоті, вона буде сидіти в ньому і далі, імітуючи час від часу бурхливу діяльність, щоб інші відчепились і не відривали від нірвани. Ну чому люди перейняли від “совка” найгірше?
    Чомусь у мене виникли такі думки в голові, коли я прочитав цей пост.

    Відповіcти
    • А що таке “по новому”?! Як говориться, “по-новому” – це хорошо забуте “по-старому”

      Відповіcти
    • Не знаю, Олександре, що відповісти на думки, що виникли у Вас.
      Чомусь таки найгірше. Чому – не знаю.
      Але суть мабуть в тому, щоб усвідомити найгірше і якось його позбутись.
      Сама як бачите позбутись на 100% теж не можу.

      Відповіcти

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

zarazko

Just wordpress and nothing more

zentravelblog

Дорога до себе є головною.

Books & Lights

Write hard and clear about what hurts. Ernest Hemingway

Demyan Danylyuk

Міста. Простір. Транспорт. Деталі. Думки і люди

Дипломат

Блог про бюджетні подорожі Європою і не тільки

N.Sh.

навіяне жіночими парфумами

DumkaUa

Вільна Думка Вільної Людини

Нотатки по ходу

Маленькі відкриття, які краще записати, ніж відкривати знову

UaBanker

Про фінанси і не тільки

Bike Traveller's Blog

Подорожі, фотографії, роздуми

yulitravel

подорожі з книжками і кавою

Непублічні історії

розказані вголос

Проза і публіцистика

Блог про книжки, людей та час

О простых вещах

enjoy the little things

N! думок

n->∞ (Я спраглий до знань)

Ola life

розмови із собою

%d блогерам подобається це: